МЕДИЦИНА / Педіатрія

Шевченко І.М.

Дніпропетровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини

Відновлення вегетативного балансу та рівня тривожності за допомогою музичної терапії

Останнім часом актуальним є розробка методів, які спрямовані на збереження та зміцнення здоров'я дітей. Перспективним в цьому напрямку є використання індивідуально підібраних творів класичної музики для відновлення вегетативного балансу.

Матеріал та методи досліджень. Проведено обстеження 45 дівчаток віком від 10 до 17 років. За допомогою комп'ютерної методики спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму (ВСР) проводилось вивчення функціонального стану вегетативної нервової системи. Відповідно до міжнародних стандартів для аналізу ВСР реєстрацію ЕКГ здійснювали протягом 5 хвилин у стані відносного фізіологічного спокою з використанням діагностичного автоматизованого комплексу «Кардіо+». Досліджували наступні показники спектрального аналізу ВСР: HF – високочастотний діапазон ВСР, LF – низькочастотний діапазон ВСР, показник ТР – загальна потужність спектру, індекс LF/HF – співвідношення симпатичних i парасимпатичних впливів на варіабельність серцевого ритму.

Психологічне тестування спостерігаємого контингенту проводили за допомогою запропонованої нами карти-анкети. Визначали тип темпераменту (сангвінік, флегматик, холерик, меланхолік) та рівень тривожності за М.М. Обозовим. Замірюючи тривожність перед та після прослуховування музикальних програм, визначили вплив музики на психологічний стан обстежуваних дітей.

Статистичну обробку та аналіз результатів проведено за загальноприйнятими методиками.

Результати та їх обговорення. За даними дослідження варіабельності серцевого ритму контингент, що спостерігався, розділено на 3 групи. Першу групу склали дівчатка з перевагою тонусу парасимпатичної нервової системи (26,7%). Другу групу склали дівчатка з перевагою тонусу симпатичної нервової системи (24,4%). В третю групу були віднесені дівчатка з симпатико-парасимпатичним балансом (48,9%).

В залежності від показників тривожності були виявлені дві групи досліджуваних: з середнім та високим рівнем тривожності. Аналіз показників ВСР та рівня реактивної тривожності показав, що в групі досліджуваних з дисбалансом вегетативних впливів за симпатикотонічним типом рівень тривожності був високим та становив 20,6±2,3. В групі досліджуваних з порушенням вегетативного балансу за парасимпатикотонічним типом спостерігались дівчатка з високим та середнім рівнем тривожності. Так, із 26,7% дівчаток 15,6% мали середній рівень реактивної тривожності (6,1±1,5), а у 11,1% виявлено високий рівень тривожності та становив відповідно 17,5±2,0. Серед 48,9% дівчаток із збалансованою симпатико-вагусною взаємодією 33,3% мали середній рівень тривожності (7,4±1,3), а 15,6% - високий (17,9±2,8).

З метою зниження рівня тривожності у контингенту, що спостерігався, рекомендовано використовувати індивідуально підібрані класичні музичні твори з урахуванням типу темпераменту.

Наші дослідження показали, що в групі дівчаток з дисбалансом вегетативної регуляції серцевого ритму за парасимпатикотонічним типом прослуховування курсу класичної музики привело до наступних змін у спектрі серцевого ритму: відносна потужність високочастотних коливань незначно зменшилася, а низькочастотних – збільшилася, що привело до збалансованості симпатико-парасимпатичної взаємодії в регуляції серцевого ритму у деяких із них. У 11,1% дівчаток з високим рівнем тривожності спостерігалось зниження його від 17,5±2,0 до середнього рівня 9,1±1,2.

В групі досліджуваних з незбалансованою симпатико-вагусною взаємодією за симпатикотонічним типом курс музичної терапії сприяв зниженню потужності низькочастотних коливань та збільшенню потужності високочастотних коливань серцевого ритму. При цьому відношення LF/HF зменшилося. Таким чином, ефективність прослуховування музичних творів (збалансованість вегетативного впливу на серцевий ритм) у обстежених даної групи полягало у наростанні активності вагуса при менш вираженому зниженні симпатичного тонусу. Отримані дані можна розцінити як зменшення напруженості регуляції серцевої діяльності та підвищення її економізації. У дівчаток показник рівня тривожності знизився від 20,6±2,3 до 12,4±1,7 після корекції за допомогою індивідуально підібраних музичних творів. Із 24,4% дівчаток з симпатикотонічним типом вегетативної регуляції після курсу музичної терапії у 11% зберігалась перевага симпатичного тонусу та високий рівень реактивної тривожності, який становив 18,9±1,7.

Дослідження показали, що в групі дівчаток з симпатико-парасимпатичним балансом, прослуховування музичних творів привело до рівномірного збільшення показників високочастотних та низькочастотних складових варіабельності серцевого ритму, що сприяло збереженню вегетативного балансу між симпатичним та парасимпатичним відділами нервової системи. У дівчаток з високим рівнем реактивної тривожності, рівень її зменшився від 17,9±2,8 до 10,2±1,7 .

Таким чином, використання індивідуально підібраних музичних творів з урахуванням типу темпераменту у дівчаток сприяє відновленню вегетативного балансу і нормалізації рівня реактивної тривожності у деяких із них.