Екология/5. Проблемы экологического воспитания молодежи
Гасило Ю.А., Крюковська О.А.
Екологічна освіта майбутніх фахівців
Організація системи глобальної екологічної безпеки передбачає радикальні
зміни способу життя людей, але на цей час цілісної та загальноприйнятої
програми таких змін не існує. Різниця в плануємих стратегіях досягнення
екологічної безпеки обумовлена ступенем
ідеї антропоцентризму.
Широке поширення отримала так звана стратегія ”стабільного розвитку”,
основою якої є вільна світова торгівля , що стимулює за допомогою законів
перехід на тотальну очистку виробничих викидів, використання безвідходних
технологій, використання екологічно чистих джерел енергії та інші. Але
враховуючи вклад у світове виробництво саме ринкової економіки зрозуміло, що
негативні тенденції в зміні стану довкілля практично не помічаються.
Незважаючи на окремі успіхи, негативні глобальні зміни екологічного стану
довкілля продовжуються наростаючими темпами.
Усі позитивні результаті повністю перекриваються негативними в тих містах, куди переміщуються енергоємні
та шкідливі виробництва.
Ключове місце в сучасній екології займають питання регулювання
антропогенного використання та забезпечення свідомої екологічної освіти
майбутніх поколінь.
Тактика обмеження антропогенного використання повинна будуватися на основі
раціонального природокористування. Використання ресурсозберігаючих високих
технологій безсумнівно затримає розвиток кризи, надаючи цим суспільству
додатковий час на пошуки радикальних рішень. Але, на жаль, глибину сучасних
екологічних проблем визначає нездатність людства до цивілізованого
самообмеження. Хоча історичний досвід
оптимізму в цьому напрямку не викликає, іншого виходу у людства немає.
В Україні система екологічної освіти та виховання в визначеному напрямку
почала формуватися після прийняття низки законів про охорону природи, які
законодавчо визначили, що з метою виховання у молоді ”почуття
дбайливого відношення до природних багатств та навиків правильного використання
природних ресурсів необхідно включати викладання основ охорони природи у
шкільну програму”, а
також ”запровадити
обов’язкові курси охорони природи та її репродукування у вищих та середніх
спеціальних учбових закладах” (стаття 18 Закону України ”Про охорону природи”).
Екологічне виховання та освіта повинні проводитися протягом всього періоду
навчання студентів на всіх факультетах, незалежно від фаху. Вивчення дисциплін,
пов’язаних з основами екології, повинне давати уявлення, яким чином досягти
високого рівня техніки, виробництва, не порушуючи при цьому природи. Головна
мета такої підготовки – формування у молоді особистості, сучасного
загальнолюдського мислення, оволодіння навичками створення безвідходних та
енергозберігаючих технологій в умовах переходу країни до ринкової економіки. Ця
підготовка повинна показати причини виникнення на планеті глобальної
екологічної кризи, котра загрожує подальшому існуванню на Землі людства і
визначити можливі шляхи виходу з цієї
ситуації.
Саме тому, майбутній інженер повинен знати та вміти: 1) аналізувати сучасний
рівень розвитку екологічної науки; 2) встановлювати та математично моделювати
величини шкідливих викидів в атмосферу, розраховувати та обґрунтовувати
природоохоронні заходи на конкретному підприємстві; 3) розраховувати економічні
збитки від забруднення атмосферного повітря, ґрунту, води від шкідливих викидів
та суми штрафів, котрі стягуються з винуватців збитків; 4) організувати та
керувати процесами проектування, дослідження, конструювання та випробувань
нових досконалих пилогазовловлюючих апаратів та систем; 5) мати навички
управління та роботи з приладними комплексами з контролю чистоти навколишнього
середовища.
В залежності від конкретної спеціальності майбутні фахівці отримують знання
з соціальної екології, енергоменеджменту, вивчають системи вентиляції,
кондиціювання повітря, пилогазовловлювання та утилізації відходів. Глибина
вивчення цих предметів залежить від ступеню підготовки фахівців (бакалаври,
спеціалісти та магістри).
Окрім того, під час виконання лабораторних робіт та практичних занять студенти
отримують наглядне уявлення про екологічні проблеми Придніпров’я та всієї
України взагалі.
Під час розробки студентських наукових досліджень та роботою над дипломним
проектом (роботою) студенти беруть участь у безпосередньому впровадженні
цікавих екологічних ”родзинок” у вигляді засобів контролю стану атмосферного
повітря, водоймищ, ґрунтів, якості продуктів харчування тощо.
Екологічна підготовка повинна будуватися згідно наскрізних програм протягом всього періоду навчання студентів,
починаючи із загальноосвітніх кафедр, загально інженерних та закінчуючи
спеціальними випускаючими.