В. В. Приходченко¹, О. В. Приходченко¹, К. І. Приходченко²

1 – Донецька міська клінічна лікарня № 2 «Енергетик»

2 – Донецький національний технічний університет

Профілактичні заходи як запобігання розладу здоров’я людини

Загально відомо, що медична профілактика – це комплекс медичних заходів, спрямованих на запобігання розладу здоров’я людини. Численні роботи присвячені вторинній профілактиці раку грудної залози (РГЗ), різним аспектам скринінгу з метою раннього виявлення дисгормональних гіперплазій та РГЗ [1]. Своєчасне виявлення хворих з РГЗ є умовами ефективного лікування: 5-річна виживаність при I стадії становить 92,3%, а при III – від 60 до 35% [2].

Рандомізованими дослідженнями доведена ефективність мамографічного скринінгу, проведеного у рамках Національних програм різних країн, в яких досягнуто 30% зниження смертності у жінок старших 50 років [3–7].

Пошук раціональних скринінгових програм [8] з ранньої діагностики РГЗ проводиться у декількох напрямках:

1. Обстеження у групі ризику.

2. Скринінгові дослідження: самообстеження, об’єктивне обстеження, мамографічний та ультразвуковий скринінги.

3. Загальна диспансеризація.

Проведення популяційного скринінгу надзвичайно складний в організаційному відношенні захід та непроста оцінка його результатів, на що вказує Семіглазов В. Ф. [9].

У той же час робиться акцент на тому, що 70-80% дорослого населення протягом року спонтанно з різних питань звертаються до поліклінік загальної лікувальної мережі [10]. Як один із напрямків проведення скринінгу вводиться методика і термін «селективного скринінгу», що означає вибіркове комплексне обстеження не всіх жінок, а групи ризику [11].

Узагальнюючи досвід даних літератури, нами розроблений та застосований протягом 4 років селективний скринінг жінок на виявлення патології грудних залоз, які вперше у поточному році звернулися до поліклініки міської лікарні [12–14].

Дискусійним до теперішнього часу залишається питання використання тільки одного методу обстеження, як методу відбору хворих. Так, наводяться ефективні результати проведених протягом 10 років спеціалізованих мамологічних профілактичних обстежень на підприємствах бригадою онкологів [15]. Разом з тим відмічається, що пальпація недостатньо ефективний метод для ранньої діагностики РГЗ і не може привести до поліпшення прогнозу [9].

Тому для посилення якості діагностики на першому етапі скринінгу для формування груп здорових, груп ризику та хворих використовували анкетний метод, контактну термографію [12, 16–23] та об’єктивне обстеження мамологом. Після формування груп ризику та виявлення хворих проводили другий етап скринінгу – комплексну уточнюючу діагностику.

Метою нашої роботи є підвищення якості діагностики на першому етапі селективного скринінгу жінок на раннє виявлення захворювань грудної залози.

Матеріали та методи дослідження

Проведений аналіз результатів об’єктивного огляду мамологом 18418 жінок за період 2003-2006 роки. Виявлено 411 (2,3%) жінок з патологією грудних залоз. Жінкам групи ризику та хворим проведена уточнююча діагностика: термографія у динаміці, ультразвукове дослідження, мамографія, цитоморфологічне дослідження при пухлинних та вузлових новоутвореннях грудних залоз. Результати оброблені звичайними статистичними методами з урахуванням чутливості, специфічності та точності методу.

Результати дослідження та їх обговорення

З 2003 року по теперішній час в поліклініці міської лікарні відкритий і працює прийом мамолога з використанням розробленого алгоритму селективного скринінгу жінок, які вперше звернулися до поліклініки у поточному році. Наведені дані свідчать, що при профілактичному скринінговому обстеженні виявляється майже один і той же відсоток патології грудних залоз (2,1%), що й при зверненні пацієнток із скаргами (2,8%), і свідчить про необхідність впровадження селективного скринінгу асимптомних жінок для ранньої діагностики захворювань грудної залози.

Згідно розробленого автором алгоритму селективного скринінгу, до мамолога направлялися жінки з кабінету профілактики з вже заповненою анкетою та після обстеження на термографі. Після ознайомлення з даними анкети та термографії проводився огляд та пальпація грудних залоз за загальноприйнятими методами.

Застосування анкети та контактної термографії, в яких є дані про підпадання у групу ризику, насторожує лікаря на ретельний об’єктивний огляд та обов’язкове комплексне обстеження грудних залоз.

При відсутності факторів ризику та патологічних змін на термограмі і при об’єктивному дослідженні жінки до 35 років визнаються здоровими. Жінкам у віці старше 35 років рекомендується сонографічне та мамографічне обстеження за їх згодою. Жінкам у віці 50 років в обов’язковому порядку рекомендується комплексне обстеження. Пацієнткам, які пройшли комплексне обстеження та за його даними визналися здоровими, мамологом рекомендується повторне обстеження згідно їх віку та схеми алгоритму для здорових (повторно обстежуваних) жінок. Якщо за даними анкетного скринінгу жінка має фонові захворювання або фактори ризику, то вона входить до відповідної групи ризику згідно розроблених критеріїв формування групи ризику.

Пацієнткам зі скаргами на проблеми грудних залоз проводилося комплексне обстеження, план якого визначає мамолог в залежності від віку хворої та даних анкети, термомамографії та об’єктивного обстеження.

При виявленні пухлинноподібного утворення в грудній залозі проводиться комплексне обстеження. Для визначення якості діагностики мамолога був проведений аналіз результатів об’єктивного огляду 965 жінок, яким додатково проводилося обстеження не менш, як трьома методами: термомамографією, сонографією, мамографією, цитоморфологічним дослідженням.

Діагноз раку грудної залози встановлений істиннопозитивний (ІП) у 19 (1,7%) випадках, хибнопозитивні (ХП) діагнози встановлені у 2 випадках. З підозрою на РГЗ обстежено 29 (3%) хворих, діагноз підтвердився ІП у 7, ХП у 21, хибнонегативний (ХН) у 1. Таким чином, з 965 об’єктивно обстежених жінок у 26 (2,7%) виставлений і підтверджений другими методами діагноз раку грудної залози, у 23 (2,4%) ХП, у 1 (0,1%) ХН результат діагностики.

Найбільш поширена група жінок з різною формою мастопатії – 730. З них діагноз підтверджений іншими методами – істиннопозитивний (ІП) у 555 (76%) жінок, у 84 (11,5%) діагноз істиннонегативний (ІН), у 77 (10,5%) ХН та у 14 (1,9%) ХП. Звідки, у 12,5% жінок діагноз мастопатії встановлено не вірно. З 41 (4,3%) жінок з фіброаденомами у 29 (70,7%) випадках діагноз ІП, у 1 (2,4%) – ІН. У 9 (22%) жінок встановлений ХП та в 2 (4,9%) ХН результат. Кісти виявлені в 5 (0,5%) випадках. Наявність вузлових утворень в грудних залозах встановлено при об’єктивному обстеженні у 40 (4,1%) хворих. З них підтверджений діагноз у 15 (37,5%), ІН результат у 2 (4,9%), ХП у 20 (50%), ХН – 3 (7,5%).

З 965 хворих, які звернулися на прийом мамолога та обстежені комплексно, у 99 (10,3%) патологія виключена. Таким чином, мамологом на прийомі ІП діагноз встановлений у 630 (65,3%) випадках, ІН – 186 (19,3%). ХП та ХН діагнози склали 15,4%.

Чутливість об’єктивного методу на першому етапі селективного скринінгу склала 88,35%, специфічність 73,8%, точність 84,6%.

Висновки:

Наведений досвід свідчить:

1. Діагностична цінність об’єктивного методу обстеження грудних залоз жінок підвищується, коли лікар має дані попереднього анкетного скринінгу та термомамографії.

2. Жінки групи ризику та хворі потребують проведення комплексної уточнюючої діагностики, бо в 15,4% можливий помилковий діагноз при захворюваннях грудних залоз.

3. Для першого етапу селективного скринінгу (відбору хворих та групи ризику для проведення подальшого комплексного обстеження) рекомендується поєднання анкетного методу, термографії грудних залоз та об’єктивного огляду, які в комплексі приводять до чутливості 88,35%, специфічності 73,8%, точності – 84,6% методу.

Література

1. Профилактика рака молочной железы / [Е. М. Липницкий, А. Б. Комиссаров, Т. Е. Самодурова, С. Н. Топчий] // Вестн. Рос. АМН. – 2001. – № 1. – С. 40–44.

2. Власов А.В. Роль диспансеризации больных с дисгормональными заболеваниями молочных желез в раннем выявлении рака / А. В. Власов, Т. С. Кузьменко // Вопросы онкологии. – 1992. – № 4. – С. 480–483.

3. Bird R. E. Low-cost screening mammography: Report on finances and review of 21716 consecutive cases / R. E. Bird // Radiology. – 1989. – Vol. 170, № 2. – P. 87–90.

4. Brown J. Mammography screening: an incremental cost effectiveness analysis of double versus single reading of mammograms / J. Brown, S. Bryan, R. Warren // BMJ. – 1996. – 312, 7034, № 30. – Р. 809–812.

5. Chamberlain J. An insurence policy to reduce the risk of dying from breast cancer / J. Chamberlain // Clin. Radiol. – 1989. – 40, № 1. – P. 1–3.

6. Clurk R. A. Mammography registry: Considerations and options / R. A. Clurk, P. S. King, J. K. Worden // Radiology. – 1989. – Vol. 171, № 1. – P. 91–93.

7. Tetti C. La mammograplie dans le «screening» en senologie. Analyse retrospective d´une serie personnelle / C. Tetti, A. Tetti // Rev.fr.Gynecol.Obstet.-1988.-83, №10.-p.647-650.

8. Аркадьева Т. В. Пути улучшения ранней выявляемости рака молочной железы (опыт Краснодарского городского онкологического диспансера) / Т. В. Аркадьева // Современная онкология.-1999.-Т.1, №2.-с.54-55.

9. Семиглазов В. Ф. Ранняя диагностика опухолей молочной железы / В. Ф. Семиглазов.-Ташкент: «Медицина», 1989.-183с.

10. Демидов С. М. О комплексе профилактических мероприятий в отношении рака молочной железы / С. М. Демидов // Проблемы социальной гигиены и организации здравоохранения.-2001.-№4.-с.32-35.

11. Пономарев И. О. Медицинский скрининг – проблемы, перспективы и возможности применения в онкологии / И. О. Пономарев // Онкология-2001.-Т.3, №2-3.-с.203-206.

12. Приходченко В. В. Диагностика заболеваний молочной железы с помощью цифрового контактного термомаммографа / В. В. Приходченко, О. В. Приходченко // Медико-социальные проблемы семьи.-2005.-Т.10, №3-4.-с.61-64.

13. Приходченко В. В. Применение селективного скрининга в ранней диагностике заболеваний молочной железы в условиях поликлиники общелечебной сети / В. В. Приходченко // Вестник неотложной и восстановительной медицины.-2006.-Т.7, №1.-с.11-14.

14. Приходченко В. В. Совершенствование организационных форм ранней диагностики и диспансеризации больных с заболеванием молочной железы / В. В. Приходченко // Вестник гигиены и эпидемиологии.-2006.-Т.10, №1.-с.152-158.

15. Орлов О. А. Медицинские и экономические аспекты маммологических профилактических осмотров женщин / О. А. Орлов// Казан.мед.журн.-2001.-Т.82, №5.-с.388-391.

16. Мазурин В. Я. Термография при диспансеризации женщин с дисгормональными гиперплазиями молочных желез / В. Я. Мазурин, В. М. Цигану, П. М. Пихут // Хирургия.-1986.-№9.-с.36-39.

17. Озерова О. Е. Применение эхо- и термографии при различных заболеваниях молочной железы / О. Е. Озерова, В. Е. Торлина // Клиническая медицина.-1987.-Т.LXV, №3.-с.105-109.

18. Білинський Б. Т. Значення термографічного методу дослідження в онкології / Б. Т. Білинський, О. П. Новак // Лікувальна справа.-1993.-с.114-116.

19. Розенфельд Л. Г. Дистанционная инфракрасная термография в онкологии / Л. Г. Розенфельд, Н. Н. Колотилов // Онкология.-2001.-Т.3, №2-3.-с.103-106.

20. Маркель А. Л. Инфракрасная термография в диагностике рака молочной железы (обзор зарубежной литературы) / А. Л. Маркель, Б. Г. Вайнер // Терапевтический архив.-2005.-№10.-с.57-61.

21. Приходченко В. В. Причины ложноположительных и ложноотрицательных диагнозов при применении контактной цифровой термомаммографии в диагностике заболеваний молочной железы / В. В. Приходченко, О. В. Приходченко // Вестник неотложной и восстановительной медицины.-2006.-Т.7, №4.-с.630-634.

22. Применение цифрового контактного термографа в диагностике заболеваний молочных желез / В. В. Приходченко, В. А. Белошенко, А. С. Карначев, В. Д. Дорошев [и др.] // Український журнал телемедицини та медичної телематики.-2007.-Т.5, №1.-с.33-39.

23. Применение цифровой контактной термомаммографии в диагностике рака молочной железы / В. В. Приходченко, И. Е. Седаков, О. В. Приходченко, А. С. Карначев [и др.] // Онкология.-2007.-Т.9, №2.-с.115-119.