К.е.н. Бобирь О.І., Бовсуновський М.Р.
Дніпропетровський
національний університет
Економічна
та політична нестабільність негативно впливають на фінанси підприємства,
націлюючи їх на вирішення сьогоденних
завдань, унеможливлюючи побудову довгострокової стратегії розвитку. Але
зі стабілізацією ситуації в країні актуальності набувають питання прогнозування
діяльності підприємств та організації фінансів та фінансових показників з
погляду їх перспективного розвитку.
Без прогнозу показників фінансового
стану підприємство
не має змоги планувати розвиток своєї матеріально-технічної бази, робити витрати,
віддача від яких віддалена в часі від їх проведення
(наприклад на науково-дослідницькі
і дослідно-конструкторські роботи,
на вдосконалення технології виробництва,
на купівлю цінних паперів, капітальні витрати в соціальну сферу тощо), розумно будувати свої господарські
відносини з покупцями й постачальниками,
банками, іншими партнерами. Так, жоден
комерційний банк не надасть
позичку підприємству, яке
не може дати чіткого прогнозу свого фінансового
стану на період до повернення заборгованості.
Під прогнозуванням фінансового
стану розуміють передбачення обсягу та розміщення фінансових ресурсів
підприємства на певний термін наперед шляхом вивчення динаміки розвитку
підприємства як суб'єкта господарської діяльності на фоні реалій економічного
життя суспільства та держави.
З погляду побудови тактики
діяльності підприємства прогнозування є «відправним пунктом», з якого розпочинається
процес взаємодії всіх підрозділів підприємства, та саме на основі розробленої
тактики відбувається їх співпраця. Під час прогнозування розглядаються всі
можливі варіанти подальшого розвитку діяльності підприємства на основі
прийняття того чи іншого напрямку роботи. В процесі прогнозування
найважливішими елементами є наступні:
· прибутковість;
· наявність власних фінансових ресурсів;
· раціональне розміщення основних і оборотних коштів;
· платоспроможність;
· ліквідність.
За рахунок прогнозування цих
показників досягається стабільність в діяльності підприємства. Прогнозування
прибутковості базується на інформації про прибутки, отримані в минулих
періодах. За рахунок аналізу всіх джерел прибутку підприємства (реалізація
готової продукції, напівфабрикатів, прибутки від операційної діяльності, від
інвестиційної діяльності тощо) можна зпрогнозувати показники прибутковості на
наступний період (як на цілий рік, так і помісячно). Показники прибутковості
дозволяють зкорегувати можливі зміни в
структурі ресурсів підприємства, зростання інвестицій як власного капіталу, так
і зовнішніх вливань до діяльності підприємства, стабілізувати фінансовий стан
підприємства задля досягнення стратегічних цілей, тощо.
З показниками прибутковості підприємства тісно пов’язані показники платоспроможності та
ліквідності. Аналіз та прогнозування цих показників проводить на основі
фінансової звітності та на основі розрахунку ряду коефіціентів та показників,
на яких базується оцінка кредитоспроможності та ліквідності підприємства.
Прогноз цих показників є основою для
отримання позичкових коштів, залучення нових інвесторів та інноваційного
розвитку підприємства.
Знаючи з більшою чи меншою
мірою ймовірності обсяг власних фінансових ресурсів, що надійдуть у
майбутньому, для підприємства можливим є зробити прогноз їх розміщення в активи
у розрахунку на додержання вже досягнутого рівня ліквідності і
платоспроможності (якщо вони задовільні) або на поліпшення показників, що їх
характеризують. Це досягається шляхом розробки прогнозних балансів доходів та
видатків і прогнозних сальдових балансів, де, зокрема, мають бути враховані всі
резерви мобілізації фінансових ресурсів, які завантажені у нераціональні
витрати (наприклад, мова може йти про реалізацію зайвого для підприємства
устаткування, залучення у виробництво наднормативних запасів сировини й
матеріалів, стягнення дебіторської заборгованості тощо). Ці розрахунки мають також передбачати всі додаткові витрати,
пов'язані, наприклад, з капіталовкладеннями, приростом
нормативу оборотних коштів та іншими
потребами підприємства на прогнозований
період.
Об'єктом прогнозування в першу
чергу є обсяг фінансових ресурсів, які надійдуть у розпорядження підприємства
за період, стосовно якого складається прогноз. Такими ресурсами є прибуток, що
залишається у підприємства після сплати всіх податків та обов'язкових платежів,
а також амортизаційні відрахування, які
відшкодовуються через ціну на продукцію.
При використанні традиційних підходів і методів для прогнозування економічних показників часто висувається гіпотеза про те, що основні тенденції і фактори, виявлені на передісторії, зберігаються протягом періоду, який прогнозується. Таким чином, процес екстраполяції виявлених закономірностей, тенденцій базується на припущенні про інертність економічних систем, що аналізуються. Однак в останній час в умовах нестаціонарного зовнішнього середовища рухливість цих систем зростає.
Спостерігаються суттєві
зміни в розвитку економічних відносин, зростає швидкість реакції на кон’юнктуру зовнішнього і внутрішнього
ринків, на рішення влади тощо. В зв’язку з цим для прогнозування
фінансових показників діяльності підприємства, необхідно використовувати адаптивні прогнозні моделі, а саме моделі експоненційного згладжування.
Таким чином, прогнозування
фінансового стану підприємства є основою для подальшого розвитку та розширення
підприємства. На основі прогнозних показників прибутковості, платоспроможності,
ліквідності, раціонального розміщення обігових коштів, тощо є можливим
формування подальшої стратегії розвитку підприємства та корегування
короткострокових планів за рахунок зміни тактичних завдань та цілей. В умовах
нестабільності розвитку економіки країни прогнозування дозволяє уникнути втрат
прибутку та зниження конкурентоспроможності національних підприємств.