К. е. н. Семко Т. В., Литвиненко Я. О.

Кременчуцький Національний Університет імені Михайла Остроградського

Аналіз показників грошової маси в контексті реалізації монетарної політики України

Грошовий оборот забезпечується певною масою грошей, величина якої є ключовим індикатором стану грошового ринку. Зміна грошової маси безпосередньо впливає на інтенсивність обороту грошей, формування платоспроможного попиту, ринкову кон’юнктуру та економічний розвиток країни в цілому, а регулювання її обсягу є ключовим напрямом державної грошово-кредитної політики. Тому визначення обсягу, структури та засобів зміни грошової маси набуває важливого теоретичного та практичного значення.

Сучасна практика визначає масу грошей (М) на таких засадах:

- вимірювання грошової маси здійснюється, по-перше, з боку центрального банку (НБУ) як емісійного центру країни (такий показник грошової маси називають грошовою базою); по-друге, з боку економічних суб’єктів – власників наявних в обороті запасів грошей (такі показники грошової маси називають грошовими агрегатами);

- в обсяг М включаються всі запаси грошей, які є в розпорядженні економічних суб’єктів (крім банків), незалежно від їх форми, призначення, термінів зберігання;

- грошові агрегати диференціюються залежно від відмінностей у рівнях ліквідності окремих видів грошових запасів [1].

Велику роль у реалізації грошово-кредитної політики відіграють грошові агрегати. Грошове агрегування дає змогу чітко визначити особливості грошової системи України, вказуючи на рівень монетизації економіки, питому вагу готівки, обсяг власної частки вищого грошового агрегату М3 [2].

Кількість агрегатів, які використовуються в статистичній практиці різних країн неоднакова, що пояснюється істотними відмінностями в елементному складі грошової маси, спектрі активів, які використовуються національною грошовою системою, механізмом регулювання маси грошей тощо. У США застосовують чотири грошові агрегати, в Англії – п’ять, у Німеччині – три [1]. В Україні для аналізу і регулювання грошової маси визначають і використовують 4 грошові агрегати: М0, М1, М2, М3, статистичні значення яких приведено в таблиці 1.

Рік	Агрегат М0, млн. грн.	Агрегат М1, млн. грн	Агрегат М2, млн. грн	Агрегат М3, млн. грн.
2000	12799	20762	31544	32252
2001	19465	29796	45186	45755
2002	26434	40281	64321	64870
2003	33119	53129	94855	95049
2004	42345	67090	125483	125801
2005	60231	98573	193145	194071
2006	74984	123276	259413	261063
2007	111119	181665	391273	396156
2008	154759	225127	512527	515727
2009	157029	233748	484772	487298
2010	182990	289894	596841	597872

Статистичні значення показників грошової маси Таблиця 1

Складено авторами на основі джерела [3].

Як видно з таблиці 1 загальна маса грошей в обороті за агрегатом М3 характеризується високими темпами зростання ( ≈ у 18,5 раз) і саме цей показник утворює грошову пропозицію, на яку впливає НБУ різними монетарними методами, але надмірна вага в ній готівки ( ≈ 35%) звужує регуляторні можливості центрального банку. Аналіз динаміки найліквідніших грошових агрегатів М0 та М1 за досліджуваний період показав приріст приблизно у 14 разів, що у співставленні зі збільшенням показника М3 є позитивним явищем, тобто економічні суб’єкти стали більше довіряти банківській системі. Це підтверджує і динаміка показника М2, який зріс у 19 разів.

Значний інтерес представляє аналіз питомої ваги агрегатів М0 і М1 в структурі грошової маси (див. табл.2).

Аналіз співвідношення показників грошової маси Таблиця 2.

Рік	Співвідношення М0 до М3, %	Співвідношення М1 до М3, %	Обсяг ВВП, млн. грн.	Співвідношення М0 до ВВП, %
2000	39,6	64,4	170070	7,5
2001	42,5	65,1	204190	9,5
2002	40,7	62,1	225810	11,7
2003	34,8	55,9	267344	12,4
2004	33,6	53,3	345113	12,3
2005	31,0	50,7	441452	13,6
2006	28,7	47,2	544153	13,8
2007	28,0	45,9	720731	15,4
2008	30,0	43,7	948056	16,3
2009	32,02	48,0	913345	17,2
2010	30,6	48,0	1095000	16,7

Розраховано авторами на основі [3].

Якщо у 2000 році обсяг готівки в агрегаті М3 складав близько 40%, то у 2010 році цей показник зменшився майже на 10%. За досліджуваний період тенденція щодо зменшення співвідношення агрегату М0 до М3 в цілому є позитивною, але відросток готівки за останні роки становить близько 31% і це свідчить про недовіру до банківської системи, про існування суттєвих ризиків, пов’язаних із заощадженнями грошей в банках, про наявність інфляційних очікувань з боку населення. Крім того, до негативних загальноекономічних наслідків високої частки агрегату М0 у грошовій масі, на думку Г. Пухтаєвича, слід віднести сприяння тінізації економіки, труднощі зі стягненням податків, ускладнення контролю з боку НБУ за грошовими агрегатами та пропозицією грошей, що безпосередньо позначиться на ефективності монетарних заходів [4].

Але найбільш інформативним, на наш погляд, є агрегат М1, який включає в себе готівку, що знаходиться поза банківською системою, а також вклади економічних суб’єктів, які можуть бути використані власниками в будь-який час. Цей агрегат дає можливість оцінити, скільки грошей може бути «влито» в реальний сектор економіки у вигляді кредитного ресурсу: як видно з таблиці 2, тенденція позитивна, співвідношення М1/М3 зменшилося приблизно на 16%, але 48% (близько 30 млрд. грн.) – це сума, яка не використовується для розвитку національної економіки.

Одним із показників, що визначає безпеку функціонування грошового ринку є показник співвідношення М0 до ВВП, нормативне значення якого не повинно перевищувати 4% [5]. Наведені розрахунки показали, що за досліджуваний період цей показник жодного року не відповідав нормативним значенням та в цілому показав негативну тенденцію щодо збільшення.

Розрахунок наступних аналітичних макроекономічних показників дає можливість визначити ефективність використання обсягів грошової маси для регулювання грошового обороту та стійкого розвитку національної економіки.

1. Коефіцієнт монетизації (К_m)

, (1)

де ВВП – номінальний валовий внутрішній продукт.

Проблема монетизації ВВП полягає в доведенні маси грошей в обороті до рівня, достатнього для успішної реалізації всього обсягу створених благ та погашенні боргових зобов’язань. В теорії вирішення цієї проблеми забезпечується урівноваженням попиту-пропозиції грошей на грошовому ринку незалежно від фактичного обсягу грошової маси. Але на практиці неможливо заздалегідь визначити ту нормативну величину попиту на грошу, на яку слід орієнтувати регулювання пропозиції грошей. Тому про достатній рівень монетизації ВВП, а отже і всієї національної економіки, можна судити не тільки по відхиленню фактичного її рівня від нормативного, а з динаміки деяких індикаторів ринку: середнього рівня цін, середньої процентної ставки, стану платіжної дисципліни, рівня ліквідності банків – якщо ці індикатори протягом тривалого часу залишаються незмінними, то К_m – достатній.

2. Швидкість обігу грошей (V)

(2)

Швидкість обігу грошей, як і їх маса, впливає на економічні процеси не своєю абсолютною величиною, а її зміною протягом певного періоду – прискоренням чи уповільненням. Зміна швидкості обігу грошей збільшує чи зменшує пропозицію грошей в обігу і цим впливає на платоспроможний попит і на витрати обігу, ускладнює чи полегшує регулювання грошового обігу, дає узагальнююче відображення зміни інтенсивності економічних процесів. Зміна швидкості обігу грошей компенсує їх масу, що може мати позитивне значення в умовах зростання обсягів товарообороту, але в умовах розбалансованості економіки прискорення швидкості обігу грошей стає додатковим інфляційним фактором. Засновник сучасного монетаризму М.Фрідман вважав, що передбачення зміни швидкості обігу грошей дає можливість нейтралізувати її вплив на економіку шляхом адекватної зміни грошової маси в обороті – збільшення або зменшення пропозиції грошей, завдяки чому вплив на грошову масу стає ефективним регуляторним засобом грошово-кредитної політики [1].

3. Коефіцієнт готівки ( d )

(3)

Характеризує частку готівкових грошей у депозитних грошах та дає змогу оцінити ступінь довіри економічних суб’єктів до банківської системи. Чим нижча довіра до банків тим меншою є їх здатність надавати кредити і відповідно впливати на пропозицію грошей.

Результати розрахунків наведені в таблиці 3.

Таблиця 3.

Назва показника	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Кm, %	28,73	35,55	36,45	43,96	47,98	54,97	54,40	53,35	54,62
V, раз/рік	3,5	2,8	2,75	2,3	2,1	1,8	1,85	1,9	1,8
d, %	69,77	53,64	50,93	45,31	40,65	39,66	43,25	47,91	44,21

Розраховано на основі [3].

Проведений аналіз дає підстави зробити наступні висновки:

1. Рівень монетизації національної економіки за досліджуваний період мав позитивну тенденцію. За оцінками фахівців для кожної країни К_m має свої нормативні значення, які залежать від багатьох чинників. Для України цей коефіцієнт варіюється в межах 50% [5], тому його розрахункові значення, наведені в таблиці 3, дають підстави стверджувати, що рівень монетизації національної економіки, розрахований за цим критерієм, є достатнім.

2. Значення показника швидкості обігу грошей вважається достатнім якщо кожна грошова одиниця обертається приблизно 2 рази за рік: як видно з таблиці 3 цей показник знаходиться в межах норми.

3. Аналіз коефіцієнта готівки показав загальну позитивну тенденцію щодо його зменшення, але наведені розрахунки свідчать про негативний вплив цього показника на стан банківської системи та обмеження НБУ в його регуляторній політиці.

Література.

1. Гроші та кредит: Підручник / За ред.. М.І. Савлука – К.: КНЕУ, 2002. – 598с.

2. Основні засади грошово–кредитної політики на 2010 рік: схвалено рішенням Ради НБУ від 10.09.09р № 10 // Вісник НБУ. – 2009. - № 10. – с. 3-6.

3. Статистичні матеріали Національного Банку України – Статистичний бюлетень (електронне видання) [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Statist/Electronic%20bulletin/data/stat.pdf.

4. Пухтаєвич Г. Аналіз національної економіки: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2005. - 254 с.

5. Національна економіка: Підручник/ за ред..проф. к.е.н. П.Круша – К.: Каравела, 2008. -416с.