Старший викладач кафедри фінансів
Буковинського Університету
Пердейчук В.М.
Моделі ринку з досконалою і
недосконалою інформацією в умовах глобалізації
У економічній
теорії відомо два типи економічних моделей за інформаційною ознакою - це моделі
ринку з досконалою і недосконалою інформацією. Моделі, де спочатку вводяться
обмеження, що знімають невизначеність, отримали назву моделей досконалої
інформації. У них передбачається, що кожен учасник ринку миттєво отримує повну,
достовірну і безкоштовну інформацію про ринкову ситуацію і її зміни. До таких
моделей належать моделі Л.Вальраса і Ф.Еджуорта. При всій абстрактності цих
моделей вони мають реальних прототипів - біржу або аукціон. Біржі є досить
поширеними формами організації локальних фінансових і навіть світових
фінансових ринків.
Біржовий ринок найбільшою мірою відповідає моделі
ринку з досконалою інформацією і володіє низкою ознак, які не завжди (або майже
ніколи) не властиві іншим видам ринків. До їх числа відносяться наступні
обставини єдності часу і місця проведення операцій, яке забезпечує:
а) повну осяжність ринку;
б) рівний доступ до інформації всіх учасників біржі
(симетричність інформації);
в) уніфікованість інформації - торгівля йде
стандартними біржовими контрактами, де кількість і якість товарів зафіксована і
не вимагає додаткової перевірки (що гарантоване біржею). Отже, ціна є єдиним
необхідним сигналом, єдиною змінною, інформація про яку необхідна учасникам для
ухвалення рішень про укладення операцій;
г) висока організованість ринку, професіоналізм його
учасників, як з боку попиту, так і з боку пропозиції.
Інформаційна нерівність, асиметричний розподіл
інформації серед учасників ринку, коли одна сторона операції знає про її
предмет більше, ніж інша, також завжди присутній на ринку. Цікаве зауваження
висловлює Т.Скітовськи: «оскільки досконалість інформації є необхідною умовою
досконалої конкуренції, це наводить на думку, що спеціалізація і розподіл праці
є причинами "провалів" ринку, де саме вони породжують ситуацію, коли
кожен знає про свою роботу більше інших [1, c.12]». Ринковий обмін - один з
небагатьох видів діяльності, де в рівній мірі беруть участь фахівці і
неспеціалісти (суб’єкти з різним обсягом знань або тезаурусів). На сучасному
етапі в порівнянні з минулим така інформаційна нерівність значно збільшилася.
Оскільки ринкова інформація розподіляється нерівномірно, одна сторона ринку
експлуатує іншу. Причому є сфери людської діяльності, де таку нерівність
неможливо усунути або хоч би навіть згладити. Прикладом може служити ринок медичних
послуг, де продавець - кваліфікований фахівець, лікар, а покупець в більшості
випадків має мало уявлення про медицину. І це не єдиний ринок подібного типу.
Людина яка вкладає кошти в певні цінні папери, чи розміщує їх на депозит має
значно менший обсяг професійних знань про фінансові інструменти, ніж фахівці
інвестиційного фонду чи комерційного банку. Тому захисту інтересів споживачів визначає
морально-етичні, правові норми.
Однією з форм пом'якшення інформаційної нерівності на
фінансових ринках є делегування повноважень від непрофесіонала, який бажає здійснити операцію, до професійного учасника
ринку. Приклад тому - фондовий і валютний сегменти фінансового ринку. У тому
випадку, коли брокер, професійний учасник ринку цінних паперів, здійснює
операцію за дорученням клієнта-інвестора, відбувається вирівнювання
інформаційної асиметрії на ринку цінних паперів. Проте, необхідно враховувати те, що між брокером і його клієнтом
укладається угода і в цій частині ринку знову-таки дві нерівноправні в
інформаційному відношенні сторони - професіонал і непрофесіонал. А тому те,
наскільки сумлінно брокер виконає доручення клієнта, багато в чому визначається
професійною етикою і матеріальною зацікавленістю. На Заході, де практика
делегування повноважень по ухваленню інвестиційних рішень існує більше трьохсот
років, широко розвинена система так званих інституційних (колективних)
інвесторів - пайові фонди різної правової форми, географічної, галузевої або
іншої спрямованості, які представляють інтереси приватних
інвесторів-непрофесіоналів.
Інформація в ринковому механізмі грає подвійну роль: з
одного боку, вона сприяє усереднюванню цін, формуванню рівноваги; з іншого
боку, постійне оновлення інформації порушує рівновагу і дає імпульс пошуку
нової рівноваги.
З теоретичної точки зору модель ринку з досконалою
конкуренцією, що розробляється в теорії загальної економічної рівноваги, є дуже
великим спрощенням в порівнянні з реальністю, а найбільш важливі і значні
результати цієї теорії відносяться до віртуальної економіки.
Спрощені моделі з ідеальними умовами, що роблять
конкуренцію і ринковий механізм досконалими, є закономірним етапом в русі від
простого до складного в пізнанні ринкового механізму. У міру розвитку
економічної науки на основі застосування математичних методів з'явилися
складніші моделі ринку з недосконалою інформацією, що більше відповідають
реальності і, таким чином, збільшують можливості розвитку прогностичної функції
економічних досліджень.
Потрібно зазначити, що у всіх типах економічних
моделей ринку з досконалою і недосконалою інформацією не включена інформація в
явному вигляді. Натомість враховуються лише загальні її характеристики (присутність
- відсутність, симетричність - асиметричність і так далі) і їх вплив на
функціонування ринку і ухвалення рішень. Якби інформація була введена в
економічну теорію в такому ж вигляді, як, наприклад, праця або капітал, у
фізичному (прямому або умовному) вимірюванні, то у такому разі і до неї можна
було б застосувати звичайні прийоми граничного аналізу, наприклад, розрахувати
економічний ефект від отримання додаткової порції інформації на рівні фірми.
Проте, включення інформації в економічні моделі в явному вигляді безпосередньо
залежить від можливостей вимірювання кількості і цінності інформації, що є
надзвичайно складним завданням. Часто невелика в технічному сенсі кількість
інформації здатна спровокувати колосальні наслідки на фінансових ринках, викликати значні «збурення», як це відбувається,
наприклад, на біржах в моменти «обвалів» курсів. В той же час, величезні
витрати на інформацію можуть не принести відчутних економічних результатів.
Таким
чином, моделі ринку з досконалою і недосконалою інформацією
в умовах глобалізації на фінансовому ринку проявляються в її організуючій
(координуючій) ролі. Сигнали, які продукуються як реальними, так і віртуальними
об’єктами та процесами та знання, сформовані на їх основі (через перетворення
сигналів у дані) є тим чинником, який задає напрям та обсяг дій суб’єктів.
Інформація визначає як поточний стан фінансових ринків, так і їх режими і
прогнозні сценарії еволюції.
1. Scitovsky T. The benefits of asymmetric markets / Scitovsky T. //
Economic Theory and Reality/ Ed. Elgar, 1995.