К. е. н., доцент Глібов Р.В., студент Федоров С.С.
Житомирський
національний агроекологічний університет
АНАЛІЗ ТРАНСФОРМАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ
ПРОДУКЦІЇ В СУЧАСНИХ РИНКОВИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Актуальність
теми дослідження полягає у тому, що тваринництво є важливою галуззю економіки
країни. Воно забезпечує населення продуктами харчування, зокрема такими, як:
м’ясо, молоко, яйця. Тому розвиток тваринництва важливий для стабілізації
аграрної економіки країни.
Основною
метою економічної стратегії розвитку агропромислового комплексу України є зростання
рівня життя населення. Досягнення цієї мети вимагає насамперед вирішення
продовольчої проблеми на основі підвищення економічної ефективності
сільськогосподарського виробництва. Тому основне завдання сільського
господарства полягає в забезпеченні подальшого виробництва конкурентоспроможної
продукції.
На сучасному
етапі проблема підвищення ефективності агропромислового виробництва є
визначальним фактором економічного і соціального розвитку суспільства. Разом з
тим, господарський комплекс, у тому числі м’ясопродуктовий підкомплекс України,
недостатньо забезпечений додатковим капіталом. А тому національне тваринництво неадекватно забезпечує вітчизняну промисловість сировиною.
Проблема ускладнюється внаслідок екологічного фактора. Суть екологічної
компоненти, в даному випадку, полягає в раціональному забезпеченні землеробства
органічними добривами. Адже внесення їх у ґрунт повертає в природу значну
кількість органічної маси, сприяє підвищенню його родючості, вмісту гумусу,
розвитку мікрофлори, інтенсифікації ґрунтотворного процесу і кругообігу
речовин. Тому проблемам розвитку тваринництва, удосконаленню його матеріально-технічної
бази необхідно надавати особливо важливого значення. Протягом останнього періоду
в Україні відбувається катастрофічне зменшення поголів'я продуктивної худоби
(табл. 1).
Таблиця 1. Поголів’я худоби та
птиці на 1 січня, тис. голів
|
Рік
|
Поголів’я худоби та птиці
|
|
велика рогата худоба
|
свині
|
вівці та кози
|
птиця
|
|
усього
|
у т. ч. корови
|
|
1995
|
800,7
|
283,9
|
784,6
|
160,7
|
6953,9
|
|
1996
|
732,2
|
273,9
|
765,0
|
114,7
|
7042,6
|
|
1997
|
667,4
|
253,8
|
701,7
|
87,7
|
6098,9
|
|
1998
|
559,8
|
225,4
|
582,5
|
69,7
|
5799,2
|
|
1999
|
521,0
|
216,3
|
671,9
|
63,9
|
6223,0
|
|
2000
|
476,0
|
207,8
|
678,4
|
58,9
|
5871,0
|
|
2001
|
422,5
|
188,7
|
506,4
|
62,7
|
5475,1
|
|
2002
|
417,1
|
181,0
|
567,0
|
64,1
|
6193,3
|
|
2003
|
388.5
|
163,7
|
610,5
|
62,5
|
6637,6
|
|
2004
|
318,5
|
148,5
|
456,9
|
55,2
|
7325,0
|
|
2005
|
281,8
|
137,1
|
393,0
|
53,1
|
7465,1
|
|
2006
|
279,6
|
131,1
|
433,3
|
48,0
|
8900,3
|
|
2007
|
269,5
|
121,1
|
495,5
|
45,2
|
9807,5
|
|
2008
|
243,6
|
113,8
|
448,9
|
44,5
|
13674,7
|
|
2009
|
230,7
|
106,1
|
404,8
|
41,5
|
15400,6
|
|
2010
|
220,3
|
100,5
|
471,0
|
41,0
|
25573,8
|
Проаналізувавши таблицю 1, можна зробити висновок, що з кожним роком
поголів’я тварин зменшується. Це негативно вплинуло на м’ясопереробну
промисловість. Зменшення поголів'я ВРХ, овець, свиней та кіз призвело до
скорочення сировинних ресурсів м'ясної промисловості. Багато підприємців галузі
тільки наполовину використовували свої потужності, окремі з них стали на
консервацію. Починаючи з 1995р. виробництво всіх видів м'яса і м'ясопродуктів
постійно скорочується, погіршується їх якість. Окремі види м'ясної продукції
настільки погіршилися, що стали небажаними для споживання. Отже, збільшення
виробництва якісного м'яса і м'ясопродуктів, стає однією з найважливіших проблем
у розвитку харчової промисловості. Разом з тим, з 1995 р. по 2010 р. в Україні
збільшилося поголів’я птиці.
З таблиці 2
можна зробити висновок що, Україна нарощує виробництво м’яса, але поряд з цим
поголів’я великої рогатої худоби скорочується.
Таблиця 2. Виробництво
основних видів продукції тваринництва
|
Рік
|
Виробництво основних
видів продукції тваринництва
|
|
м’ясо всіх видів (у
забійній вазі), тис. т
|
молоко всіх видів,
тис. т
|
яйця від птиці всіх
видів,
млн. шт.
|
вовна всіх видів, т
|
|
1995
|
96,2
|
727,4
|
284,1
|
247,0
|
|
1996
|
85,5
|
662,7
|
303,9
|
116,1
|
|
1997
|
79,1
|
538,3
|
302,2
|
60,6
|
|
1998
|
73,6
|
528,1
|
314,7
|
31,5
|
|
1999
|
76,2
|
535,4
|
361,9
|
23,1
|
|
2000
|
74,2
|
499,1
|
379,0
|
17,3
|
|
2001
|
78,7
|
537,5
|
397,9
|
14,9
|
|
2002
|
85,7
|
559,7
|
409,3
|
10,5
|
|
2003
|
97,4
|
506,2
|
469,6
|
7,5
|
|
2004
|
98,6
|
503,9
|
452,6
|
6,0
|
|
2005
|
101,6
|
518,7
|
534,7
|
4,8
|
|
2006
|
112,9
|
515,6
|
614,2
|
4,6
|
|
2007
|
156,8
|
501,8
|
615,7
|
7,3
|
|
2008
|
203,0
|
493,6
|
674,7
|
4,2
|
|
2009
|
253,7
|
491,0
|
669,3
|
4,1
|
Виробництво молока скорочується. Це
негативно впливає на молокопереробні заводи, оскільки вони змушені переходити
на замінники молока. В результаті погіршується якість і смакові властивості
продукції. Однак виробництво яєць збільшується. Таким чином, стан тваринництва
в Украінї дестабілізувався і може негативно відбится на продовольчій безпеці
країни. Тому на загальнодержавному рівні необхідно локалізувати збалансовані
важелі реалізації виробничого потенціалу національних товаровиробників.
