Піхняк Т.А., Вінідіктова І.С., Кабаці Б. І.

Львівська комерційна академія

ПОНЯТТЯ ТА ПОКАЗНИКИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

Економічне зростання є однією з найголовніших проблем, до якої постійно приверталася пильна увага політиків та науковців. Від темпів економічного зростання залежить динаміка економічного розвитку країни, її позиції на світовому ринку, а також можливості подальшого розвитку. Тільки на шляху економічного зростання можливим є досягнення динамічної макроекономічної рівноваги та стабілізації фінансової системи, досягнення виробничої і розподільчої ефективності споживання ресурсів, побудова обґрунтованої структури економіки країни. Саме тому економічне зростання є головною метою усіх економічних реформ.

В сучасній економічній літературі немає чіткого обґрунтування категорії „економічне зростання.” Частіше всього під економічним зростанням автори пропонують розуміти збільшення кількості товарів та послуг, які продукує національна економіка, або ж ототожнюють його зміст з поняттям економічного прогресу. Головним недоліком більшості визначень є те, що вони акцентують увагу не на якісних, а на кількісних характеристиках даної категорії і не враховують змін, які викликає таке зростання у межах економічної системи.

На наш погляд, найбільш повно сутність економічного зростання розкривається в економічній енциклопедії за редакцією С. В. Мочерного, в якій зазначено, що „Економічне зростання – це: 1) ... збільшення обсягів суспільного виробництва і розширення можливостей економіки задовольняти зростаючі потреби населення в товарах та послугах; 2) критерій економічного розвитку. В політекономічному аспекті економічне зростання означає кількісне і якісне вдосконалення процесу суспільного відтворення в органічній єдності складових елементів (ВВП, відносин економічної власності тощо), зростання національного багатства, спрямоване на реалізацію поставленої мети” [1, с.454].

На сьогоднішній день в економічній літературі не існує й єдиного підходу щодо визначення показника, який в повному обсязі характеризує принципи економічного зростання. В залежності від обраного показника певним чином змінюється і зміст цієї економічної категорії.

Найбільш розповсюдженим критерієм економічного зростання є темп зміни ВНП (ВВП) з врахуванням динаміки середнього рівня цін. В такому випадку логічним буде визначення економічного зростання як «…збільшення масштабів сукупного виробництва та споживання в країні, що характеризується такими макроекономічними показниками, як ВНП, ВВП, національний дохід. Воно вимірюється темпами зростання або приросту даних показників в кінці та на початку періоду або відношення приросту показника до його попереднього значення» [2].

Кемпбелл Р. Макконнелл та Стенлі Л. Брю визначають економічне зростання як «…збільшення виробничих можливостей, що проходить зі збільшенням кількості використовуваних факторів виробництва або вдосконаленням техніки і технології» [3, с.634]. Аналогічний підхід застосовують Рудігер Дорнбуш та Стенлі Фішер, які стверджують, що «економічне зростання - це зростання реального ВВП» [4, с.21].

Ще одним показником, що визначає зміст економічного зростання є темпи зміни реального ВНП (ВВП) в розрахунку на душу населення. В цьому випадку чинником економічного зростання є «…випереджаючі темпи зростання сукупного виробництва в порівнянні зі зміною (приростом) населення країни для підвищення рівня його добробуту» [5].

На наш погляд, найбільш повним та ґрунтовним є визначення економічного зростання, як довгострокової тенденції збільшення обсягів сукупного виробництва, яке відбувається в умовах структурної перебудови економіки країни відповідно до нормативних вимог технологічного та соціального прогресу, а також підвищення ефективності відтворювальних процесів. Дане визначення дозволяє виділити не лише кількісні, а й якісні характеристики збільшення обсягів сукупного виробництва. Не викликає жодного сумніву, що зростання обсягу сукупного виробництва може мати високу або низьку якість. Окремі економічні процеси та заходи регуляторного впливу держави призводять до зростання ВВП і при цьому відбувається зростання реальних доходів економічних суб’єктів, якісно покращується структура відтворювальних процесів, спостерігається можливість збереження позитивних тенденцій протягом довготривалого періоду. В деяких випадках зростання ВВП супроводжується вичерпування економічного потенціалу країни, заперечуються можливості для покращення рівня життя у перспективі.

Література

1. Економічна енциклопедія: У трьох томах. – Т.1. / За ред. С.В. Мочерного – К.: Видавничий центр „Академія”, 2000 – 864 с.

2. Словарь экономический: [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.economi.polbu.ru

3. Кемпбелл Р. Макконелл. Аналітична економія: принципи, проблеми і політика. - Ч.1: Макроекономіка / Р.М.Кемпбелл, С.Л.Брю; Пер. з англ. - Л.: Просвіта, 1997. - 671 с.

4. Дорнбуш Р. Макроекономіка / Р.Дорнбуш, С.Фішер; Пер. з англ. В.Мусієнко, В.Овсієнко. - К.: Основи, 1996. - 814 с.

5. Словарь экономический [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.glossary.ru