Политология / 6. Проблемы взаимодействия власти и общественности (отечественный и зарубежный опыт)
Євгенія
Олійник,
Чернівецький
національний університет
імені
Юрія Федьковича
Сучасний стан розвитку аналітичних політологічних центрів
України в громадському секторі
В контексті дослідження процесу
інституціалізації політичної науки в Україні особливу актуальність зберігає дослідження
функціонування недержавних аналітичних центрів.
Аналітичні центри також називають
мозковими (в перекладі з англ. Think
tanks) або «фабриками
думки». Існування та успішна діяльність
недержавних аналітичних центрів в країні сприяє подальшому її демократичному
розвитку, формуванню «зрілого» громадянського суспільства. Завдяки роботі
аналітичних центрів значною мірою вдосконалюються механізми здійснення
практичної політики, як у центрі, так і на місцях.
Перші аналітичні центри в Україні
почали створюватися із здобуттям державної незалежності, саме в той час, коли й
почала формуватись українська політична
наука. На початковому етапі мозкові центри вивчали багаторічний західний досвід
здійснення аналітичної політики, працювали в 1-2 напрямках, ставлячи перед
собою порівняно вузькі пріоритети діяльності. Але і на цій стадії свого
розвитку такі центри відігравали досить важливу роль в контексті вироблення
практичної політики. На сучасному етапі поряд із появою значної кількості
недержавних аналітичних центрів, розширюється також і поле їх діяльності. За
19-річний період існування мозкових центрів (МЦ) в Україні, відбулись як кількісні, так і якісні зміни
в їх функціонуванні. Високого рівня розвитку, поряд із загальнонаціональними
центрами, досягають і окремі регіональні МЦ. Більше цього, за інформаційного
сприяння українських недержавних аналітичних центрів створюються подібні же центри
в інших країнах. Наприклад, ще 2001
року за сприяння і навчання Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД)
було створено аналітичний центр у Казахстані.
Недержавні аналітичні центри в
Україні досліджують та впливають як на внутрішню, так і на зовнішню політику
нашої держави. Переважно, їх діяльність здійснюється в політичній, соціальній
та економічній сферах суспільного життя. Хоча нерідко вона торкається й
екологічних, безпекових та інших питань. Існють центри, які здійснюють
дослідження одночасно в різних сферах (Український незалежний центр політичних
досліджень, Міжнародний центр перспективних досліджень, Український центр
економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова), а також
центри, які є вузькоспеціалізованими за своїм профілем діяльності (Аналітичний
центр «Академія», Центр політико-правових реформ ).
Центри досить тісно співпрацюють
між собою. Зокрема, у 2000 році було
започатковано проект «Мережа аналітичних центрів України» Фондом «Демократичні
ініціативи» та Українською освітньою програмою ринкових реформ за фінансової
підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Агентства США з міжнародного
розвитку. Це відбулось відповідно до пропозицій стосовно співпраці мозкових
центрів та суб'єктів законодавчої ініціативи, висловлених під час конференції «Українські
мозкові центри й Уряд: ініціатива - діалог – співпраця», проведеної з ініціативи Прем'єр-міністра
України 30 червня - 1 липня 2000 року[5]. Але це був обмежений за сферою
реалізації проект, спрямований на налагодження електронної комунікації між МЦ.
У
своєму дослідженні «Аналітичні центри
як суб’єкти дослідження публічної політики» Оксана Глоба виділяє 6
функцій «ідеального аналітичного центру»:
- генерація ідей і
пропозицій для державної політики;
- проведення досліджень і
репрезентація їх результатів громадськості;
- участь в оцінці урядових
програм;
- підготовка рекомендацій
для політиків;
- просування експертів на
посади в органах влади;
- участь в дискусіях із
злободенних суспільних питань.
Отже,
перелічені вище функції стосуються публічної політики, державного управління,
зв’язків з громадськістю.
Особливістю недержавних аналітичних
центрів є те, що вони чутливо реагують на зміни політичної ситуації в країні.
Наприклад, метою одного із проектів УНЦПД є утримання впливу недержавних
аналітичних інституцій на
державну політику для забезпечення демократичного
змісту політичних процесів в Україні після президентських виборів 2010 року[4].
Хоча представниками аналітичних
центрів і пролобійовано ряд правових документів, їм все ще доводиться працювати
в далекому від досконалості законодавчому полі. Нові можливості для діяльності
українських мозкових центрів (як недержавної організації) прийняття Постанови
Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. № 976 «Про затвердження
Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів
виконавчої влади»[3]. Документ засвідчує прагнення органів виконавчої влади
працювати відкрито і враховувати рекомендації організацій громадянського
суспільства для покращення своєї діяльності. Але висновки недержавних
аналітичних центрів носять лише рекомендаційний характер. Тому важливим є
розробка та ухвалення такого правового документу, який посилив би статус МЦ в
Україні.
Отже, недержавні аналітичні центри
України є організаціями, в яких працюють фахівці-аналітики, компетентні
особистості в різних сферах суспільного життя.
«Фабрики думки» започаткували свою діяльність в Україні разом із
формуванням української політичної науки. Їх діяльність охоплює різні галузі
політологічного занння і сприє подальшому розвитку.
Література:
1.
Аналітичний центр
«Академія» / http://www.academia.org.ua/?page_id=15
2.
Міжнародний центр
перспективних досліджень / http://www.icps.com.ua/
3.
Офіційний сайт
Кабінету Міністрів України /http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article%3F%20art_id=197104294&cat_id=197103284
4.
Проект
"Використання потенціалу неурядової аналітики для просування демократичних
процедур у політичне поле України"
http://www.ucipr.kiev.ua/print.php?sid=603277236
5.
Проект "Мережа
аналітичних центрів України". / http://www.intellect.org.ua/index.php?page=about
6.
Український
незалежний центр політичних досліджень /http://www.ucipr.kiev.ua/index.php
7.
Український центр
економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова /
http://www.uceps.org/ukr/show_project.php
8.
Центр
політико-правових реформ / http://www.pravo.org.ua/?i=2