Государственное  управление / 2. Современные технологии управления

К.е.н., доц., докторант кафедри економічної теорії і історії економіки Крушельницька Таїсія Анатоліївна

Національна академія державного управління при Президентові України,

вул. Ежена Потьє, 20, м. Київ, Україна

Державне управління податковою системою України з метою її гармонізації

Істотною умовою для зростання ділової активності суб’єктів підприємницької діяльності і переходу вітчизняної економіки до стабільності і росту є створення з боку держави сприятливих умов для ведення бізнесу, в тому числі і в сфері оподаткування. Однак, аналіз механізму державного управління податковою системою в Україні свідчить про постійне зростання податкового навантаження, чим уповільнюється економічний розвиток і, як закономірний наслідок, знижується обсяг надходжень до бюджету, зростають суперечності між учасниками податкового процесу і державою. Саме тому дослідження питань удосконалення державного управління податковою системою особливо в сфері його гармонізації є гострим і актуальним.

Світова наукова думка постійно точиться навколо вирішення питань удосконалення системи оподаткування. Розробці теоретичних основ організації та регулювання податкових відносин присвячені праці ряду зарубіжних та вітчизняних учених, як то: Р. Берда, О. Василика, О. Дроздовської, К. Еделя, Р. Масгрейва, та ін. Однак, не всі питання розвитку державного управління податковою системою достатньо висвітлені, особливо в частині гармонізації податкових відношень між учасниками податкового процесу, і потребують детального дослідження.

Так, наприклад, Ф. Шустер (кер.), Ю. Гінріхс, І. Васюник зазначають, що найвищою метою побудови системи оподаткування, «має стати організація настільки простої системи оподаткування та соціального страхування, що: об’єкти оподаткування справді сплачуватимуть податки; політика оподаткування стане дієвою. Це можливо лише за умов системи оподаткування, що відповідають трьом основним критеріям: прозорості, однозначності та справедливості» [1, с. 56].

Автори наполягають, що за умови застосування більш низьких ставок та розширеної за рахунок скорочення податкових пільг бази оподаткування, надходження до бюджету будуть «зростати автоматично» [1, с. 56]. Щоправда, на наш погляд, даний тезис є дещо перебільшеним, однак певну частку справедливості він таки утримує. А от з чим ми цілком погоджуємось, так з висновком, що низькі ставки податків та зборів на соціальне страхування зроблять економічно невигідними тіньову економіку, нелегальне працевлаштування, несплату податків та відплив капіталу[1, с. 56]. Окрім того, для державної скарбниці збір податків буде значно простішим та менш бюрократичним.

Тезис В. Найдьонова і А. Сменковськго, що «податкове навантаження на населення високе, але істотно нижче, ніж на кошти підприємств», на наш погляд, є дещо неоднозначним, адже будь – яке посилення податкового тиску на суб’єктів підприємницької діяльності призводить до зростання цін, а це, в решті решт, цілком лягає на плечі споживачів. Але автори після аналізу статистичного матеріалу формулюють висновок, з яким ми цілком згодні: «свавілля й адміністративна нестабільність в оподаткуванні, коливання рівня податків сильно впливають на ділову активність і на ціни» [2, с. 117]. До цього необхідно додати, що впливу підлягають також рівень добробуту населення та ступінь економічного розвитку держави в цілому.

Звернемось до офіційних даних. Так, в проекті документу «Гармонізація законодавства України з оподаткування акцизним збором алкогольних та тютюнових виробів, в контексті майбутньої Угоди про асоціацію з Європейського Союзу» сформованим Управлінням координації нормотворчої роботи та взаємодії з органами державної влади зазначено, що в Україні з початку 2009 року імпорт тютюнових виробів здійснюється 13 суб’єктами господарювання, а виробляло їх 9 фабрик, з яких 5 - підприємства з іноземними інвестиціями. Ці підприємства виробляють 99,7% тютюнової продукції та сплачують 99,9% акцизного збору від загальної суми відрахувань акцизного збору від тютюнових виробів. За оцінками експертів частка контрабандних сигарет на загальному тютюновому ринку в Чеській Республіці – 18 %, Естонія - 25%, Литва – 35 %, Словаччина – 30 %, Німеччина – 23%, Великобританія – 18%, у той час як в Україні їх частка наближається лише до 1% [3, с. 3, 7]. Навіть враховуючи певну умовність наведених даних, ситуація, на наш погляд, є однозначною: контрабанда тютюнових виробів в Україні економічно невигідна, адже ставка акцизного збору в країнах – членах ЄС значно перевищує вітчизняну, а відтак і ціна на контрабандний товар не виправдає витрат із здійснення тіньових операцій в даній сфері. Однак, в ситуації, що склалась в оподаткуванні тютюнових виробів ми вбачаємо і позитивний момент, адже низька зарплатня є стримуючим чинником зростанням акцизу, а відтак, і тіньового обороту тютюнових виробів. Тобто, недостатньо надійні перспективи економічного росту, особливо на тлі наслідків економічної кризи, та низький рівень доходів населення України, в порівнянні з європейським, не дозволяють підвищити ставку акцизного збору на тютюн до розміру встановленого Директивами ЄС.

Таким чином, спираючись на наведені статистичні дані, можна стверджувати, що сьогодні між учасниками податкового процесу в тютюновій галузі і державою досягнуто досить крихкої рівноваги, до якої необхідно прагнути і в інших сферах. Наведений приклад доводить, що гармонізація податкових відносин можлива і вигідна, але досить важко досяжна.

Що стосовно імпорту алкогольних напоїв, тут ситуація є дещо драматичніша. Так, імпорт алкогольних напоїв здійснюють 53 суб’єкти господарювання, виробництво здійснюють більш 200 підприємств лікеро-горілчаної та виноробної галузі. Тіньовий сектор лікеро-горілчаної продукції (за різними оцінками експертів) складає від 20 до 30 відсотків[3, с. 3]. Високий рівень акцизного збору штовхає підприємців порушувати законодавство та переводити бізнес в тіньову сферу.

Аналіз нормативних документів показав, що податковий тиск на підприємства за останні роки посилився за кількох причин:

- підвищення ставок акцизного збору на тютюнові та алкогольні вироби;

- обмеження застосування податкового векселя для погашення заборгованості по окремим податкам;

- зростання суми невідшкодованого податку на додану вартість по експорту;

- скасування пільг з податку на додану вартість для сільськогосподарських товаровиробників, тощо.

Необхідно зауважити, що при прийнятті рішень щодо скасування окремих пільг та підйому ставок податків Уряд керувався економічною необхідністю, посилаючись на дію руйнівної сили світової фінансової кризи та інші причини збільшення дефіциту бюджету. Уряд, звичайно, діяв в інтересах держави, однак будь – які зрушення у бік підвищення ставок або скасування пільг посилюють податкове навантаження на підприємства, чим змушують їх здійснювати два основних деструктивних кроки: по – перше, підвищувати ціни на продукцію і послуги, чим опосередковано посилюється податковий тиск на громадян; по - друге, приховувати об’єкт оподаткування, тобто переводити частку обігу в «тінь», що зменшує надходження до бюджету і спонукає Уряд застосовувати нові непопулярні заходи.

Враховуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що розвиток державного управління податковою системою з метою її гармонізації з урахуванням як загальнодержавних інтересів, так і інтересів суб’єктів господарювання та громадян, можлива, вигідна, але досить важко досяжна через низку існуючих об’єктивних і суб’єктивних чинників. В наступних наукових дослідженнях ми плануємо детально вивчити основні чинники, що впливають на гармонізацію податкових відносин, визначити ступінь їх впливу та опрацювати можливості їх усунення.

Література:

1. Економічна та адміністративна трансформація: рекомендації для України на шляху до Європи [Текст]: наук. вид. / кол. авт.: Ф. Шустер (кер.), Ю. Гінріхс, І. Васюник та ін. – К.: Міленіум. 2004. – 97с.

2. Найдьонов В. С. Інфляція і монетаризм [Текст]: монографія / В. С.Найдьонов, А.Ю. Сменковський - К.: Вид-во НАДУ, 2003. -320 с.

3. Гармонізація законодавства України з оподаткування акцизним збором алкогольних та тютюнових виробів, в контексті майбутньої Угоди про асоціацію з Європейського Союзу/ Управління координації нормотворчої роботи та взаємодії з органами державної влади. [Електронний ресурс]: проект документу: режим доступу: http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/ article? art_id=217305&cat_id=45661. 7 травня 2009. - 18 с.