Шабельник С.О.
Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків,
Україна
Професійна
підготовка майбутніх дизайнерів
У професійної підготовки студенти – майбутні дизайнери – опановують загально
спеціальними вміннями – універсальними способами одержання й застосування
знань. Так, А. Усова виділяє такі з них: графічні уміння, уміння вимірювати,
обчислювати, спостерігати, експериментувати, самостійно працювати з літературою
тощо [1]. В. Паламарчук виділяє загально навчальні розумові вміння (на наш
погляд, необхідні в художньо-конструкторській діяльності): аналіз і виділення
головного, порівняння, узагальнення й систематизація, визначення й пояснення
понять, конкретизація, доказ і спростування, уміння, необхідні у проблемному
навчанні [2]. А от В. Беліков [3] виділяє вміння, що є універсальними для
багатьох дисциплін, а саме: навчально-управлінські, що дозволяють здійснювати
планування, регулювання, організацію, контроль й аналіз власної навчальної
діяльності; навчально-інформаційні, що забезпечують знаходження, переробку й
використання інформації для вирішення навчальних завдань; навчально-логічні, що
забезпечують чітку структуру змісту процесу постановки й вирішення навчальних
завдань; узагальнені – розуміння наукових основ і структури діяльності,
самостійне визначення послідовності виконання операцій, з яких вона складається,
тобто уміння планувати свою роботу, всебічно враховувати всі умови, завдання,
розглядати явища з різних точок зору, виділяти головну думку, аналізувати
матеріали першоджерел, спостерігати й контролювати свою діяльність [1; 3]. Основною
відмінністю узагальнених умінь є можливість їх широкого використання в різних
видах діяльності.
На нашу думку, у процесі навчально-пізнавальної діяльності кожен студент
використовує такі компоненти загальнонавчальних й узагальнених умінь: постановка
й формулювання мети майбутньої роботи; висування гіпотези; розробка й аналіз
різних способів виконання діяльності; порівняння й вибір оптимального варіанта
виконання; підбор засобів реалізації обраної діяльності; складання плану
діяльності; реалізація плану діяльності, що супроводжується поточним контролем
й її перебудовою в разі необхідності; аналіз отриманих результатів діяльності,
їх порівняння з тими, що заплановано; оцінка й корекція виконаної діяльності.
Отже, теоретична й практична готовність студента до майбутньої дизайнерської
діяльності, формами прояву якої є теоретична й практична діяльності, сприяють
формуванню інтелектуальних умінь (мислити) і сенсомоторних умінь (діяти).
Формування професійних умінь майбутніх дизайнерів, як невід‘ємного
компоненту професійної майстерності, здійснюється в професійній діяльності та має
багато спільного з формуванням професійних навичок. Однак, існують між ними
відмінності: за своєю структурою професійні вміння набагато складніші навичок;
відпрацьовування вміння передбачає аналіз і досягнення тими, що навчаються,
повного усвідомлення виконуваних дій; при зміні (ускладненні) структури дії,
включенні елементів новизни, незвичайності й невідомості формується гнучкість
(надійність) уміння.
Крім того, у психолого-педагогічній літературі зазначається, що вміння
відрізняються від навичок більшою гнучкістю, широтою й рухливістю (В. Боброва,
Н. Кузьмін, А. Петровський, У. Богословський й інші). Якщо розглядати навички
як операції, приведені до певних умов, то об'єктивно вміння виступає не як
просте повторення минулого досвіду, а як перенос дій у змінені умови.
Так, Д. Ітельсон [4] виділяє такі характерні риси вміння як процесу:
навмисність здійснення дій (усвідомленість, мета); єдність інтелектуальних,
перцептивних і практичних дій; нестереотипне, творче застосування знань;
узагальненість (перенос на змінені умови). Отже, уміння може й має стати
оволодінням системою знань й операцій, поєднанням системи знань й операцій
(навичок), уміння стає способом діяльності людини. Лише оволодіння системою
способів (умінь) дозволяє оволодіти професійною майстерністю.
Отже, професійні уміння в галузі дизайнерської професії є стрижневою
частиною професійної підготовки майбутнього дизайнера і розвитку особистості
студента в цілому. Професійно-психологічна підготовленість майбутнього фахівця
як психологічний компонент майстерності є один із важливих моментів,
відзначений нами, у розумінні умов досягнення цілей з вдосконалювання
професійної підготовки студентів до дизайнерської діяльності, що включає
професійно-психологічні знання, навички й уміння, пов'язані із професійною
діяльністю.
Література:
1.
Усова А.В. Формирование
у учащихся учебных умений и навыков / А.В. Усова // Советская
педагогика. – 1994. – № 1. – С. 55-60.
2.
Шамова Т.Н. Организация
познавательных действий учащихся в условиях проблемного обучения: Автореф. дисс...
канд. пед. наук / Т.Н. Шамова. – М., 1966. – 16 с.
3.
Беликов В.А.
Дидактические основы организации учебно-познавательной деятельности школьников:
Дисс... д-ра пед. наук / В.А. Беликов. – Магнитогорск, 1995. – 315 с.
4.
Ительсон Д.Б. Лекции по
общей психологии / Д.Б. Ительсон. – Владимир: ВГПИ., 1970. – 268 с.