Біологічні науки / 9. Біохімія та біофізика

К.т.н., Новікова А.О.

Херсонський національний технічний університет

Проблема накопичування емоціональної енергії в організмі

Постійні стреси, емоційні і психічні розлади під час повсякденного життя ведуть і до перенапруг мозку. Необхідно визначити який психологічний стан людини, на якому етапі і на якій довжині можуть приводити до "перевантаження" ядра ЦНС. У даній роботі розглянемо емоції, як психологічний фактор. Загалом, визнано вважати, що емоції мають дві категорії: позитивні і негативні. Але також вони мають гаму відтінків. Так до негативних відносять - фрустрацію, розпач, гнів, ревнощі, сум і т.і., до позитивних - радість, ентузіазм, щастя (антипод негативним). Крім цього емоції мають атрибути - модальність, темп, інтенсивність і тимчасові рамки.

Природно, немає абсолютно схожих людей, тільки деякі властивості характеру або поводження можуть збігатися, але і це тільки на перший погляд. У залежності від того, як виявляються властивості емоції можна говорити і про роботу нервової системи людини.

Внутрішня енергія людини постійна. Емоції - це один з видів енергії, вивчення якої ще має бути. Позитивну або негативну природу вони мають - це невідомий факт. Розподіл на класи "позитивний", "негативний" - відносно. Всі емоції корисні в тім або іншому ступені. Існують люди, що харчуються ними, при цьому їм може робити приємність, коли іншій людині погано. Природно - може виявлятися психічні розлади, але все-таки організм при цьому продовжує жити. Це можна порівняти з наркоманом, що через якийсь час не може жити без свого наркотику, так і ці люди не можуть жити без підживлення чужою емоцією.

Якщо розглядати етнічні групи, то кожна з груп по-своєму виражають емоції. Так слов'яни більш стримані у відмінності від американців, що воліють виражати свої емоції словами, мімікою, жестикуляцією.

Емоції - енергія, що знаходиться усередині нас, серед них і погані і гарні й у залежності від самої людини в нього є перевага тих або інших.

Нагромадження в організмі емоції не може позитивно впливати на людину. Накопичена, вона вихлюпується у виді вибухового ефекту, радість у виді сміху, смуток, сум у виді сліз, гнів - лементом. І якщо в суспільстві нормально дивляться на людину, що сміється, то зовсім навпаки дивляться на того, котрий кричить, вважається, що свої "негативні" емоції необхідно ховати і зберігати в собі.

Відповідно до принципу Гельмгольца:

U = F+SdT,

де U - внутрішня енергія, F - вільна енергія, S - фізична ентропія, dT - зміна температури фізичного тіла системи.

Тоді підтримка ентропії:

S = (U-F)/dT.

Але якщо емоція не буде нікуди іти, тобто:

,

тоді буде збільшуватися і безладдя в системі.

При цьому буде страждати саме нервова система організму. Оскільки ЦНС керує всіма органами і системами. А дотримуючи принципу ієрархії можна з упевненістю говорити, що постраждавши ЦНС приведе до "поломки" деяких систем або навіть усієї системи організму.

Це усе говорить не про те, що якщо Вам відповіли хамством необхідно відповідати тим же або підвищувати тон і т.д. Існує кілька методів, як піти від проблеми нагромадження емоційного виду енергії в системі організму:

1. Існують, як говорилися вище різні відтінки одного типу емоції. Отже, можлива заміна однієї емоції на іншу. Наприклад, сум заміняють сльозами, чому існує в народі: "поплач - і тобі полегшає ". Деякі типи емоції відбивають безпосередньо на тілі. При гніві краще не показати деяким (чужим) людям свою емоцію, але при цьому неодмінно емоція сама вийде з організму, наприклад, можна помітити, як рефлекторно вас буде трясти або трясти пальці рук і т.д. І це ще не може говорити про нервові розлади. Щоб прийти до такого розладу таких емоційних струсів має бути n-на кількість або одна велика:

2. Творчі люди виражають свій емоційний світ (почуття, бажання, думки) на папері у виді прози, поезії, мистецтв, музики. На наш погляд це правильний підхід у вираженні "негативної" емоції теж. Якщо немає об'єкта, що зможе вислухати усе, що накопичено усередині, можна "розповісти" паперові. Чому потім прийнято спалювати це "твір". Тому, що при спалюванні йде вивільнення цієї енергії, при цьому не наноситься шкода іншій людині у виді лементу, слів і т.і.

3. "Час - кращі ліки". Дійсно, краще перечекати час дії емоції, але при цьому застосувавши один з методів відходу від цього типу. Емоція, як і будь-який сигнал має імпульс. Вона рухається з різною швидкістю і має час тривалості. Емоція не зароджується просто так, щось є причиною виникнення і необхідні якісь дії для підтримки цієї емоції.

4. Розглядаючи дану тематику необхідно згадати про емпатів і про емоційних людей. Ці люди крім того, що почувають свої емоції, вони здатні відчувати і чужі. І так як приходитися миритися з цим дарунком або недугою, емпати вчаться протягом життя виражати свої емоції і правильно відчувати чужі, так при прийнятті ще і чужої емоції можна було б просто "збожеволіти ", тоді б:

,

де γ - коефіцієнт залежний від типу емоції.

Таким чином, у даній роботі розглянуто шляхи відходу від "негативних" емоцій при можливості нагромадження їх в організмі людини, що може привести до "поломки" роботи системи людини.