Хомяк Л.В.

Запорізький національний університет

ОСОБИСТІСНА ГНУЧКІСТЬ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ МЕНЕДЖЕРА

Складна за змістом та динамічна управлінська діяльність вимагає від менеджера вміння вчасно знаходити оптимальні рішення, що стосуються різних сфер діяльності: інтелектуальної, соціально-комунікативної, організаційної, технологічної. При проведенні аналізу діяльності та особистісних якостей керівників було виявлено наявність особистісної гнучкості. У більшості досліджень особистісна гнучкість визначається як інтегративна якісна характеристика особистості, обумовлена дією взаємодоповнюючих підсистем: когнітивної, емоційно-вольової і ціннісно-смислової.

Можна виділити чотири групи менеджерів, що схожі за особливостями успішності професійної діяльності.

Менеджери першої групи мають яскраво виражені лідерські якості, що дозволяють транслювати та актуалізувати їх цінності у групі. Ці якості забезпечують зв'язки особистісних характеристик менеджерів. Це поєднання якостей, які дозволяють менеджеру без організаційних обмежень приймати оптимальні рішення та гнучко реалізувати себе в різних соціально-виробничих ситуаціях. Дані поєднання не накладають на професійну діяльність додаткових обмежень, що дозволяє успішному менеджеру приймати оптимальні рішення та гнучко реагувати в різних ситуаціях.

Для менеджерів другої групи підвищення рівня складності професійної діяльності збільшує прагнення до поглибленої її деталізації та самопізнання. Висока реалізованість, властива менеджерам цієї групи, забезпечена специфічним діапазоном сполучень функцій і характеристик, що призводить до ефективного вирішення поставлених завдань.

Третю групу становлять менеджери-виконавці, досягнення успішності у професійної діяльності яких полягає в точному виконанні своїх посадових і функціональних обов'язків, тому вони вважають за краще застосовувати стандартні шляхи та рішення, використовуючи творчі підходи тільки під зовнішнім тиском. Діапазон поєднань когнітивних функцій і особистісних характеристик у менеджерів третьої групи має певну особливість, яка забезпечує успішність тільки в умовах "наказ-виконання".

У менеджерів четвертої групи виявлені складні і взаємовиключні поєднання когнітивних функцій і особистісних характеристик, що створюють значні труднощі для адекватної оцінки показників професійної діяльності та індивідуальних можливостей, що призводить до неуспішності у професійній діяльності.

На основі аналізу трьох груп успішних менеджерів можна виділити особистісні сфери, своєрідне поєднання яких обумовлює успішність професійної діяльності менеджерів. До них відносяться: ціннісно-смислова, сфера відносин (міжособистісних і особистісних самовідношень), когнітивна, емоційно-вольова.

Ціннісно-смислова сфера має складну інтегративну структуру, основу якої становить поєднання образів, цінностей-здібностей Я-професіонал. Саме таке поєднання дозволяє особистості вважати себе успішною / неуспішною і забезпечує особистісну гнучкість.

На підставі аналізу досліджень, проведених вітчизняними і зарубіжними психологами, можна виділити фактори розвитку і прояви особистісної гнучкості менеджерів. Серед них провідне місце займають наступні фактори: соціальні, психологічні і психофізіологічні.

До соціальних чинників відносяться: специфіка соціально–економічної ситуації, зміни, що виникають у ході проведення реформ, зміна мотивів і орієнтирів господарської активності соціальних суб'єктів, системи норм виробничого та ділового життя, номінальні правові установки життя організації.

В якості психофізіологічних факторів, що сприяють розвитку і прояву особистісної гнучкості можна виділити: динамічність властивостей вищої нервової діяльності, емоційно-мотиваційну гнучкість як наслідок вегетативного компоненту, гнучкість функціональних систем, гнучкість вольових процесів за допомогою хвильової активності мозку, гнучкість формування системи саморегуляції.

У систему психологічних факторів розвитку і прояву особистісної гнучкості менеджерів включають особистісні якості: емоційно-мотиваційну гнучкість, комунікативну компетентність, когнітивну гнучкість, соціальний інтелект, соціальне мислення, стратегію життя; мотивацію; соціально-психологічні характеристики: можливість самостійно здійснювати професійну діяльність, розробляти стратегічні плани розвитку організації, проводити нововведення.

На підставі проведених досліджень можна виділити психосоціальні фактори розвитку і прояву особистісної гнучкості менеджерів: саморозвиток в просторі когнітивних, емоційно-вольових і ціннісносмислових відносин, спрямованих на досягнення певної мети і забезпечуючих інтеграцію особистих та професійних смислів; особистісно-професійна саморегуляція, яка детермінує специфіку прояву загальних здібностей у професійній діяльності, при розумінні під здібностями ансамблю властивостей, необхідних для успішного здійснення будь-якої діяльності, включаючи в них систему особистісних стосунків, емоційні і вольові особливості.

Ефективні технології розвитку, що використовуються у системі психологічного супроводу особистісної гнучкості дозволять забезпечити динаміку усвідомлення майбутніми менеджерами свого місця в ситуації вибору та організації продуктивної діяльності, що, у свою чергу, є основою їх професійного самовдосконалення як на психосоціальному, так і на соціальному рівнях професійної підготовки. Особистісна гнучкість забезпечує особистісний саморозвиток у навчально-професійному середовищі вузу та інтеграцію регулятивно-прогностичних здібностей і особистісних цінностей образу Я-професіонал, з одного боку, і усвідомлення професійної ситуації і вибору продуктивної професійної діяльності майбутніх менеджерів - з іншого