Право/ 2. Адміністративне і фінансове право

К.ю.н. Городецька І.А.

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Україна

Щодо класифікації порушень земельного законодавства

В теорії земельного права існуюють різні класифікації порушень земельного законодавства. Так, залежно від конкретного виду об’єктів усі земельні правопорушення можна умовно поділити на дві групи: власне земельні правопорушення та земельні правопорушення екологічної спрямованості [1, с. 244; 2, с. 421]. Серед правопорушень першої групи виділяють земельні правопорушення майнового характеру (наприклад, самовільне зайняття земельної ділянки (ст 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення)) та земельні правопорушення у сфері управління (наприклад, перекручення або приховування даних державного земельного кадастру (ст. 53-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення); неповідомлення (приховування) або надання неправдивої інформації про загрозу посівам, деревним насадженням, іншій рослинності відкритого чи закритого ґрунту, а також продукції рослинного походження від шкідливих організмів (п. 3 ст. 83-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення); самовільне будівництво будинків або споруд (ст. 97 Кодексу України про адміністративні правопорушення)).

Правопорушення другої групи пов’язані з заподіянням шкоди землі, яка є невід’ємним елементом екосистеми (наприклад, псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими відходами та стічними водами; використання земель способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів та погіршення екологічної обстановки; проектування, розміщення, будівництво і введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель; невиконання обов’язкових заходів щодо поліпшення земель та охорони ґрунтів від водної і вітрової ерозії, а також запобігання інших процесів, що погіршують стан земель; порушення встановленого природоохоронного режиму використання земель).

Залежно від ступеня суспільної шкоди серед порушень земельного законодавства розрізняють проступки і злочини. Зокрема, псування або забруднення земель, самовільне зайняття земельної ділянки, незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром земель) тягнуть за собою настання адміністративної чи кримінальної відповідальності (відповідно ст. ст. 52, 53-1, 53-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення [3], 239, 197-1, 239-1 Кримінального кодексу України [4]).

Поділ порушень земельного законодавства можливий і за іншими ознаками: за суб’єктами – вчинені деліктоздатною фізичною особою і вчинені юридичною особою; за суб’єктивною стороною – умисне і необережне діяння порушника; за формою зовнішнього виразу – протиправні дії і протиправна бездіяльність [5, с. 239-240].

Деякі науковці пропонують умовно розділити адміністративні правопорушення у сфері земельних відносин на: правопорушення, безпосереднім змістом яких є порушення правил і умови охорони ґрунтів (наприклад, псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель); правопорушення у сфері управління земельним фондом (наприклад, перекручення або приховування даних державного земельного кадастру); правопорушення проти встановленого порядку і правил землекористування (наприклад, порушення правил використання земель) [6, с. 15-16].

З урахуванням суб’єктного складу, порушення земельного законодавства, за вчинення яких передбачена адміністративна відповідальність, поділяють на три групи – вчинені посадовими особами (ст. 53-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення), посадовими особами і громадянами (ст. ст. 52, 53, 53-1, 53-3, 53-4, 54, 55 Кодексу України про адміністративні правопорушення), тільки громадянами (ст. 56 Кодексу України про адміністративні правопорушення) [5, с. 245].

Таким чином, складність земельних відносин, особливості суб’єктивних та об’єктивних ознак порушень земельного законодавства та їх юридичних характеристик обумовлюють множинність класифікацій порушень земельного законодавства та їх умовний характер.

Література:

1. Земельне право. Академічний курс : підруч. [для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.] / [Семчик В. І., Андрейцев В. І., Бистров Г. Ю. та ін.] ; за ред. В. І. Семчика і П. Ф. Кулинича. – К. : Видавничій Дім “Ін Юре”, 2001. – 424 с.

2. Земельне право України : підруч. / [Беженар Г. М., Бердніков Є. С., Бондар Л. О. та ін.] ; за ред. Погрібного О. О., Каракаша І. І. – К. : Істина, 2003. – 446 с.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Верховна Рада УРСР;  Кодекс України, Закон, Кодекс  від 07.12.1984  № 8073-X. (Відомості Верховної Ради УРСР від 18.12.1984 - 1984 р., № 51, стор. 1122). Редакція від 16.02.2010 [Електронний ресурс] : Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу до джерела :

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=80731-10

4. Кримінальний кодекс України : Верховна Рада України;  Кодекс України, Кодекс, Закон  від 05.04.2001  № 2341-III. (Голос України від 19.06.2001 - № 107). Редакція від 01.01.2010 [Електронний ресурс] : Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу до джерела :

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2341-14

5. Земельне право України : підруч. / [М. В. Шульга (кер. авт. кол.), Г. В. Анісімова, Н. О. Багай та ін.] ; за ред. М. В. Шульги. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.

6. Титова Н. І. Відповідальність за порушення законодавства про охорону природи / Титова Н. І. – Львів : Вид-во Львівського університету, 1973. – 220 с.