Шевчук О.Д., доцент кафедри «Аудиту та державного контролю»

Коваль Т.С., студентка магістеріуму

Вінницький державний аграрний університет

Інформаційна база аудиту фінансових результатів підприємства

Відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» всі підприємства та організації повинні на основі даних бухгалтерського обліку складати і подавати як річну, так і квартальну фінансову (бухгалтерську) звітність.

Аудит, як незалежна форма контролю, займає особливе місце в системі перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства і спрямований на зниження підприємницького ризику і зменшення до прийнятного рівня інформаційного ризику для користувачів фінансової звітності. Поряд з контрольними функціями аудит виконує економічну експертизу, що стосується залучення інвестицій.

Аудит бухгалтерського балансу є найважливішим елементом перевірки фінансової звітності. Проблема вірогідності балансу злободенна і гостра, тому що в результаті неправильного відображення його статей спотворюється оцінка платоспроможності та загального фінансового стану, що, у свою чергу, впливає на рішення користувачів звітності про співробітництво з даним підприємством.

Річна звітність складається з Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал, Приміток до річної фінансової звітності і Додатку до приміток до річної фінансової звітності (форми № 1, 2, 3, 4, 5, 6), квартальна звітність складається лише з Балансу і Звіту про фінансові результати (форми № 1 і 2). Слід зазначити, що існує чимало змін і доповнень до затверджених П(С)БО. Це свідчить про необхідність удосконалення форм. Вирішення цієї проблеми дасть змогу раціональніше, точніше та оперативніше формувати облікову інформацію для потреб статистики, аналізу, оподаткування та аудиту в управлінні діяльністю будь-якої організаційної структури господарювання.

Уявлення про прибутковість підприємства дає форма «Звіт про фінансові результати». Основою коригування структури цього типового звіту є чітке розмежування видів діяльності підприємства з урахуванням існуючих форм власності.

П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» розмежовує три види діяльності підприємства: звичайну, операційну та основну. Також у даному П(С)БО наводиться термін «надзвичайна діяльність».

Фінансові результати різних видів діяльності ринкових структур господарювання отримують порівнянням доходів і витрат. Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (61 для обліку різних видів діяльності підприємства призначено рахунки класів 7 «Доходи і результати діяльності» та 9 «Витрати діяльності».

Для дослідження структурної побудови Звіту про фінансові результати ключовим моментом є встановлення взаємозв'язку видів діяльності з рахунками класів 7 і 9.

Важливим питанням є необхідність внесення змін до чинного Плану рахунків, оскільки відсутність чіткого розмежування видів діяльності підприємства у П(С)БО призвела до нелогічного найменування деяких рахунків бухгалтерського обліку.

Вдосконалення однієї з основних форм фінансової звітності - Звіту про фінансові результати, а також новітні підходи до обґрунтування положень бухгалтерського обліку в інформаційному забезпеченні управління підприємством дає можливість:

- об'єднати дві облікові підсистеми - фінансову і внутрішньогосподарську (управлінську) в бухгалтерському інформаційному моделюванні прийняття управлінських рішень з метою поліпшення фінансових результатів діяльності;

- використати у структурі фінансово-господарського контролю будь-яких суб'єктів господарювання незалежно від сегмента діяльності й форм власності.

Структурно-логічний підхід до складання основної форми фінансової звітності, що сформований у процесі дослідження інформаційної структури процесу управління, є універсальним в умовах ринкового механізму господарювання і має викликати безумовний інтерес для подальшого розвитку вітчизняного бізнесу.

Незалежно від того, є підприємство прибутковим чи отримує збиток, керівництво та власники мають шукати шляхи ефективного управління та фінансової стабільності.

У зв'язку з цим актуальним стає питання про ефективність управлінських рішень. Важливим фактором виступає залучення незалежного аудитора. Аудитори надають цілий ряд професійних послуг з управлінського, юридичного, фінансового інформаційного забезпечення.

Річна фінансова звітність підприємства відображає результати минулих подій, тому така інформація обмежена, але вона корисна для прогнозування. В прогнозній інформації визначається майбутнє становище фірми.

Cуттєвість — це не тільки якісна, а й кількісна характеристика облікової інформації, яка здатна впливати на рішення користувачів. Кількісною ознакою суттєвості є поріг суттєвості, який може бути абсолютною або відносною величиною. В МСБО порядок встановлення рівня суттєвості не передбачено.

Крім бухгалтерського обліку, поняття «суттєвість» використовують в аудиті фінансової звітності.

Мета аудиторської перевірки фінансових звітів полягає в наданні аудитору можливості висловити свою думку стосовно того, чи відповідають підготовлені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах концептуальній основі фінансової звітності, яка містить принципи, якісні характеристики та елементи фінансових звітів. Аудитор не повинен з абсолютною точністю встановлювати достовірність фінансової звітності.

Аудитор має модифікувати аудиторський висновок, додаючи параграф, що висвітлює суттєве питання, яке стосується проблеми безперервності, а також у тому разі, якщо існує значна невизначеність, вирішення якої залежить від майбутніх подій та може вплинути на фінансові звіти.

Упровадження в Україні Міжнародних стандартів розкриття інформації передбачає підготовку якісної інформаційної бази на основі стандартизації (типізації) і структурування системи аналітичних показників.

Використані джерела:

1. Бутинець Ф.Ф., Горецька Л.Л. Бухгалтерський облік в зарубіжних країнах: Навч. Посібник. – Житомир, 2002. – 544 с.

2. Голов С.Ф. Управлінський облік: Підручник. – К., 2003. – 704 с.

3. Верига Ю.А. Звіт про фінансові результати за національними (стандартами) бухгалтерського обліку. – Полтава, 2000. – 31 с.