Економіка/15. Державне регулювання економіки

Пробоїв О.А., Зубко І.Д.

Івано-Франківський інститут менеджменту ТНЕУ, Україна

Проблемні економіки Єврозони

Одним з негативних наслідків світової фінансово-економічної кризи є суттєва фінансова заборгованість країн Євросоюзу, яка суттєво збільшує їх фінансову небезпеку, що робить даний напрямок дослідження не тільки актуальним, а й украй необхідним.

У вирі глобальної фінансової рецесії, яка поглинула великі та малі економіки світу, країни Єврозони проходять першу серйозну перевірку інтеграційного утворення не як політичного союзу, а як монетарного макрорегулятора. Кризи платіжних балансів у поєднанні з величезними дірами в бюджеті цілої низки країн, що входять до монетарного об’єднання Європейського Союзу, не лише сповільнюють зростання економіки ЄС, але й можуть поставити під загрозу позицію євро як резервної валюти, представника Європи на світових ринках.

Все частіше на шпальтах світових економічних видань можна зустріти абревіатуру PIGS, запропоновану у 2008 році для позначення англомовних назв найбільш проблемних економік ЄС (Португалія, Ірландія, Греція, Іспанія). Кожна з цих країн має свої характерні прорахунки в економіці, які повинні бути вирішені спільними зусиллями Європейського Союзу з метою подолання назрілих проблем.

У Португалії глобальна фінансова криза вдарила по споживчому кошику, адже внаслідок скорочення національного виробництва в цій країні був зафіксований небачений у Європі ріст цін на продовольчі товари, що здавалось неможливим у портових державах. Економічна ситуація ускладнювалась падінням рівня ВВП, поширенням безробіття, падінням рівня доходів населення.

У Іспанії фінансова криза завдавала нищівного удару національній економіці через асиметричну залежність від конкретних не високотехнологічних галузей, зокрема, від сектору будівництва. Ситуація ускладнювалась відсутністю гнучкості ринку праці, високим рівнем безробіття і недостатністю коштів для фінансування соціальних програм.

Ірландія продемонструвала всьому світу крах своєї фінансової системи. Зокрема, на перший квартал 2009 року 70% банків у цій країні оголосили про свою неплатоспроможність, а Національний банк Ірландії заморозив на невизначений час суттєву частку внутрішніх депозитів, що в свою чергу, призвело до масового невдоволення населення та припинення вливань іноземних інвестицій.

Греція, безумовно, відзначилась найбільшим дефіцитом бюджету у Європі за 2009-2010 рр., оскільки показник в 12,7% породив побоювання дефолту, адже зовнішній борг країни сягнув 113% ВВП. Країна споживала значно більше, ніж могла собі дозволити, а усі статистичні дані звітів приховували справжній стан справ та виникнення суттєвої зовнішньої заборгованості й неспроможність цієї держави профінансувати власні борги [1].

Для порівняння обсягів дефіциту державного бюджету проблемних економік Єврозони розглянемо рис.1.[3].

Отже, на основі даних Eurostat, Греція за розміром дефіциту державного бюджету у 2009 році посіла друге місце серед 27 країн-членів ЄС. Лідером за цим показником стала Ірландія. Наступними країнами, що слідують за лідерами, є Іспанія та Португалія.

Проблемні економіки Єврозони характеризуються не тільки дефіцитом державного бюджету, але й іншими негативними макроекономічними тенденціями: зростаючим зовнішнім державним боргом, падінням ВВП в динаміці, негативним поточним платіжним балансом (табл.1) [3].

Таблиця 1

Макроекономічні показники країн PIGS (порівняно з середнім по ЄС), 2009 р.*
Країни	ВВП, млрд. $	Державний борг, % від ВВП	Поточний платіжний баланс % від ВВП
Греція	339,2	114,6	-12,0
Італія	1756	115,2	-3,2
Португалія	232,2	75,2	-8,0
Ірландія	177,3	63,7	-3,0
Іспанія	1367	59,5	-5,1
ЄС	14520	74,8	0,4

*За даними Eurostat

Попередні заяви офіційних представників цих країн свідчать, що вони нетерпляче очікують на чіткі гарантії фінансової допомоги від об’єднаної Європи. Однак, навіть коли їх нададуть, це не вирішить усіх проблем. «Рішення допомогти PIGS в короткій перспективі відновить довіру ринків», – стверджує Йорґ Радеке з лондонського Центру досліджень бізнесу й економіки. – «Проте, якими будуть наслідки цього в тривалій перспективі, сказати важко. Є вірогідність того, що це рішення піде на шкоду євро. З іншого боку, Європу не можна уявити без цих країн, так як вони є її невід’ємною історичною часткою, а отже, і повертатись до них спиною не можна. Спільна валюта означає спільні проблеми» [2].

Деякі фінансові аналітики відзначають, що Греція сама загнала себе в глухий кут попередньо безвідповідальною політикою. З 1980-х років Греція жила не за доходами, невпинно накопичуючи зовнішній борг. Незважаючи на фінансову кризу, урядові витрати у 2009 році зросли до 52% ВВП в порівнянні з 45% у 2007-му. До того ж, за останні роки Греція втратила довіру інших урядів.

Подібний сценарій можна спостерігати і в Ірландії, де уряд у довгостроковій перспективі обтяжив країну значними боргами, інколи навіть проводячи маніпуляції із макроекономічною статистикою для створення привабливішого фону з метою залучення іноземних інвестицій. Власне, Греція також вправлялась в креативній статистиці і додавала своїй економіці веселкових барв, чим не на жарт розлютила Брюссель. Голова Європейського центрального банку Жан-Клод Тріше заявив французькому радіо, що банк «не повинен і не буде терпіти» маніпуляцій із статистикою [2].

Враховуючи зазначене, міністри фінансів у проблемних країнах Єврозони тепер мріють про старі часи, коли ще не було спільної валюти. Сьогодні жодна з цих країн не може вдатися до девальвації, що стало б класичною відповіддю на дефіцит платіжного балансу і тягар зовнішньої заборгованості. Тому єдиною можливістю частково вирішити назрілі проблеми залишається бюджетний аскетизм, приклад якого взялася показати Ірландія.

Інші країни PIGS також погоджують із ЄС план різкого зменшення дефіциту бюджету. Це означає, що соціалістичні уряди, які прийшли до влади у Греції й Португалії на обіцянках підвищити стандарти життя, повинні відмовитись від передвиборчих програм.

Серед переліку антикризових заходів слід зазначити: скорочення зарплат держслужбовців, підвищення пенсійного віку і згортання соціальної медицини. З огляду на це, без зовнішньої грошової допомоги цим державам, мабуть, не обійтися.

Однак, потреба негайно рятувати ці країни викликає низку правових, економічних і етичних протиріч. Закони ЄС забороняють фінансову допомогу державі, яка опинилась в скруті, через свою недалекоглядність. З одного боку, порятунок породжує моральну загрозу – почуття безвідповідальності за власні дії та перекладення провини на інших. З іншої сторони, ЄС прагне, щоб особливо кризові економіки уникали потреби звертатись до МВФ [4].

До глобальної економічної кризи вважали, що борг у 60% від ВВП є цілком безпечним для багатих країн. Проте, кризові явища (падіння ВВП, зростання безробіття) значно знизили довіру інвесторів до фінансових можливостей урядів. Тим більше, що вливання «стимуляційних» грошей у національні економіки збільшило заборгованість практично всіх розвинутих країн світу.

Підсумовуючи, слід відзначити, що на сучасному етапі ЄС стоїть перед серйозним викликом і подальший розвиток Євросоюзу залежить не тільки від подолання існуючих проблеми, але й від способів, важелів та механізмів міждержавного регулювання негативної макроекономічної динаміки, яка притаманна Єврозоні в цілому.

Література:

1. Kasriel P.L. Greece, Portugal and Spain Are the Least of Our Economic, Financial Challenges [Електронний ресурс] / P.L. Kasriel. – Режим доступу: http://www.marketoracle.co.uk/Article19844.html.

2. Schultz St. Five Threats to the Common Currency [Електронний ресурс]/ St.Schultz. – Режим доступу: http://www.spiegel.de/international/europe/ 0,1518,677214,00.html.

3. Eurostat [Електронний ресурс] / GDP per capita in Purchasing Power Standards (PPS). – Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/tgm/ table.do?tab=table&init=1&plugin=1&language=en&pcode=tsieb010.

4. Летняя Т. Евро под прицелом [Електронний ресурс]/ Т.Летняя // Российская газета. – апрель, 2010. – №5166 (87). – Режим доступу: http://www.rg.ru/2010/04/23/es.html.