К.е.н. Чорний В.В.

Державний економіко-технологічний університет транспорту, Україна

МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КРНКУРЕНТОСПРОМОЖНИХ ТАРИФІВ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ ЗАЛІЗНИЦЯМИ УКРАЇНИ

У конкурентній боротьбі на ринку транспортних послуг великого значення набуває система цін і тарифів як основа цінових методів конкуренції. У зв’язку з цим на сьогодні надзвичайно актуальною є проблема встановлення конкурентоспроможних тарифів на перевезення вантажів залізницями країни. Система тарифів, за якими здійснюються вантажні перевезення залізничним транспортом країни, має бути прозорою та зрозумілою для всіх учасників ринку, що обумовлює плату за вантажні залізничні перевезення визначати по тарифним схемам, які містять базові ставки, диференційовані по видах відправок, типах вагонів, їх завантаженню і належності, відстані перевезення, швидкості перевезень та інших умов, що справляють суттєвий вплив на собівартість перевезень. Кількість тарифних схем та їхня структура обумовлюються характерними особливостями перевезення вантажів (масовий, швидкопсувний, наливний, небезпечний, великоваговий, негабаритний, спеціальний, військовий, з окремим локомотивом, на зчепі тощо); видом відправок (вагонна, збірна вагонна, контрейлерна, контейнерна); типами використовуваних для перевезення вагонів (універсальний, спеціальний); типами використовуваних контейнерів (універсальний, ізотермічний, танк-контейнер, хопер-контейнер та ін.); належністю вагона або контейнера (парку залізниць, власний або орендований); станом вагонів і контейнерів (порожній або завантажений); виконанням перевезення в складі поїздів або з окремим локомотивом (залізниць або власним); проїздом провідників або військових караулів. Кількість тарифних схем визначається, виходячи з наступного:

- вантажі з різними умовами перевезень мають бути віднесені до різних тарифних схем;

- різні види відправлень вантажів мають бути віднесені до різних тарифних схем;

- можливість віднесення перевезень в різних типах вантажних вагонів до однієї тарифної схеми встановлюється на основі дослідження собівартості перевезення однакової кількості вантажу одного виду відправлення на однакову відстань з однаковими умовами перевезень в різних типах вантажних вагонів. Якщо собівартість таких перевезень відрізняється не більше, ніж на 5 %, то перевезення одного виду відправлення з однаковими умовами, але в різних типах вантажних вагонів можуть бути віднесені до однієї тарифної схеми;

- можливість віднесення перевезень в різних типах контейнерів до однієї тарифної схеми встановлюється на основі дослідження собівартості перевезення однакової кількості вантажу одного виду відправлення на однакову відстань з однаковими умовами перевезень в різних типах контейнерів. Якщо собівартість таких перевезень відрізняється не більше, ніж на 5 %, то перевезення одного виду відправлення з однаковими умовами, але в різних типах контейнерів можуть бути віднесені до однієї тарифної схеми;

- розвиток перспективних контрейлерних перевезень в Україні та необхідність сприяння збільшенню обсягів таких перевезень обумовлюють розробку для них окремої тарифної схеми;

- зростання попиту на перевезення негабаритних вантажів в піввагонах, на 4-х, 6-ти та 8-вісних транспортерах з окремим локомотивом обумовлює введення тарифних схем для таких перевезень;

- необхідність забезпечення більш повної відповідності базових тарифів собівартості вимагає введення окремої тарифної схеми для визначення плати за користування локомотивом при перевезенні негабаритних вантажів з окремим локомотивом;

- необхідність забезпечення недискримінаційного доступу до інфраструктури вимагає введення окремої тарифної схеми для визначення плати за вантажні перевезення з використанням власного локомотива.

Структура тарифних схем визначається родом вантажу, що перевозиться, типом використовуваних вагонів (контейнерів) та їхньою належністю (парку залізниць, власний або орендований), виконанням перевезення в складі поїздів або з окремим локомотивом, станом вагонів (порожній або завантажений), вимогами директив ЄС щодо стимулювання розвитку конкуренції на ринку вантажних залізничних перевезень. У зв’язку з цим тарифні схеми містять інфраструктурну (з урахуванням тяги) складову плати (тарифу) для вагонів парку залізниць, вагонну складову плати (тарифу) для вагонів парку залізниць, інфраструктурну (з урахуванням тяги) складову плати (тарифу) для власних або орендованих вагонів, диференційованих залежно від відстані перевезень та завантаження вагона. Необхідність уніфікації тарифних схем вимагає введення тарифних поясів, кількість та ширина яких визначається, виходячи з того, що до одного тарифного пояса мають бути віднесені ті відстані, для яких собівартість вантажного перевезення в кінці пояса відрізняється від собівартості на початку пояса не більше, ніж на 5 %. Ставки плати розраховуються на середину тарифного пояса. З метою стимулювання максимального використання вантажопідйомності вагона при перевезенні масових вантажів в універсальному, спеціальному та ізотермічному рухомому складі використовуються вагові категорії. Встановлення меж вагового інтервалу з метою визначення вагової категорії здійснюється на основі дослідження зміни собівартості перевезень у межах кожного тарифного поясу для кожного типу вагонів в залежності від зміни маси відправки. В межах встановлених інтервалів мас відправок визначається вагова категорія, виходячи з мінімізації відхилення собівартості перевезення на будь-яку відстань у межах тарифного поясу для будь-якої величини відправки у межах вагового інтервалу від собівартості перевезення на відстань, яка дорівнює середині тарифного поясу, при завантаженні, яке дорівнює ваговій категорії для даного інтервалу.