Географія і геологія. №3 Гідрологія і водні ресурси

Паланичко О.В.

Аспірант кафедри гідроекології, водопостачання та водовідведення

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Аналіз природних факторів формування стоку води та наносів в басейні річки Бистриці Солотвинської

Однією із найбільших приток річки Бистриці є Бистриця Солотвинська, яка стікає із найвищої частини Горган – Сивулі, її довжина складає 82 км, а площа водозбору 795 км². Від с. Пороги долина річки розширюється і біля Солотвина досягає 2 км. У межах Бистрицької улоговини долина дуже широка, лівий берег її високий, крутий, порізаний ярами і численними невеликими долинами — лівими притоками ріки. [2]

В тектонічному відношенні басейн річки Бистриці Солотвинської знаходиться в зоні Передкарпатського прогину і скибовій зоні Карпат. В середніх та нижніх течії Бистриця Солотвинська протікає через орографічно чітко виражену Бистрицьку улоговину, що характеризується чіткими межами, абсолютні висоти дна улоговини коливаються від 250 до 300 – 350 м, а також вона складена породами міоцену, які перекриті потужною товщею алювіальних відкладів. Гірська частина басейну річки складена карпатськими флішами із конгломератів, піщаників, глинистих і мергелистих сланців крейдового і третинного періодів, а середня та нижня – третинними піщано-глинистими відкладами, перекритими алювіальними і флювіогляціальними відкладами річки. Вздовж долини річки Бистриці Солотвинської порожисті ділянки. В долині рік спостерігається інтенсивний бічний розмив нижніх терас, що веде до посилення обвально-осипних процесів на схилах.

На території басейну річки Бистриці Солотвинської кліматичні умови формуються під впливом трьох головних факторів: географічного положення, циркуляції повітряних мас та рельєфу. У зв’язку із улоговинним пониженням, місцеві кліматичні умови тут своєрідні: літні температури відносно високі (18,3^◦С), зимові низькі (4,7^◦С нижче нуля). За кількістю опадів і умовами випаровування значна частина басейну Бистриці належить до зони стійкого зволоження, а гірська частина – до зони надмірного зволоження. В улоговині випадає найменша кількість атмосферних опадів в усьому Івано-Франківському Передкарпатті (628 мм).

В живленні річки Бистриці Солотвинської основну роль відіграють атмосферні опади, а ґрунтове живлення незначне. Снігові води живлять ріки з березня по травень. Проте в межах Передкарпаття частка снігового живлення невелика, оскільки сніговий покрив взимку надто нестійкий. В теплий період року, при випаданні великої кількості опадів, значна частина витрачається на випаровування.

Гідрологічний режим досліджуваної річки складний. Бистриця Солотвинська належить до гірсько-напівгірського типу, із змішаним живленням та паводковим режимом. Стік за порами року розподіляється наступним чином: навесні - 45%, влітку – 22,4%, восени - 17,1%, взимку – 16,1%. Річний хід рівня характеризується невисоким весняним водопіллям, нестійкою літньо-осінньою меженню, що часто порушується високими інтенсивними дощовими паводками і частими підйомами рівня. (табл.1) Процес льодоутворення на річках починається з встановленням від’ємних температур повітря. Замерзання річки починається в кінці грудня на початку січня. Тривалість льодоставу приблизно 2 – 3 місяці, а в горах чотири.

Таблиця 1. Характерні рівні води і строки їх настання в весняний і літньо-осінній періоди.

Станція	Відмітка умовного меженного рівня "0" графіку, см	Висота рівня води над умовним (меженним) рівнем при максимумі, см				Дата максимуму весняного водопілля			Дата максимуму літньо-осінніх паводків
		водопілля		паводки		середня	рання	пізня	середня	рання	пізня
		сер.	найб.	сер.	найб.
с.Гута	315	36	85	73	124	22.03	1.03	22.06	10.07	20.05	14.11
м.Солотвин	15	50	118	90	153	24.03	16.02	11.04	16.06	17.06	14.11

Майже щорічно на річці Бистриця Солотвинська спостерігаються весняні та літні паводки. В основному ширина розливу становить 0,1–0,3м, а глибина заплави 0,5-1м. Після закінчення весняного водопілля починається ряд дощових паводків, що складається із підйомів води, які йдуть один за одним – тривалі дощі охоплюють велику територію. При цьому можуть формуватися селеві паводки (короткочасні, насичені твердим матеріалом, гірські потоки).

Мінімальні витрати на річці спостерігаються або при повній відсутності поверхневого стоку, або в період з найменшими його значеннями (найменші витрати переважно взимку).

Середньорічна мутність становить 500 – 1000 г/м³. Максимум припадає на період літніх дощових паводків. Значна мутність і навесні – в березні, як наслідок ерозійної діяльності в період сніготанення.

Основними факторами, що впливають на зміни складу наносів вздовж течії річок є літологія корінних порід, їх відслонення в руслах, характер процесів вивітрювання на водозборах, вивітрювання та сортування в руслах, вплив силових процесів та селевих потоків, виноси бокових приток та особливості гідрологічного режиму річки. Основна частина стоку наносів формується в гірській частині басейну. Збільшення крупності донних відкладів спостерігається в районі с. Гута; при виході із гір (с. Пороги) - величина частинок зменшується до 150 мм, а біля м. Івано-Франківськ – 50 мм.[1]

Близько половини площі досліджуваного басейну р. Бистриці Солотвинської покрито лісом, гірська частина басейну – хвойно-широколистим, рівнинна – широколистим. Решта території густо заселена і характеризується високою розораністю земель. Природною рослинністю є луки, які використовуються як пасовища і сінокісні угіддя.

Список використаних джерел:

1. Кафтан А.Н., Кузнец А.Я., Онищук В.В., Копалиани З.Д. Структурные формы перемещения и расход наносов в руслах, сложенных крупным аллювием. В кн.: «Гидрофизические процессы в реках и водохранилищах». М., Наука, 1985. – С.159-162.

2. Природа Івано-Франківської області. /За ред. К.І. Геренчука.- Львів: Вища шк., 1973.– 159с.