Экономические
науки/7 .Учет и аудит
Щеглов
О.П.
Науковий
керівник: к.е.н., доцент Яковишена Н.А.
Вінницький
торгово-економічний інститут КНТЕУ
НАЦІОНАЛЬНІ
ТА МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ З ОБЛІКУ ЗАПАСІВ: ВІДМІННОСТІ, НЕДОЛІКИ, ШЛЯХИ
ГАРМОНІЗАЦІЇ
Вибір європейського шляху розвитку,
першим етапом якого був вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ), призвело
до необхідності реформування всіх галузей економіки та удосконалення
бухгалтерського обліку у відповідності до міжнародних стандартів. Ідея гармонізації
різних систем бухгалтерського обліку реалізується в рамках Європейського
співтовариства (ЄС) ще з 1961 року. Суть її заклечається в тому, що в кожній
країні може існувати своя модель організації обліку і система стандартів, що їх
регулюють. Необхідною умовою є те, що ці стандарти не повинні суперечити аналогічним
стандартам в країнах-учасниках співтовариства, тобто повинні знаходитись в відносній
гармонії одне з одним.
Два останніх десятиліття відзначені
посиленням уваги до проблеми міжнародної уніфікації бухгалтерського обліку.
Розвиток бізнесу, що супроводжується зростанням ролі міжнародної інтеграції в
сфері економіки, висуває визначені вимоги до однаковості і прозорості
застосованих у різних країнах принципів формування собівартості запасів,
алгоритмів нарахування прибутку, формування оподаткованої бази, умов
інвестування і капіталізації зароблених коштів тощо. Проблема невідповідності
моделей бухгалтерського обліку не є унікальною і властива не тільки Україні.
Вона має глобальний характер.
Незважаючи на те, що всі національні
Положення (стандарти) бухгалтерського обліку України (П(с)БО) значною мірою
ґрунтуються на Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку (МСБО), вони не
тотожні, а значні зміни, внесені до чинних міжнародних стандартів Радою з МСБО
у грудні 2003 року, поглибили існуючі розбіжності. Тому на сучасному етапі
актуальним є вирішення проблеми уніфікації української системи з міжнародною
системою бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Для досягнення
гармонії національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку перш за
все необхідно виявити ряд протирічь та розбіжностей, що виникають між ними.
Необхідно відмітити, що міжнародні
стандарти мають як позитивні, так і негативні риси. Їх об’єктивними перевагами
перед національними стандартами в окремих країнах являються:
·
чітка
економічна логіка;
·
узагальнення
найкращої сучасної світової практики в області бухгалтерського обліку;
·
простота
сприймання для користувачів фінансової інформації в усьому світі.
До недоліків МСБО можна віднести:
·
узагальнений
характер стандартів, які передбачає достатньо велике різноманіття у методах
обліку;
·
відсутність
детальних інтерпретацій і прикладів співставлення стандартів з конкретними
ситуаціями.
Метою даної статті є порівняння МСБО №2
«Запаси» та П(с)БО №9 «Запаси»,
виявлення відмінностей, задля досягнення гармонізації між даними
стандартами.
Питанням гармонізації обліку національних
з міжнародними стандартами займалися Ф.Бутинець, В.Качалін, С.Голов, В.Костюченко,
І.Бланк, В.Швець, Я.Соколова, Л.Нишенко та ряд інших дослідників.
Як правило, найбільшу питому вагу в
структурі доходів підприємств торгівлі займає виручка від реалізації товарів.
Оскільки товари – це активи, що утримуються підприємствами з метою подальшого
продажу, то порядок їх придбання, утримання і вибуття регламентує П(с)БО №9
«Запаси». Міжнародним аналогом П(с)БО №9 є МСБО №2 «Запаси». Даний стандарт
було прийнято ще у 1975 році, але в подальшому він був переглянутий та набрав
чинності лише з 1 січня 1995 року. Отже, логічно виникає думка про гармонізацію
П(с)БО №9 та МСБО №2.
У вітчизняному положенні визначено
порядок визнання, оцінки та документального оформлення руху запасів, а в
міжнародному аналозі більша увага приділяється визначенню термінів, пов’язаних
із використанням запасів. Тому, на нашу думку, П(с)БО №9 необхідно доопрацювати
в контексті тлумачення термінів, що безпосередньо стосуються запасів.
Проаналізуємо розбіжності МСБО №2 і
П(с)БО №9 по таким ознакам як визначення термінів, оцінка запасів, формування
собівартості та ін..
Визначення
термінів. Згідно до МСБО №2 запаси – це активи, які:
·
утримуються
для продажу за умов звичайної господарської діяльності;
·
перебувають
у процесі виробництва для такого продажу
або
·
існують
у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі
або при наданні послуг.
Необхідно відзначити, що визначення
запасам у П(с)БО №9 дане майже ідентичне. За винятком того, що в останньому
пункті крім споживання у виробничому процесі або при наданні послуг зазначене
можливе споживання запасів у керуванні підприємством. Таке доповнення є цілком
доречним, тим більше що процес виробництва – це не процес здійснення
якої-небудь діяльності. Процес виробництва, наприклад, не містить у собі такі
процеси, як заготівля, збереження або реалізація.
У п.1 МСБО №2 зазначено, що даний
стандарт не застосовний до:
·
незавершеного
виробництва за будівельними контрактами, включаючи прямо пов’язані з ними
контракти з надання послуг;
·
фінансових
інструментів;
·
біологічних
активів, пов’язаних із сільськогосподарською діяльністю та
сільськогосподарською продукцією на місці збирання врожаю.
Як бачимо, у п.1 МСБО №2 не сказано про
запаси, що використовуються при здійсненні капітальних інвестицій. Отже,
будівельні матеріали, що знаходяться на балансі підприємства і
використовуються, наприклад, при здійсненні будівництва господарським способом,
так само відносяться до запасів.
Відзначимо, що у МСБО №2 так і в П(с)БО №9 до запасів відноситься готова
продукція і незавершене виробництво.
Оцінка
запасів. Взагалі,
визначення вартості запасів є головною метою МСБО №2, як сказано в самому стандарті,
що підкреслює значення даного процесу.
Відповідно до п. 6 МСБО №2 запаси слід
вимірювати за найменшим з двох показників: собівартістю або чистою вартістю
реалізації.
Вибір оціни за одним з двох найменших
показників пояснюється тим, що однією з концептуальних основ МСБО відносно якісних
характеристик фінансової звітності є вірогідність, складовою частиною якої є
обачність, зокрема, в оцінках активів. В МСБО принцип обачності посідає одне із
перших місць, в той час коли в П(с)БО цей принцип використовується не завжди.
Наприклад, принцип оцінки за найменшою із собівартості або ринкової вартості
дуже рідко використовується в українській практиці.
Деякі відмінності між МСБО №2 та П(с)БО
№9 в оцінці запасів проілюструємо у вигляді таблиці що наведена нижче.
Таблиця 1
Порівняння
міжнародних та національних стандартів з обліку запасів
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
Продовження таблиці 1
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
В МСБО №2 при обліку вибуття запасів дозволено
використовувати метод ЛІФО. Даний метод базується на припущені, що одиниці
запасів, котрі надійшли останніми, вибувають першими, а отже залишок одиниць
запасів на кінець звітного періоду вважаються тими, що надійшли першими.
Використання даного методу дає можливість маніпулювати показником прибутку у
звітному періоді, залежно від часу придбання запасів. В багатьох країнах метод
ЛІФО заборонено використовувати, зокрема і в Україні. На нашу думку даний метод
взагалі необхідно виключити із МСБО №2.
Підбиваючи підсумки, варто зазначити
наступне: вступ до СОТ та євроінтеграція України вимагає гармонізації П(с)БО та
МСБО. Безумовно це призведе до полегшення співпраці вітчизняних підприємств з
іноземними партнерами, особливо в торгівельній галузі, оскільки значна
кількість продукції, що реалізується населенню України є імпортованою. Але при
узгодженні П(с)БО та МСБО потрібно проаналізувати до чого це може призвести в
кінцевому результаті, оскільки МСБО також мають певні недоліки, а економіка
України має ряд особливостей, не характерних іншим європейським країнам.
Література:
1. Міжнародні
стандарти бухгалтерського обліку / За ред. С.Ф. Голова. - К.: Федерація
професійних бухгалтерів і аудиторів України, 2005. - 224 с.
2. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»: Наказ Мінфіну України від
20.10.1999р. №246.
3. Дячук Т. Значення гармонізації П(с)БО та МСБО для
підприємств торгівлі // Матеріали Всеукраїнської студентської
інтернет-конференції. – 21 травня 2009
р.
4. Ляшенко М.
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку // Школа бухгалтера. – 2007р. –
№16. – 28с.