Економічні науки /2. Зовнішньоекономічна діяльність
К.е.н., доцент Побоченко Л.М.,
Заболотний Є.В.
Інститут міжнародних відносин
НАУ, Україна
Особливості розвитку європейського
бізнес-середовища
Європейський ринок для
України є вкрай важливим як з позиції її інтеграційних пріоритетів, так і
створення належних умов для гармонійного входження до сучасної
світогосподарської системи, що підтверджує усталена тенденція перетворення його
в стратегічно важливий для країни: за 1996 - 2011 рр. частка країн ЄС в національному
експорті збільшилась з 10,6 % до 26,9 %.
На сьогоднішній день стратегія економічного
розвитку базується саме на перевагах малого бізнесу та його спроможності
зайняти немонополізовані сектори економіки. Переважну частину робіт та послуг в
країнах ЄС здійснюють малі та середні підприємства. Малий бізнес є невід'ємним
елементом конкурентного механізму. Він дає ринковій економіці гнучкість,
мобілізує виробничі і фінансові ресурси населення, здійснює структурну
перебудову економіки, забезпечує насичення ринку споживчими товарами та
послугами, вирішує проблему зайнятості населення. Малі підприємства
забезпечують розвиток економічної системи країн ЄС та наближають її до
споживачів.
Основними позитивами
сучасного стану розвитку європейського бізнес-середовища є:
-
пріоритетність соціального розвитку (частка соціальних
витрат у ВНП ЄС становить 30 – 40 %, тоді як у США – близько 20 %; рівень
мінімальної заробітної плати досягає
50% її середнього рівня, в США –
35 – 38 %; забезпечення через програми Структурного фонду фінансування умов
відтворення робочої сили, розвитку підприємництва);
-
політична стабільність у більшості країн;
-
достатньо високі показники економічного розвитку (ВВП у
2011 році в ЄС-27 становив 15 390 млрд. дол., відповідно, у США – 14 462,0 млрд., Китай – 5880 млрд. дол., Японії – 5
460млрд. дол.);
-
значна частка в світовій торгівлі (45,3 % світового
експорту та 44,8 % світового імпорту), з якої більше 60 % припадає на
внутрішньоєвропейську торгівлю;
-
гармонізована система права з пріоритетністю
наднаціонального;
-
високі екологічні стандарти, найбільше виробництво та
споживання екологічно чистої продукції;
-
наявність сталої системи суспільних цінностей (існування
шести сегментів споживачів, виокремлених у 173 регіонах 27 країн Європи);
-
моноактивність бізнес-культур.
Негативами сучасного
європейського бізнес-середовища є:
–
суттєва диференціація соціально-економічного розвитку
країн Європи (ВВП за паритетом купівельної спроможності на душу населення у
2011 р. 32 283дол. США);
–
рівень безробіття 9,9 % в ЄС та 10.4% в Єврозоні при пороговому
значенні 8-10%;
–
відставання у втіленні результатів наукових і
технологічних розробок у нововведення („технологічний парадокс”) та низький
порівняно з США та Японією показник витрат ВВП на науку і технології (близько 2
%, тоді, як у США – 2,76 %, 3,12 % – у Японії);
–
негативна демографічна ситуація в багатьох країнах
(низький рівень народжуваності при значній частці пенсіонерів (осіб, віком 65
років і старше – 14 – 17 %, в США – 12,6 %) на тлі збільшення кількості
мігрантів зі Сходу та виникнення етнорелігійних конфліктів;
–
багаторівневість правової системи країн ЄС.
Аналіз форм ЗЕД
України в європейському бізнес-середовищі показав, що європейський ринок
поступово стає головним для національного експорту: частка товарного експорту
збільшилася з 24,0 % до 36,0 % (по ЄС-27, відповідно, з 11,09 % до 26,9 %)
протягом 1996–2011 рр., імпорту відповідно з 26,5 % до 34,1 % ( по ЄС-27 – з
15,73 % до 32,33 %) на фоні зменшення обсягів торгівлі з країнами СНД. Характерною рисою регіональної структури
експорту є його концентрація у двох країнах – Німеччині та Італії.
Аналіз товарної
структури торгівлі України та європейських країн довів її моноспрямованість:
основними статтями експорту є нафта та продукти її переробки, чорні метали,
електричні машини і устаткування, прилади і апарати, механічне обладнання; в експорті послуг близько 85 % становлять
транспортні.
Для досягнення
конкурентоспроможності на європейських ринках національний експорт потребує
товарної диверсифікації, зростання експорту високотехнологічної продукції,
збільшення кількості компаній-експортерів та маркетингової підтримки для
закріплення на існуючих та проникнення на цільові ринки. Обсяг вітчизняних
інвестицій в економіку європейських країн залишається надзвичайно малим (128,6
млн. дол. США в 2011 році), а основними країнами вкладення капіталу є Польща та
Латвія.
Актуальним та таким,
що потребує врегулювання, залишається і питання міграції робочої сили, оскільки
на території європейських країн нелегально перебуває понад 6 млн. українців.
Потребує поглиблення і науково-технологічне співробітництво України з
європейськими країнами, яке сьогодні регулюється на державному рівні та
передбачає в якості пріоритетних такі сфери взаємодії: охорона навколишнього
середовища, біотехнології, енергетика, транспорт, обмін науковими кадрами тощо.
Таким чином, в контексті євроінтеграційної стратегії
України адаптація міжнародної економічної діяльності до європейського
бізнес-середовища має відбуватися при одночасному наближенні до нього
характеристик національного середовища бізнесу. На сучасному етапі воно має
набувати рис стабільності та передбачуваності, гармонійності економічного та
соціального розвитку, демократичності,
а надалі – передбачати зближення за ключовими елементами бізнес-середовища
(економіка, право, політика), проте це має відбуватись виважено, з урахуванням
наслідків в довгостроковій перспективі.