К.п.н. Г.М.Шмелькова

Запорізький національний університет

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА СТУДЕНТА ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Науково-дослідницька робота студента, найголовнішим виявом якої є підготовка і написання курсових, бакалаврських, дипломних робіт, є важливою, невіддільною від інших складових частиною цілісного навчального процесу і однією з головних підстав здобуття відповідної кваліфікації. Але сьогодні дуже важливим для випускників є написання статей та участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних конференціях з фаху.

Дипломна робота – це індивідуальне завдання науково-дослідницького, творчого характеру, яке виконується студентом на завершальному етапі фахової підготовки і є однієї із форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння їх застосовувати при розв’язанні конкретних наукових, економічних, соціальних чи виробничих завдань.

Повновартісна з точки зору змісту і побудови наукова робота – є однією із найяскравіших форм інтелектуального самовираження студента, важливим документом, що засвідчує рівень професійної та інтелектуальної зрілості студента, завершує процес його становлення як фахівця у практичній та теоретичній ділянці, а також є визначальним кваліфікаційним свідченням відповідності студента чи випускника певному освітньому рівневі.

Утверджуючи себе як професіонали, студенти мають змогу системно попрацювати і в науковій ділянці, відшліфовуючи потенційні аналітичні здібності на всіх базових щаблях системи інтелектуального удосконалення.

Беручи до уваги цю системність в апробуванні наукового потенціалу студентів, можна говорити про універсальні характеристики і особливості не тільки наукової діяльності студента загалом, а й про закономірні спільні риси конкретних форм вираження наукової праці – студентських наукових робіт.

Закономірно, що цей підхід призвичаює студента уважно ставитись до фактів, вчить ці факти здобувати, систематизувати, типологізувати та інтерпретувати, без чого просто не буває аналітики вищого рівня, зорієнтованої на продукування високих теорій у руслі свідомого парадигмального мислення (мислення найвищими категоріями у контексті системного чи цілісного підходу до явищ чи окремих сегментів дійсності).

У своїх найзагальніших рисах ця наукова робота продовжує, розвиває та закріплює ті дослідницькі та початкові аналітичні навички, які були вироблені студентами раніше.

Апробованою та цілком виправданою є практика, згідно з якою студенти-випускники мають нагоду репрезентувати свій інтелектуальний доробок, як це вони могли робити, починаючи ще з третього курсу, у двох видах: традиційної наукової роботи та критичного (з елементами теоретичного аналізу) наукового осмислення власних матеріалів (творчого захисту).

Студент повинен чіткіше формулювати та глибше вирішувати наукове завдання, яке він ставить перед собою. Виникає необхідність осмислити його на ширшому науково-аналітичному тлі, застосувавши кілька наукових методів, які, принаймні у масштабах спеціального розділу (чи кількох теоретичних розділів), повинні скласти самостійну і повноцінну, хоч і відносно невелику наукову розвідку, пов’язану із тим колом проблем, які закономірно виникають при системному вивченні студентом власного творчого доробку.

Крім того, подальшого розвитку потребує кожен із напрямів удосконалення студентських наукових робіт, які відображаються у статтях та тезах. Тобто, є підстави твердити, що, приділивши належну увагу обов’язковому колу питань (свідома постановка проблеми та її розкриття при написанні курсових та дипломних робіт), студент має змогу написати серйозну самостійну роботу, яка стане належним завершенням всього навчального процесу і підставою для здобуття кваліфікації з фаху.

Важливою особливістю будь-якої наукової роботи студентів є їх свідоме ставлення до виконання завдань, які перед ними об’єктивно постають у контексті проведення наукового дослідження та написання наукової роботи. Але завданням викладача залишається:

1.Максимальне стимулювання студентів до самостійного формулювання тем.

2. Розвиток прагнення до вмотивованості, а не випадковості чи стихійності у виборі студентом теми наукової праці із того списку, який підготовлений і затверджений кафедрою. Ця вмотивованість означає і передбачає:

- логічне продовження теми (чи тем), над якою студент працював (пишучи попередні наукові роботи чи працюючи над певною тематикою реферативно) упродовж попередніх років;

- зв’язок обраної теми із усім комплексом проблем, над яким працює чи планує працювати студент;

- оперативне інтелектуальне реагування на складні та суперечливі проблеми сучасності, які ще не знайшли належного наукового осмислення;

- зв’язок обраної теми із дослідницькою проблематикою кафедри чи конкретного викладача, з яким студент співпрацює чи збирається співпрацювати.

3. Ініціювання та свідоме самостійне упровадження студентом усіх етапів підготовки наукової роботи, узгоджуючи та консультуючись з викладачем щодо методики та технічних моментів реалізації роботи.

Викладач має бути не співавтором студентської наукової праці, а лише консультантом та порадником.