Дослідження інтелектуального капіталу в Україні як
нематеріального активу підприємства
1. Майбутнє
суспільства XXI
сторіччя – це суспільство, праця якого основана на знаннях. Людина, що має
добру освіту, та вміє професійно використовувати свої знання та навички, має
задатки стратегічного мислення та зібраність у прийнятті та виконанні
управлінських рішень, високо цінується як працівник на вітчизняних
підприємствах, так і світовими компаніями. Можливість участі України у процесах
глобалізації сьогодні визначається ступенем конкурентоздатності країни за
рівнем інформаційних технологій, інновацій, знань. Майбутнє нашої країни
залежить від того, чи здатна вона сформувати нематеріальний потенціал, чи зможе
його використовувати, для того, щоб бути на єдиному рівні зі світовим
співтовариством.
2. У разі
стрімкого розвитку економічних ринкових відносин в наш час, масштабності технологічних змін неможна забезпечити
економічний розвиток та конкурентоздатність підприємства лише за рахунок
використання фінансових та матеріальних ресурсів. Набагато актуальніше у наш
час для керівників підприємств є розуміння необхідності поєднання в бізнесі
матеріальної (основних засобів і оборотних фондів) та нематеріальної (патенти,
ліцензії, торгові марки, фірмове найменування) складових.
3. На відміну
від рівня використання підприємствами західних країн нематеріальних активів
(НА) (у 1992 році у Нідерландах НА становили 35 % загальних державних і
приватних інвестицій; загальний обсяг корпоративних активів у США в 80-х роках
ХХ ст. становив 62 % матеріальних активів, до початку 3-го тисячоліття цей
показник скоротився до 30 %; на початку 90-х років минулого сторіччя в Європі
цей показник становив більше 1/3 загального обсягу всіх активів) [1],
українські підприємства мають достатньо низький відсоток їх у загальній
вартості бізнесу (2-5 %), коли ринкова вартість додатково врахованих НА одного
й того ж підприємства при здійсненні оцінки може складати 15-20 %, що
відповідно збільшить вартість компанії [2, с. 30].
4. Нормативне введення нематеріальних
активів в бухгалтерський облік
підприємств України було проведено у 1993 році “Положенням про організацію
бухгалтерського обліку та звітності в Україні”, затвердженому постановою КМУ
від 03.04.1993р. №250 [3].
При проведенні реформи бухгалтерського обліку у 1999 році
це було зроблено повторно, що затверджено приказом Мінфіну “Про затвердження
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи” від
18.10.99р. №242 (П(С)БО 8) [4] та нормативним документом – Закон України “Про
оподаткування прибутку підприємства” від 22.05.97р. №283/97-ВР [5]. Поняття НА,
що регламентують порядок здійснення операцій з цими активами на підприємствах
України, наведено у таблиці 1.
Таблиця 1.
Поняття нематеріального активу.
|
П(С)БО
8 |
Закон
“Про оподаткування прибутку підприємства” |
|
Нематеріальний актив –
немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований
та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більш
одного року, для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях або для
надання в оренду іншим особам. |
Нематеріальний актив –
об’єкт інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також
аналогічні права, визначені у відповідності з законом об’єктом права
власності платника. |
5. Сьогодні
методика і принципи обліку НА ретельно вивчаються світовими та вітчизняними
дослідниками економічної науки. Даний актив на підприємстві є не до кінця
вивченим, а методика обліку не забезпечує ефективного управління НА, як
інтелектуальним капіталом підприємства.
6. До проблем
обліку та контролю в Україні нематеріальних активів українська дослідниця Т.
Банасько відносить наступні: відсутність (в податковому та бухгалтерському
обліку підприємства - примітка автора) єдиного поняття “нематеріальні активи”;
неузгодженість важливих положень окремих документів нормативно-правового
забезпечення, що визначають методику обліку нематеріальних активів; відсутність
єдиної економічної класифікації НА; проблема розуміння поняття “інтелектуальний
капітал”, що використовується світовими економістами для характеристики
результатів творчої діяльності людини; відсутність єдиної обґрунтованої
методики оцінки нематеріальних об’єктів; відсутність єдиної методики контролю
нематеріальних активів і т. ін. [2, с. 31]
7.
Найголовнішим недоліком у визначенні, обліку та накопиченню інтелектуального
капіталу є відсутність єдиної форми звітності даного активу підприємства. В
Україні відсутні офіційно затверджені форми первинних документів з обліку НА.
Автором дослідження розроблена та пройшла первинну апробацію на вугільних
підприємствах м. Торез Донецької області ТОВ “Вуглересурс” ш.
Тера, ТОВ “Шахта 70”,
статистична форма звітності з інтелектуального капіталу підприємства (табл. 2),
що охоплює основні сфери діяльності підприємства: фінанси, клієнтів,
конкурентів, технології, оновлення та розвиток, людський капітал (люди),
корпоративну культуру. Звіт розроблений для внутрішнього (керівникам та
засновникам підприємства), так і для зовнішнього (для можливих партнерів,
покупців підприємства, контролюючих органів і т. ін.) використання.
8. Отже
категорія нематеріальних активів потребує подальших глибоких досліджень,
основними шляхами подолання перешкод з обліку та контролю НА підприємства можна
вважати наступні: визначення єдиних параметрів ідентифікації, обліку та оцінки
НА; підвищення кваліфікації бухгалтерів та забезпечення правильного процесу
організації, ведення та управління даним активом; виділення процесу управління
інтелектуальними активами як самостійної сфери управління підприємства;
розробка методик контролю НА, що забезпечить ефективність їх використання;
забезпечення гармонізації обліку НА в Україні з міжнародними стандартами, на
які орієнтуються більшість країн світу.
Література.
1. Сирош Ю. В. Нематеріальні активи у структурі
активів вітчизняних підприємств [Електронний ресурс] / Ю. В. Сирош – Режим доступу: http://www.saleprice.com.ua/ua/pub/591.html.
2. Банасько Т. Проблеми та
перспективи дослідження нематеріальних активів в Україні / Т. Банасько. –
Економіст, №2, 2010. – С. 30-33.
3. Постановление КМУ “Об утверждении Положения об
организации бухгалтерского учета и отчетности в Украине” от 03.04.93г. №250.
4. Приказ
Министерства финансов Украины “Об утверждении Положения (стандарта)
бухгалтерского учета 8 “Нематериальные активы” от 18.10.99г. №242.
5. Закон Украины “О налогообложении прибыли
предприятий” от 22.05.97г. №283 / 97-ВР.