Мамчур Тетяна Дмитрівна

Науковий керівник: к.е.н. Клочковський О.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Вплив амортизаційної політики підприємства на інвестиційний потенціал

Сучасний стан податкових відносин в Україні потребує їх певного реформування. Необхідним є запровадження елементів інноваційно-інвестиційного стимулювання в системі оподаткування. Найвищим стимулюючим потенціалом володіють прямі податки, оскільки вони справляють безпосередній вплив на результати економічної діяльності підприємств, особливу роль відіграє податок на прибуток.

Сьогодні стимулювання інвестиційної діяльності підприємств та оновлення їх технічної сторони виробництва шляхом регулювання податку на прибуток підприємства може здійснюватись кількома способами: зниженням бази оподаткування, наданням податкових пільг, регулюванням ставки на прибуток. Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено ряд заходів, що реалізуються з метою звуження бази оподаткування. Прибуток до оподаткування зменшується на суму затрат, пов’язаних з науково-технічним забезпеченням основної діяльності, а також удосконаленням основних фондів, які підлягають амортизації і не перевищують 10% сукупної балансової вартості основного капіталу підприємства.

Потужним інструментом стимулювання інвестиційної активності та зростання зайнятості населення в найбільш пріоритетних галузях економіки виступає ефективна амортизаційна політика. Доцільним на даному етапі розвитку вважаємо використання прискореної амортизації, що фактично дозволить фірмам приховувати в неоподатковуваних амортизаційних фондах значну частку одержуваного ними прибутку, але за подальшого направлення їх на інвестиції. Така амортизаційна політика змінює структуру сукупного попиту та ВВП, вона активізує інвестиційний попит і зменшує споживчий.

Досвід розвинутих країн показує, що саме амортизація є основним елементом формування капіталу в нестабільній економіці, де не працює ринок довгострокових кредитів та обмежені чисті капітальні вкладення. Для використання амортизаційної політики при стимулюванні капіталовкладень необхідно, щоб, по-перше, податкова амортизація значно перевищувала економічну, і, по-друге, стимулювати використання амортизаційних відрахувань тільки на інвестиційні цілі [2]. Вирішення першої проблеми можливе через створення єдиного національного класифікатора груп основних фондів з визначенням нормативних строків їх служби і відповідно до цього встановити методи та норми податкової амортизації, виходячи з національних пріоритетів розвитку.

Проблему цільового використання амортизаційних відрахувань можна розв’язати за допомого:

· Акумуляції амортизаційних відрахувань в амортизаційному фонді та використання його лише на інвестиції в основний капітал. У випадку використання таких коштів на інші цілі необхідно включати їх в оподатковуваний прибуток і нараховувати податок на загальних основах;

· Стимулювання інвестиційного використання амортизаційних відрахувань шляхом впровадження механізму інвестиційного податкового кредиту або податкової знижки [1];

Нині амортизаційні відрахування використовуються вітчизняним бізнесом на власний розсуд, як правило для поповнення оборотних активів, і не є вагомим інвестиційним ресурсом. В такій ситуації держава зобов’язана використовувати певні методи для стимулювання розвитку бізнесу, модернізувати власні виробничі потужності за рахунок внутрішніх джерел.

Для початку вирішення проблеми ефективності використання амортизаційних відрахувань доцільно буде запровадити обмежені в часі і просторі податкові інструменти стимулювання інвестиційної активності бізнесу. До таких інструментів слід віднести інвестиційну податкову знижку. Основними критеріями до надання якої мають бути 100% використання амортизаційних відрахувань на інвестиційні цілі, технологічних характер інвестицій, відсутність наднормативного незавершеного будівництва виробничого призначення.

Отже, протиріччя інтересів інвестиційної та бюджетно-податкової політики відбувається в умовах безперервного загострення кризи в інвестиційній сфері і скорочення власних та іноземних джерел фінансування капіталовкладень. Тому подолання цього протиріччя - необхідна умова економічного зростання і нагальна сучасна проблема, вирішення якої має здійснюватися на підставі всебічного врахування реальних процесів відтворення капіталу в умовах фінансової нестабільності та інвестиційної кризи. Головна причина істотного послаблення інвестиційного потенціалу амортизаційної системи протягом останніх двох років - помилкові рішення, покладені в основу розробки нормативно-методичного забезпечення державної амортизаційної політики і, як наслідок - повний відрив останньої від реальних процесів відтворення активів та конкретних умов їх експлуатації. Тому амортизаційна політика останніх років не сприяє, а протидіє накопиченню ресурсів та руйнує на підприємствах фінансову базу капіталоутворення як основу досягнення позитивної економічної динаміки та економічного зростання.

Список використаних джерел:

1. Серебрянський Д.М. Інвестиційний потенціал податкової амортизаційної моделі в Україні: проблеми та шляхи вирішення// Фінансова система України. Збірник наукових праць, - №8 ч.1, 2006,- С.468.

2. Швабій К.І., Серебрянський Д.М. Інвестиційні стимули в механізмі оподаткування прибутку підприємств в Україні// Економіка України, - №7, 2007, - с.32-40