Психология и социология/8. Педагогическая психология

викладач Гога Н.П.

Харківський гуманітарний університет

«Народна українська академія», Україна

Психологічні особливості становлення професійної ідентичності

студентів гуманітарного профілю

Актуальність теми дослідження. Однією з актуальних задач, що стоять перед сучасною вищою школою, є формування професіонала, готового відповідати постійно зростаючим вимогам ринку праці. Прагнення стати фахівцем в обраному напрямку діяльності передбачає не тільки оволодіння в період навчання у вузі знаннями, вміннями й навичками, а й становлення професійної ідентичності студента.

Ідентичність у цілому, і різні види ідентичності зокрема, відносяться до найбільш досліджуваних міждисциплінарних понять, використовуваних у психології, філософії, соціології. Однак, у зв'язку із зростанням вимог до професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах та проблемами в становленні особистості професіонала, пов'язаними з пріоритетністю у виборі професії, її затребуваності на ринку праці, вивчення професійної ідентичності набуває особливої актуальності.

Різні аспекти професійної ідентичності аналізувалися в роботах Т. М. Буякас, І. Григи, Н. Р. Гулиної, Н. Д. Завалішин, О. П. Єрмолаєвої, Е. Ф. Зеєра, Н. Л. Іванової, О. В. Конєвої, Н. В. Копилової, В. Молчанової, Н. Л. Петрової, Ю. П. Поваренкова, Н. С. Пряжникова, Л. Б. Шнейдер, та ін.

Поняття «професійна ідентичність» тісно пов'язане з іншими усталеними у світовій та вітчизняній психології поняттями: «професійне самовизначення», «професійний саморозвиток», «професійний статус", "професіоналізм", "професіогенез», «професійна компетентність» і т.д. Однак, якщо ці поняття відображають суть особистісної зміни в ході професійної підготовки й діяльності, то «професійна ідентичність» відноситься до понять, у яких виражено концептуальне уявлення людини про своє місце в професійній групі і, відповідно, у суспільстві. Крім того, це уявлення супроводжують певні цінності мотиваційні орієнтири, а також суб'єктивне ставлення (прийняття або неприйняття) своєї професійної приналежності.

Актуальність дослідження становлення професійної ідентичності визначається тим, що в умовах нестабільності, постійних соціально-економічних змін, існує суперечність між потребою ринку праці в професіоналах і відсутністю системної підтримки суспільством значущості людини праці, фахівця, що цінує й любить свою роботу. Особливе місце в становленні професійної ідентичності займає етап навчання у вузі, ув рамках якого закладаються основи формування особистості майбутнього фахівця. Різні аспекти впливу навчання у ВНЗ на становлення особистості розглянуті в роботах Т. А. Антоненко, А. К. Дусавіцкого, О. П. Єрмолаєвої,
Ф. З. Кабірова, К. Н. Кавізіної, Л.Н. Міхальцової, Л.В. Кочнєвої, З.З.Утягановоїа, Г.С. Костюка, С.Д. Максименко, О. Передері, Г. В. Попової, Ю. Л. Твердохвалової, О. Трухан, Т.Б. Хомуленко та ін.

На процес формування професійної ідентичності впливає широкий спектр чинників, які умовно можна розділити на дві великі групи, тісно пов'язані між собою: внутрішні (особистісні) та зовнішні (соціальні). До внутрішніх факторів, що впливають на формування професійної ідентичності, можна віднести: систему цінностей, норм і правил, яких дотримується особистість, її життєві цілі і т.д. До зовнішніх: систему суспільних стереотипів й установок, зокрема про престижність чи непрестижність тих чи інших професій, затребуваності фахівців певного профілю навчання на ринку праці, перспективності їх працевлаштування й т.п. Зв'язок внутрішніх і зовнішніх факторів проявляється в тому, що, в процесі соціалізації, зовнішні чинники впливають на цілі й цінності особистості, у тому числі й професійні. Саме в цьому аспекті вивчення професійної ідентичності пов'язане з проблемами особистісного й професійного самовизначення, становлення, побудови життєвого й професійного шляху, вивчення уявлень про життєвий успіх.

Досить докладно вивчені особливості різних аспектів становлення професійної ідентичності студентів-психологів (Н.Ф. Шевченко, А.Г. Самойлова, Н.О. Кучеровська, Ф.З. Кабіров, Е.Я. Лукаш, Я.В. Чаплак, Х . М. Дмитренко-Карабин, В.В. Вишневський, І.М. Кирилюк, І.А. Гуляс, Н.В. Наумчик, Ю.А. Паскевська, Т.А. Вілюжаніна, Н.І. Пов’якель, Ж. П. Вірна, І.П. Андрійчук, І.І. Бондаренко, однак, практично не вивчені психологічні особливості становлення професійної ідентичності студентів-філологів (майбутніх референтів-перекладачів) як представників гуманітарного профілю навчання та студентів-фармацевтів як представників природничого профілю підготовки. Незважаючи на те, що за класифікацією Е.А.Климова, професія перекладача лише частково належить до системи «Людина-Людина», а професія фармацевта (провізора) взагалі не відноситься до цієї групи професій, але аналіз реального працевлаштування випускників показує, що найбільш затребувані ті види діяльності в рамках даних напрямків професійної підготовки, які безпосередньо мають відношення до роботи з людьми. Наприклад, провізор в аптеці, гід-перекладач у туристичній компанії, перекладач-синхроніст і т.д.

Складність, неоднозначність процесу професійної ідентичності в сучасних умовах робить проблему вивчення психологічних особливостей становлення професійної ідентичності студентів гуманітарного профілю особливо актуальною.

Об'єктом нашого дослідження є професійна ідентичність.

Предмет дослідження - психологічні особливості становлення професійної ідентичності студентів гуманітарного профілю.

Мета дослідження полягає у виявленні та вивченні психологічних особливостей становлення професійної ідентичності студентів гуманітарного профілю.

Гіпотеза дослідження: існують психологічні особливості становлення професійної ідентичності студентів гуманітарного профілю у порівнянні зі студентами інших профілів навчання; існує сукупність об'єктивних факторів, які впливають на процес становлення професійної ідентичності студентів.

У дослідженні використано комплекс методів, які відповідають меті дослідження. Методика М. Куна й Т. Макпартленда «Хто Я?», спрямована на аналіз змістовних характеристик структури Я-концепції особистості, наприклад, гендерної або професійної складової; проективна методика «Символ життєвого успіху» (розроблена на кафедрі соціального управління «Академії праці й соціальних відносин», м. Київ), діагностує становлення професійної ідентичності на етапі навчання у ВНЗ; проективна методика «Дослідження життєвого шляху особистості» (автори А.А. Кронік, Є.І. Головаха) використовувалася для уточнення бачення себе як професіонала в контексті життєвого шляху суб'єкта; опитувальник Е. Шейна «Якорі кар'єри» в адаптації В.Є. Винокурової та В. А. Чікера, спрямований на вивчення структури кар'єрних орієнтацій особистості; статево-рольовий опитувальник Сандри Бем, модифікований нами відповідно до цілей дослідження, за допомогою якого можна з’ясувати уявлення студентів про особистісні характеристики представників професії, а також ґендерні характеристики в структурі образу професіонала.

Дослідження. У дослідженні взяли участь студенти 3-4 курсу, які навчаються за трьома напрямами підготовки: «філологія» (майбутні референти-перекладачі) - 209 чол. (134 дівчини і 75 юнаків); «психологія» - 261 чол. (181 дівчат і 80 хлопців) - гуманітарний профіль навчання; «фармація» - 220 чол. (155 дівчини і 65 юнаків) - природничий профіль навчання. Усього в дослідженні взяли участь 690 осіб (470 дівчат та 220 юнаків).

Висновки. Проведене нами дослідження психологічних особливостей становлення професійної ідентичності студентів гуманітарного профілю дозволило нам зробити наступні висновки:

1. Теоретичний аналіз проблем професійної ідентичності дозволив виділити ряд позицій, важливих для розуміння специфіки психологічного аспекту в її вивченні. Ми розглядаємо професійну ідентичність як комплексний показник фахового розвитку особистості, який через зовнішні елементи (знання, вміння, навички, правила і т.д.) формує цінності й поведінку особистості в рамках професійної діяльності.

Становлення професійної ідентичності відбувається під впливом комплексу факторів, де особливе місце займає етап навчання у вузі, який включає в себе як процес засвоєння знань, умінь, навичок, так і розвиток професійно-значущих якостей особистості студента, що сприяють успішній реалізації в обраній спеціальності.

2. Життєвий шлях суб'єкта діяльності відображає одночасно становлення й розвиток професійної ідентичності особистості, оскільки вибір професійного шляху є одним з показників становлення цього виду ідентичності. Результати дослідження показали, що для студентів усіх напрямів підготовки спільним є позитивна спрямованість в уявленнях про життєвий шлях й успіх. Але студенти гуманітарного профілю навчання показали більш повні та чіткі уявлення про своє майбутнє в цілому, і професійному майбутньому зокрема, у порівнянні зі студентами природничого профілю. Усередині гуманітарного профілю навчання в студентів-психологів більш чітко в порівнянні зі студентами природничого профілю виділені етапи професійного шляху.

Також були виявлені гендерні особливості в уявленнях про життєвий шлях й успіх, які продемонстрували досить традиційні відмінності в поглядах сучасних дівчат і юнаків на значущість сім'ї та роботи. У дівчат уявлення про життєвий шлях й успіх відображають пріоритетність сім'ї, а в юнаків - кар'єри.

Професійна ідентичність на етапі навчання у вузі проходить початковий етап становлення, що й відображається в абстрактних і неконкретних уявленнях про професійне майбутнє (період оптації).

3. Комплекс якостей, який був виділений студентами, що відображає уявлення про особистість професіонала в обраній ними сфері діяльності лише частково збігаються з професіограмами й псіхограмами відповідних спеціальностей.

Змістовний аналіз комплексу необхідних для становлення професійної ідентичності характеристик дозволяє виділити лише частковий збіг якостей з професіограмами й псіхограмами відповідних спеціальностей. Однак у студентів гуманітарного профілю виділені ними характеристики особистості професіонала доповнюють професіограми, не суперечачи їм, що свідчить про більш ефективно працюючому процесі професіоналізації проведеному професорсько-викладацьким складом вузу, що забезпечує підготовку за даними спеціальностями. У студентів природничого профілю виділені характеристики утворюють паралельну професіограму, що свідчить про недостатню увагу до формування у студентів уявлень про особистість професіонала, що й відображається в ході процесу становлення професійної ідентичності.

Також у студентів гуманітарного профілю навчання була виявлена більш складна структура професійного образу Я, що обумовлено системою професійної підготовки у вузі, а також сутнісними характеристиками професій «Людина-Людина», які передбачають більшу увагу до особистісних характеристик, що забезпечує успішність в цій групі професій.

4. У студентів - представників обох профілів навчання виявлені низькі показники за шкалою спрямованості на розвиток кар'єри в обраній ними професійній сфері, що підтверджує наші припущення про проблемний характер формування професійно ідентичності у студентів в сучасних умовах. В ієрархії кар'єрних орієнтацій виявилася специфіка професій типу «Людина-Людина», для якої характерний високий рівень кар'єрної орієнтації на служіння. Ґендерний аналіз відбив традиційний розподіл «чоловічий» і «жіночої» ролей в кар'єрних перевагах студентів, що виразився в переважанні у дівчат орієнтації на стабільність місця роботи, а у юнаків до підприємництва й менеджменту.

Проведений факторний аналіз засвідчує про більш чітке уявлення про цілі та шляхи їх досягнення в студентів гуманітарного профілю в порівнянні з природничим. Усередині гуманітарного профілю ведуча кар'єрна орієнтація на служіння в студентів-психологів відповідає спрямованості професії на надання допомоги, у студентів-філологів виражені кар'єрні орієнтації, що відображають їх спрямованість на автономію, які також відображає специфіку їх реального працевлаштування.

5. Проведене дослідження показало, що загальною тенденцією, характерною для всіх груп випробовуваних, є переважання в описі образу «Я» суб'єктивних характеристик, що включають вказівку на індивідуальні особливості своєї соціальної та професійної приналежності.

Загальний аналіз результатів дослідження показав, що студенти гуманітарного профілю навчання мають більш складну структуру образу Я в порівнянні з природничим профилем, що відображає їх сформовані взаємозв'язки між реальним, ідеальним й професійним образами Я. Найбільш збалансована структура образу Я виявлена в студентів-психологів, що може бути розглянуто, з одного боку, як показник процесу професійної ідентичності, а з іншого боку, наслідком цілеспрямованої навчально-професійної підготовки під час навчання у вузі.

6. Встановлено, що на особливості процесу становлення професійної ідентичності, крім профілю навчання, більш значущий вплив має одержувана спеціальність. Усередині гуманітарного профілю на процес становлення професійної ідентичності студентів-філологів впливає здвоєна професійна підготовка йі місце одержуваної спеціальності в структурі професій, що визначає більш повільний і складний процес становлення.

Перспективи подальшого вивчення особливостей становлення професійної ідентичності пов'язане з поглибленим аналізом впливу здвоєної спеціальності або паралельної освіти на формування особистості студента.

Література.

1. Гога Н.П. Особенности становления профессиональной идентичности студенток-филологов/ Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. -2005. -N 653. - С. 43-47

2. Гога Н.П. Выявление некоторых особенностей модели «Я-концепции» у студентов// Молодые ученые Харьковщины: Программа и материалы конференции молодых ученых. [Харьков, 8 апреля 2006 г.]/ Харк. гуманiт. ун-т "Нар. укр. акад." .-Х., 2006. – С. 53-56

3. Гога Н.П. Особливості я-Концепції в студентів різніх спеціальностей / / Вісник ХНПУ ім .. Г.С. Сковороди. Психологія. - Харків: НХПУ, 2007. - Вип. 22. - С. 47-57

4. Гога Н.П. Роль социально-психологического тренинга в формировании представлений студентов о жизненном пути // Молодые ученые Харьковщины-2008: программа и материалы конференции Молодых ученых, 19 апр., 2008.

5. Гога Н.П. Место интеллегентности в структуре профессиональной идентичности личности / Н.П. Гога // Інтелігенція. Освіта. Суспільство: виклики глобальної кризи : матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф. із пробл. сучас. інтелігенції, 6 лют. 2009 р. / Нар. укр. акад. [та ін.]. - Х., 2009. - C. 76-79.

6. Гога Н.П. Некоторые проблемы формирования профессиональной составляющей Я-концепции студентов-магистров / Н.П. Гога // Молодые ученые Харьковщины - 2009 : прогр. и материалы конф., [Харьков], 18 апр. 2009 г. / Нар. укр. акад. [и др.]. - Х., 2009. - C. 15-19.

7. Гога Н.П. Особенности Я-концепции студентов филологов различных лет обучения / Гога Н.П. // Вектори психології - 2009 : матеріали молодіж. наук.-практ. конф. / Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, ф-т психології, студент. наук. т-во ф-ту психології. - Х., 2009. - C. 69-70.

8. Головньова І.В., Гога Н.П. Особливості прояви професійної складової в кар'єрних орієнтаціях студентів різніх спеціальностей / І.В. Головньова, Н.П. Гога / / Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Харків: НХПУ, 2009. - Вип. 30. - С. 82-92

9. Гога Н. П.. Некоторые особенности карьерных ориентаций студентов социально-гуманитарного профиля / Н.П. Гога // Молодые ученые Харьковщины - 2010 : прогр. и материалы конф., [Харьков], 17 апр. 2010 г. / Нар. укр. акад. - Х., 2010. - С. 26-28.

10. Гога Н. П. Некоторые особенности карьерных ориентаций студентов экономического профиля / Гога Н.П. // Альянс наук: вчений - вченому : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. (18-19 лют. 2010 р.) : у 5 т. / каф. обліку та аудиту Дніпропетр. держ. аграр. ун-ту [та ін.]. - Д., 2010. - Т. 2 : Педагогіка і психологія вищої школи: досягнення та напрями вдосконалення. - С. 15-18.

11. Гога Н.П. Роль эмпатийности в профессиональной структуре личности студентов гуманитарного профиля обучения / Н.П. Гога // Молодые ученые Харьковщины - 2011 : прогр. и материалы конф., 16 апр. 2011 г. / Нар. укр. акад. - Харьков, 2011. - С. 38-39.

12. Гога Н. П. Возможности применения профессиограммы для развития профессионального уровня молодых преподавателей / Н.П. Гога // Преподаватель как субъект и объект образовательного процесса. Век XXI : материалы Междунар. науч.-практ. конф., 1 февр. 2012 г. : [в 2 ч.] / Нар. укр. акад. [и др.]. - Харьков, 2012. - Ч. 1. - С. 134-140.