Економічні науки/1. Банки і банківська система

К.э.н. Кравченко К.В..

Харківський національний аграрний універсітет, Україна

Особливості формування структури кредитних ресурсів комерційного банку

На сьогоднішньому етапі одну з найважливіших ролей у стимулюванні відтворювальних процесів в економіці відіграє банківський кредит як головне джерело забезпечення грошовими ресурсами поточної господарської діяльності підприємств незалежно від форми власності та сфери господарювання. Незважаючи на те, що кризові явища в економічній системі практично підірвали фінансову стійкість більшості вітчизняних підприємств, внаслідок чого різко скоротилась кількість надійних фірм-позичальників (на фоні падіння прибутковості банківських операцій), кредитні операції залишаються головним видом активних операцій комерційних банків, в який вкладається переважна більшість залучених банками ресурсів. Так, в структурі банківських активів кредити становлять 50-60%, тобто більше половини.

Отже, кредитні ресурси – це сукупність усіх позик, поданих банком з метою одержання прибутку. Розмір кредитного портфеля (ресурсів) оцінюється за балансовою вартістю всіх кредитів банку, в тому числі прострочених, пролонгованих, сумнівних. У структурі балансу банку кредитний портфель розглядається як єдине ціле та складова чистих активів банку, яка має свій рівень доходності та відповідний рівень ризику. Більш того, банківські ризики мають тенденцію концентруватися саме у кредитному портфелі. Якщо у банка з'являються серйозні фінансові труднощі, то проблеми за звичай виникають від кредитів, які неможливо повернути внаслідок прийняття невірного управлінського рішення, незаконних маніпулювань з кредитами, проведення невірної кредитної політики або непередбачуваного економічного падіння.

Якість та склад кредитних ресурсів залежать від багатьох чинників. Одним із ключових факторів, який визначає структуру певного банківського кредитного портфеля є специфіка сектору ринку, який обслуговує даний банк.

Дослідження довели, що при управлінні кредитними ресурсами слід особливу увагу приділяти портфельній теорії. Портфельну теорію започатковано працями Д.Хікса, який виходив з того, що люди розподіляються своє багатство, прагнучи максимізувати дохідність активів у такій пропорції, при якій граничні доходи від усіх активів були б рівними. Останніми роками ідеї Хікса почали розвиватися – до портфельної теорії було включено фактори невизначеності й ризику (Г.Маркович), оцінку альтернативних активів з урахуванням ситуації на ринках цінних паперів (В.Шарп), теорію виробу портфеля (Д.Тобін), аналіз взаємовідношення структури капіталу фірми і її політики розподілу дивідендів (М.Міллер).В основі сучасної портфельної теорії – використання кількісних методів аналізу.

Розмір банку також є ключовим фактором, який впливає на структуру його кредитних ресурсів, особливо розмір капіталу, який визначає максимальну суму кредиту одному позичальнику. Вільні крупні банки орієнтуються на кредитування корпорацій та підприємницьких фірм. Більш дрібні банки орієнтуються на невеликі позички громадянам, дрібним фірмам.

Крім того, на структуру кредитних ресурсів мають вплив досвід та кваліфікація менеджерів в галузі різних видів кредитування, а також офіційна кредитна політика банку, яка предписує своїм кредитним інспекторам не видавати певні види кредитів.

Структура кредитних вкладень конкретного банку залежить від очікуємого доходу банка, рівень якого кредитні інспектори співставляють з доходами за всіма іншими активами, які може придбати банк.

Здійснення ефективної кредитної діяльності комерційних банків певною мірою залежить від здатності економічного аналізу оцінити цю діяльність у всій її повноті та різноманітності.

Оскільки формування та розміщення кредитних ресурсів є основним видом діяльності комерційного баку, аналізу кредитного портфеля має бути приділено найбільшу увагу.

Загальний аналіз кредитів дає змогу оцінити динаміку обсягу і структури наданих банком кредитів і позик у звітному періоді. До основних етапів загального аналізу кредитів належать:

- оцінка суми кредитів та позик, наданих банком за відповідний період;

- аналіз структури кредитів за галузями національної економіки, видами кредитних угод, термінами надання кредиту, позичковими ставками тощо;

- аналіз динаміки обсягу та структури наданих кредитів у звітному (аналітичному) періоді; оцінка змін у обсязі і структурі кредитів і позик за відповідний період та визначення напрямків подальшого розвитку кредитної діяльності банку.

Загальний аналіз кредитного портфеля базується на загальноприйнятій класифікації вкладень та використанні вертикального і горизонтального типів аналізу. Особлива увага в загальному аналізі має приділятися дослідженню галузевої сфери кредитів, яка характеризує рівень диверсифікації кредитів, а також галузеву спрямованість кредитної діяльності банку.

Література

1. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Посібник.- К.: Видавничий центр „Академія”, 2001.- 320 с.

2. Владичин У.В. Роль кредитування в економічному зростанні України// Фінанси України - 2004. - №1 – с.96.

3. Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України: Затверджена Постановою Правління НБУ від 15.09.2004р. №435 // Законодавчі та нормативні акти з банківської діяльності. - 2004. - №11.

4. Структура активів, зобов’язань, капіталу, доходів банків України на 01.01.2006 // Вісник НБУ – 2005 - № 3 - с. 11-27.

5. Шевченко П.І. Банківські операції. - К.:КНЕУ 2005.-280с.