Мурзінова М. М., Александрова Г. М.

Донецький національний університет імені Михайла Тугна-Барановського

Шляхи розвитку валютного ринку України

Аналіз змін, які відбулися за роки становлення вітчизняного валютного ринку, засвідчує вагомий внесок Національного банку в розбудову збалансованої та самодостатньої фінансової системи країни.

Здобувши незалежність, Україна фактично не мала власної грошової
одиниці. Минуло не так багато часу, а ми вже відзначили торік перше деся
тиріччя національної валюти — одного із суттєвих атрибутів державності.

У 1993-1994 роках попередник гривні — купонокарбованець— щороку девальвував на 700 і більше відсотків. Упродовж останніх семи років
українська валюта демонструє впевнену курсову стабільність.

Протягом перших років існування національного валютного ринку його
дисбаланси не лише висвітлювали загальноекономічні диспропорції, а й
провокували підвищені девальваційні та інфляційні очікування. Сьогодні курсова стабільність гривні є запорукою передбачуваної динаміки цін.

У першій половині 1990-х років обсяги валютної пропозиції на внутрішньому ринку вимірювалися сотнями мільйонів доларів. Нині рахунок
іде на десятки мільярдів доларів США.

У минулому десятиріччі єдиним загальновизнаним засобом грошових
заощаджень слугувала іноземна готівка, внаслідок чого попит на неї стійко
перевищував пропозицію. У 2000 — 2003 роках ситуацію вдалося змінити на протилежігу. Наприкінці 2004-го та на початку 2006 року підвищений попит на іноземну готівку значною мірою зумовлювався не так економічними чинниками, як невизначеністю політичних процесів.

Розбудовуючи власну валютно-фінансову систему, Україна була змушена формувати свої перші міжнародні резерви за рахунок зовнішніх
запозичень, які тривалий час стабілізували курсову динаміку гривні та
внутрішніх цін. Сьогодні ж міжнародні резерви Національного банку
України становлять понад 24 млрд. доларів США. Причому вони майже
на 17% перевищують монетарну базу.

У минулому залишилися "чорний" валютний ринок та притаманні йому "паралельні" валютні курси; жорстке адміністрування дозволів на купівлю іноземної валюти та напрямів її використання власниками.

Підвищуючи фінансову стабільність національної економіки, вдалося подолати її гостру боргову залежність, унаслідок чого сталий курс
гривні сьогодні підтримується на фоні досить помірного державного зовнішнього боргу.

Криза 1998—1999 років дала змогу зняти значну частину накопичених бюджетно-фінансових, боргових та валютних диспропорцій. Причому непростий процес девальвації гривні сприяв підвищенню конкурентоспроможності національної економіки: у грудні 1999 року реальний ефективний обмінний курс гривні був на 29.4% нижчим ніж за два роки до того. Упродовж 2000—2005 років Національний банк України сприяв стабілізації курсу гривні щодо долара США. У такий спосіб було підтримано процеси фінансового оздоровлення, уповільнення інфляції та початку економічного зростання.

Виважена валютна політика Національного банку стимулювала не лише швидке накопичення міжнародних резервів, а й вирішення стратегічного завдання — збереження внутрішньої і зовнішньої стабільності національної грошової одиниці.

Зважаючи на швидкий приплив короткострокового капіталу на початку 2005 року і різке зростання надходжень валюти, яка притримувалася за кордоном під час політичної невизначеності, а також з метою проведення валютного курсу у відповідність із бюджетними параметрами, затвердженими Верховною Радою України в березні 2005 року, Національний банк 21 квітня здійснив разове зміцнення гривні щодо долара США на 2,7%. Це миттєво: ліквідувало негативний потенціал ревальваційних очікувань; допомогло уникнути панічних настроїв серед населення; сприяло припиненню припливу аороткосрокового капіталу; знизило інфляційні очікування.

Із квітня 2005 року і донині Національний банк утримує офіційний курс гривні щодо долара США на рівні 5.05 грн./дол. США (за винятком короткого періоду в червні—липні 2005 року, коли курс становив 5.055 грн./дол. США).

Утримуючи стабільним офіційний курс гривні щодо долара США, Наіональний банк не застосовує жорсткої фіксації обмінних курсів, які формуються на валютному ринку України та відображають коливання валютного попиту й пропозиції.

У 2006 році гривня подешевшала відносно євро та російського рубля відповідно на 11.4% та 9.3%, відображаючи коньюктуру міжнародних ринків. Наведені курсові зміни сприяли підвищенню конкурентної позиції вітчизняної продукції. Загальна ефективність останніх могла б виявитися суттєвішою, якби не прискорення інфляції в Україні наприкінці року. Загалом за 2006 рік РЕОК гривні знизився на 3.3%, що позитивно вплинуло на конкурентоспроможність національного товаровиробника.

Незважаючи на ускладнення ситуації на валютному ринку України на початку 2006 року, що було зумовлено несприятливою зовнішньою кон'юнктурою, зростаючою невизначеністю за обсягами та цінами на імпортований газ і політичною напруженістю передвиборчого періоду, сальдо інтервенцій Національного банку торік виявилося позитивним (906 млн. дол. США). Останнє разом із надходженням коштів від розміщення урядом України облігацій зовнішньої державної позики (1.9 млрд. дол. США) при вчасному здійсненні платежів із погашення та обслуговування зовнішнього державного боргу зумовило зростання обсягу міжнародних резервів.

У 2007 році зберігається домінування пропозиції іноземної валюти над попитом на неї та збільшення обсягів міжнародних резервів.

Валютний курс і надалі залишатиметься важливим фактором стабільності гривні, її подальша курсова динаміка значною мірою залежатиме від ефективності національного виробництва.