Зооінженерія

Герасимов В.І., Пронь О.В., Хохлов А.М., Данілова Т.М.

Харківська державна зооветеринарна академія

ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ДОЦІЛЬНІСТЬ ТРИПОРОДНОГО СХРЕЩУВАННЯ СВИНЕЙ

Правильна організація міжпородного схрещування свиней дає можливість поєднувати в нащадках цінні якості тварин схрещуваних порід і викликає особливе біологічне явище – гетерозис внаслідок якого помісні нащадки в нормальних умовах годівлі і утримання швидко відгодовуються, краще засвоюють поживні речовини корму, збільшується кількість поросят в опоросі.

Гетерозисні тварини, як правило, вже при народженні мають високу життєздатність, більшу масу, відрізняються міцною конституцією, резистентністю, а в подальшому проявляють кращу енергію росту, що забезпечує їх більш високу продуктивність і оплату корму в порівнянні з вихідними формами.

В галузі свинарства наявність гетерозису у помісей, яких одержують при міжпородному схрещуванні, відомо вже більш як 100 років, практичне його використання в багатьох країнах світу приймає все зростаючі розміри. Однак природа його остаточно ще не розкрита. Тому його використання ще пов′язане з пошуками кращих поєднань вихідних порід, ліній та тварин.

В минулий період проблема гетерозису в товарному свинарстві цікавила вчених багатьох країн світу, проведена велика кількість дослідів і вивчена велика кількість поєднань вихідних форм. За роки радянської влади тільки в СРСР проведено більш 1000 експериментальних робіт вченими науково-дослідних і учбових інститутів (тільки в деяких з них помісі мали показники нижчі ніж у чистопородних однолітків).

Ефективність схрещування значно збільшується при масовому використанні кнурів-поліпшувачів в товарному свинарстві з використанням штучного осіменіння свиней.

В спеціалізованих свинарських, особливо великих господарствах, найбільш доцільно базувати виробництво свинини на використанні трипородного схрещування. Цей метод розведення дозволяє автоматично уникнути стихійного інбридінгу, виключаючи інбредну депресію, і успішно використовувати явище гетерозису при інтенсивній відгодівлі помісей.

Трипородне схрещування свиней за останні 35-40 років, поряд з іншими проблемами, було предметом пристальної уваги наших експериментальних і камеральних досліджень. В різні роки і в різних зонах було вивчено на ефективність більш як 15 сполучень. В якості основного контролю використані в усіх дослідах групи чистопородного розведення великої білої породи.

Напівкровні помісні свиноматки виявляли достатньо високе багатопліддя (табл. 1) – 9,9-11 поросят на опорос. Тільки в 3-х випадках з 15-ти середні показники багатопліддя помісних маток виявилися нижчими, ніж у одноліток великої білої породи (на 0,1-0,3 поросяти), а в 12-ти поєднаннях в середньому на опорос отримано на 0,2-0,8 поросяти більше, ніж в контрольних групах (2-8%). Найбільш переважливі результати по багатопліддю свиноматок отримані в сполученнях ½ ВБ + ½ УхЛ. ½ ВБ + ½ ЛхУ (11,0 голів). ½ ВБ + ½ ЛхМ, ½ ВБ + ½ ПМхД – (10,9 голів).

Великоплідність напівкровок склала 1,15-1,40 в середньому по групах. Використання коротковухої білої породи через батьківську або материнську форму супроводжувалось деяким (на 50-80 г) зниженням великоплідності. В інших сполученнях помісні свиноматки відрізнялися більш високою великоплідністю в порівнянні з однолітками великої білої породи на 70-200 г (6,1-16,7%). Звертає на себе увагу особливий позитивний вплив на великоплідність свиноматок спадковість ландрас і уельської порід. По молочності (умовній) практично тільки напівкровки по коротковухій білій породі поступалися чистопородним маткам на 1,6 кг (2,4%), а помісні матки інших генотипів виявили більш високу молочність на 0,6-24,4 кг (0,9-43,5%) в порівнянні з контролем.

1. Репродуктивні якості напівкровних свиноматок при трипородному схрещуванні

Роки дос-лід-жень	Місце проведення дослідів	Поєднаність порід	Багатоплідність, гол.		Великоплідність, кг		Молочність, кг		Вага 1 поросяти в 2-міс., кг
			середня по групі	+ до контр. групи	середня по групі	+ до контр. групи	середня по групі	+ до контр. групи	середня по групі	+ до контр. групи
1965-1966	Учгосп “Прогрес” ХЗВІ Харківської обл.	½ ВБ + ½ ЛхМ	10,9	+0,7	1,289	+0,114	71,63	+15,66	19,65	+4,45
		½ ВБ + ½ МхЛ	10,8	+0,6	1,285	+0,101	80,37	+24,40	16,76	+1,56
1970-1973	К-п ім. Фрунзе Бєлгородського р-ну Бєлгородської обл.	½ ВБ + ½ УхЛ	11,0	+0,8	1,40	+0,20	80,1	+12,7	19,4	+2,3
		½ ВБ + ½ УхЕБ	10,6	+0,4	1,35	+0,15	72,8	+5,4	18,6	+1,5
		½ ВБ + ½ ЛхУ	11,0	+0,8	1,35	+0,15	75,0	+7,6	18,0	+0,9
		½ ВБ + ½ ЛхЕБ	10,7	+0,5	1,30	+0,10	70,0	+2,6	17,9	+0,8
		½ ВБ + ½ ЕБхКор.Б	10,1	-0,1	1,15	-0,05	68,0	+0,6	16,8	-0,3
		½ ВБ + ½ ЕБхУ	10,8	+0,6	1,28	+0,08	83,5	+16,1	20,6	+3,5
		½ ВБ + ½ Кор.БхЕБ	9,9	-0,3	1,20	-	65,8	-1,6	17,0	-0,1
		½ ВБ + ½ Кор.БхУ	10,1	-0,1	1,12	-0,08	68,0	+0,6	17,7	+0,6
1971-1973	Дніпропетровська дослідна станція тваринництва	½ ВБ + ½ ЛхУ	10,4	+0,4	1,23	+0,09	64,6	+12,3	17,66	+1,66
		½ ВБ + ½ УхЛ	10,2	+0,2	1,30	+0,16	65,2	+12,9	18,00	+2,00
		½ Б + ½ УхЛ	10,8	+0,8	1,21	+0,07	65,9	+13,6	17,40	+1,40
		½ ВБхБ “в собі”+½ УхЛ	10,6	+0,6	1,30	+0,16	70,0	+17,7	18,39	+2,39
1992-1993	АО “Промінь” Золочівського р-ну Харківської обл.	½ ВБ + ½ ПмхД	10,9	+0,5	1,33	+0,174	52,2	-0,1	18,4	+1,3

Примітка: ВБ – велика біла, Л – ландрас, М – миргородська, Б – беркшир, ЕБ – естонська беконна,

Кор.Б – коротковуха біла, ПМ – полтавська м′ясна, Д – дюрок, У - уельс

Цей ефект обумовлений, насамперед, потенційними фізіологічними здібностями помісних свиноматок, а також і більш високою енергією росту трипородних поросят-сисунів, які до відлучення у 2-місячному віці важили в середньому по групах на 0,6-4,45 кг важче чистопорідних від′ємишів і збереженість їх за підсисний період була вищою.

Порівняльна відгодівля підсвинків для співставлення в усіх дослідах проведена з 2-місячного віку до досягнення товарної кондиції 100 кг. Середня жива маса поставлених на відгодівлю (не менше 20 голів) тварин відповідала середньому показнику по всім від′ємишам в групі. При забезпеченні відгодівлі на рівні загальноприйнятих норм та оптимальних умов утримання трипородні помісі виявили більш високу напруженість росту, на 4,1-36,1 дня раніше за чистопорідних однолітків досягали кінцевої живої маси при економії кормів на 1 кг приросту 0,12-1,05 к.од. (табл. 2).

Найбільш привабливі відгодівельні якості трипородних помісей, в генотипі яких є спадкові задатки двох спеціалізований м′ясних порід.

За забійними якостями повної одноманітності серед помісей не встановлено, однак в більшості поєднань вихідних порід виявилася тенденція деякого зростання забійного виходу при забої трипородних помісей в порівнянні з аналогами контрольних груп (великої білої породи) – на 0,5-6,18%.

Використання миргородської породи при отриманні помісей дозволяє значно підвищити забійний вихід на 5-6%.

Обвалка туш при проведенні контрольних забоїв показала, що вміст м′яса в них коливався в межах 56,2-63,6%, сала – 26,1-34,2, кісток – 8,11-11,0%. За рахунок більш високої енергії росту в молодому віці і формування м′язової тканини трипородні помісі всіх випробуваних нами генотипів відрізнялися більш високим вмістом м′яса в тушах, в порівнянні з підсвинками великої білої породи в тушах помісей вміст м′яса виявився вище на 0,8-7,4%, а сала менше на 0,3-7,7% (табл. 3).

2. Відгодівельні та забійні якості трипородних помісей

Роки дос-лід-жень	Місце проведення дослідів	Породність підсвинків	Вік досягнення 100 кг, днів		Витрати кормів на 1 кг приросту, к.од.		Забійний вихід, %
			середня по групі	+ до контр. групи	середня по групі	+ до контр. групи	середня по групі	+ до контр. групи
1965-1966	Учгосп “Прогрес” ХЗВІ Харківської обл.	¼ ВБ + ¼ Л + ½ М	180,1	-36,1	3,74	-1,05	76,40	+6,18
		¼ ВБ + ¼ М + ½ Л	193,0	-23,2	4,26	-0,53	75,06	+4,84
1970-1973	К-п ім. Фрунзе Бєлгородського р-ну Бєлгородської обл.	¼ ВБ + ¼ У + ½ Л	196,1	-18,2	4,03	-0,49	66,9	-0,6
		¼ ВБ + ¼ У + ½ ЕБ	199,4	-14,9	4,21	-0,31	66,0	-1,5
		¼ ВБ + ¼ Л + ½ У	195,3	-19,0	4,13	-0,39	68,0	+0,5
		¼ ВБ + ¼ Л + ½ ЕБ	197,9	-16,4	4,12	-0,40	68,3	+0,8
		¼ ВБ + ¼ ЕБ + ½ Кор.Б	210,2	-4,1	4,43	-0,09	66,9	-0,6
		¼ ВБ + ¼ ЕБ + ½ У	192,1	-22,2	4,11	-0,41	66,8	-0,7
		¼ ВБ + ¼ Кор.Б + ½ ЕБ	207,6	-6,7	4,40	-0,12	66,6	-0,9
		¼ ВБ + ¼ Кор.Б + ½ У	205,7	-8,6	4,52	-	66,2	-1,3
1971-1973	Дніпропетровська дослідна станція тваринництва	¼ ВБ + ¼ Л + ½ У	205,0	-22,0	3,82	-0,30	71,5	+2,2
		¼ ВБ + ¼ У + ½ Л	207,0	-20,0	3,80	-0,32	71,3	+2,0
		¼ Б + ¼ У + ½ Л	205,0	-22,0	3,70	-0,42	71,6	+2,3
		¼ ВБхБ “в собі”+ ¼ У + ½ Л	209,0	-18,0	3,92	-0,14	71,7	+2,4
1992-1993	АО “Промінь” Золочівського р-ну Харківської обл.	¼ ВБ + ¼ ПМ + ½ Д	188,2	-25,9	4,16	-0,56	72,0	+2,59

3. М′ясо-сальні якості трипородних помісей, %

Роки дос-лід-жень	Місце проведення дослідів	Породність підсвинків	Морфологічний склад туш, %
			м′ясо		сало		кістки
			середня по групі	+ до контр. групи	середня по групі	+ до контр. групи	середня по групі	+ до контр. групи
1965-1966	Учгосп “Прогрес” ХЗВІ Харківської обл.	¼ ВБ + ¼ Л + ½ М	61,34	+5,47	29,53	-5,62	9,13	+0,15
		¼ ВБ + ¼ М + ½ Л	58,40	+2,53	32,95	-2,20	8,65	-0,33
1970-1973	К-п ім. Фрунзе Бєлгородського р-ну Бєлгородської обл.	¼ ВБ + ¼ У + ½ Л	60,8	+4,6	29,1	-4,7	10,1	+0,1
		¼ ВБ + ¼ У + ½ ЕБ	59,7	+3,5	30,1	-3,7	10,2	+0,2
		¼ ВБ + ¼ Л + ½ У	60,8	+4,6	29,2	-4,6	10,0	-
		¼ ВБ + ¼ Л + ½ ЕБ	59,4	+3,2	30,1	-3,7	10,3	+0,3
		¼ ВБ + ¼ ЕБ + ½ Кор.Б	57,4	+1,2	32,5	-1,3	10,1	+0,1
		¼ ВБ + ¼ ЕБ + ½ У	63,6	+7,4	26,1	-7,7	10,3	+0,3
		¼ ВБ + ¼ Кор.Б + ½ ЕБ	58,9	+2,7	30,9	-2,9	10,2	+0,2
		¼ ВБ + ¼ Кор.Б + ½ У	60,5	+4,3	29,6	-4,2	9,9	-0,1
1971-1973	Дніпропетровська дослідна станція тваринництва	¼ ВБ + ¼ Л + ½ У	56,9	+1,5	32,4	-2,1	11,0	+0,8
		¼ ВБ + ¼ У + ½ Л	56,9	+1,5	32,4	-2,1	10,7	+0,5
		¼ Б + ¼ У + ½ Л	56,4	+1,0	33,2	-1,3	105	+0,3
		¼ ВБхБ “в собі”+ ¼ У + ½ Л	56,2	+0,8	34,2	-0,3	9,6	-0,6
1992-1993	АО “Промінь” Золочівського р-ну Харківської обл.	¼ ВБ + ¼ ПМ + ½ Д	60,02	+4,84	28,49	-4,91	8,11	-0,4

Порівняльний аналіз результатів дослідів, проведених в різних зонах свідчить про те, що найбільш позитивний вплив на м′ясо-сальні якості трипородних помісей сприяє використання в схрещуванні великої білої та двох спеціалізованих м′ясних порід через кнурів-плідників (ландрас, уельс, дюрок, естонської беконної і полтавської м′ясної). Туші помісей таких генотипів мають більш високу споживчу вартість в порівнянні з тушами підсвинків великої білої породи і помісей, отриманих при використанні сальних порід.

За вмістом кісток різниця між групами була невеликою, вона знаходилася в межах 0,8%, чіткої закономірності впливу спадковості схрещуваних порід на цей показник не встановлено. Більш сильний розвиток кісткової тканини відмічено у помісей в якості батьківської форми яких були кнури спеціалізованих м′ясних порід.

М′ясо трипородних помісей (табл. 4) в своєму складі містить 29,83-30,04% сухої речовини, це на 2,72-3,22% більше, ніж у м′ясі підсвинків контрольних груп (великої білої породи). Ця різниця склалася за рахунок більшого вмісту білку на 2,14-2,82% і жиру на 0,32-0,72%. Вміст золи в м′ясі помісей декілька менший, ніж в пробах чистопородних одноліток. В салі трипородних помісей міститься декілька більше сухої речовини, але різниця в порівнянні з чистопородними підсвинками невелика – менше 1% (0,39-0,90%).

Для досягнення ефекту гетерозиса не завжди буває достатнім тільки добір вихідних порід, так як навіть на одному маточному поголів′ї використання кнурів різних ліній якої-небудь породи дає далеко не однакові результати. Так, в порядку проведення науково-господарського досліду в колгоспі ім. Фрунзе Бєлгородського району Бєлгородської області в 1976 році було встановлено на маточному поголів′ї ½ ВБ + ½ ЕБ, що для підвищення запліднення свиноматок доцільно використовувати уельських кнурів лінії Велінгтона.

4. Хімічний склад продуктів забою, %

Роки дос-лід-жень

Місце проведення дослідів

Породність підсвинків

М′ясо

Суха речовина в салі

суха речовина

білок

жир

зола

серед-ня по групі

+ до контр. групи

серед-ня по групі

+ до контр. групи

серед-ня по групі

+ до контр. групи

серед-ня по групі

+ до контр. групи

серед-ня по групі

+ до контр. групи

1965-1966

Учгосп “Прогрес” ХЗВІ Харківської обл.

¼ ВБ + ¼ Л + ½ М

30,04

+3,22

24,26

+2,62

4,69

+0,62

1,09

-0,02

94,36

+0,47

¼ ВБ + ¼ М + ½ Л

29,89

+3,07

24,46

+2,82

4,39

+0,32

1,04

-0,07

94,08

+0,39

1992-1993

АО “Промінь” Золочівського р-ну Харківської обл.

¼ ВБ+¼ ПМ+½ Д

29,83

+2,72

24,42

+2,14

4,36

+0,72

1,05

-0,14

94,57

+0,90

Поросят з найбільшою енергією росту в підсисний період дають кнури лінії Уейтера. Лінія Уотчмана в схрещуванні не дає ефекту в порівнянні з чистопородним розведенням великої білої породи. Використання змішаної сперми 3-х ліній для запліднення помісних маток ефективне як для підвищення репродуктивних якостей маток, так і для покращення одержаних нащадків.

Таким чином, підвищення гетерогенності сприятливій поєднаності вихідних форм забезпечує високий рівень продуктивності свиней. Трипородне схрещування чинить позитивний вплив на репродуктивні якості маток, відгодівельні і м′ясо-сальні якості помісних нащадків.

Усі випробувані нами поєднання трипородного схрещування свиней доцільні для широкого застосування при виробництві товарної свинини, особливо на великих комплексах. Для підвищення м′ясності помісей і покращення якості продуктів забою найбільш позитивні поєднання великої білої і двох спеціалізованих м′ясних порід.

Помісі названих поєднань можуть бути успішно використані не тільки в товарному виробництві, а й при створенні нових генотипів для племінного призначення.

На величину ефекту гетерозису сприяє вплив не тільки поєднаність вихідних порід, але й добір ліній, родин та навіть окремих особин.

В зв′язку з широким використанням штучного запліднення свиноматок кнури-плідники усіх порід повинні бути оцінені за власною енергією росту і за відгодівельними якостями перших нащадків.