Сухіна Олексій Олексійович
здобувач Донецького державного
університету управління
Підвищення ефективності управління місцевими
фінансами через запровадження програмно-цільового методу
В усіх
автоматизованих системах та програмних комплексах, які використовуються в
установах казначейства та у розпорядниках й одержувачах бюджетних коштів
державного та місцевого підпорядкування, застосовується універсальне прикладне
програмне забезпечення, яке охоплює як державний, так і місцеві бюджети.
При
цьому, в даному комплексі для державного бюджету використовуються код
програмної класифікації видатків, якій містить сім знаків, та для місцевих
бюджетів код тимчасової класифікації видатків та кредитування, який містить
шість знаків.
Але в
проекті наказу Міністерства фінансів України „Про внесення змін та доповнень до
бюджетної класифікації” в частині структури кодування програмної класифікації
видатків і кредитування місцевих бюджетів пропонується застосовувати код
програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів, що містить
дванадцять знаків. Таке збільшення значності кодів призведе до значних змін у
прикладному програмному забезпеченні всіх автоматизованих систем та програмних
комплексів, які використовуються в органах Державного казначейства України,
розпорядників й одержувачів бюджетних коштів, а також у програмному комплексі
„АІС – Місцеві бюджети”, яке використовують Міністерство фінансів України та
регіональні фінансові органи.
З цього
можливо констатувати, що розроблене програмне забезпечення повинно бути
максимально сумісним з діючим програмних забезпеченням та базуватися на
затвердженій нормативній базі щодо виконання місцевих бюджетів.
Для
ведення обліку та складання звітності про виконання місцевих бюджетів за
програмно-цільовим методом має бути розроблене відповідне програмне
забезпечення, в основу якого буде покладена затверджена програмна класифікація
для місцевих бюджетів. Тобто повинен бути розроблений новий програмний продукт,
який забезпечить безперешкодний та безперебійний перехід до програмно-цільового
методу планування фінансових ресурсів.
Несвоєчасність
вирішення цього питання сприятиме громіздкості з формування звітності по
виконанню місцевих бюджетів, розробленню та затвердженню додаткових форм
звітності з відображення проведених фінансових операцій у бюджетному процесі.
Крім
того, виникатиме певні складності з надання зведених звітів про виконання
бюджетів Верховній Раді Україні, Кабінету Міністрів України та іншим органам
виконавчої влади, як того передбачають вимоги Бюджетного кодексу України.
З
приводу вищезазначеного, вважаємо за необхідне розробку програмного комплексу
із застосування програмно-цільового методу, провести враховуючі загальні
положення та вимоги вже існуючої казначейської автоматизованої системи „КАЗНА”,
відповідно до якої здійснюються всі операції з виконання державного та місцевих
бюджетів.
Таке
направлення в першу чергу дозволить реалізувати однаковий підхід до планування
та виконання місцевих бюджетів всіма зацікавленими фінансовими органами, що не
заважатиме складностям в спілкуванні з бюджетних питань.
Таким
чином, вважаємо за доцільне підкреслити, що для запровадження
програмно-цільового методу у місцевих бюджетів необхідно чітко визначити
розробника та терміни впровадження окремого програмного продукту по формуванню
фінансової звітності та бухгалтерського обліку.
І на останнє, перед початком повсюдного запровадження в життя програмно-цільового методу, вважаємо за доцільне
проведення експерименту за даним методом в кожному із регіонів України. При
цьому до встановленого переліку його учасників мають в обов’язковому порядку
включені і органи Державного казначейства як на обласному, так і на міському та районному рівнях.
Результат такого експерименту має виявити ряд проблемних питань для
подальшого доопрацювання процедур із застосування програмно-цільового методу на
території всій країни.
Підсумуючи вищенаведене можна зазначити,
що, на наш погляд, на підготовчому етапі запровадження програмно-цільовому
методу на рівні місцевих бюджетів, повинен бути вирішений ряд проблемних
питань, а саме:
- розробка та затвердження загального
порядку взаємодії учасників бюджетного процесу в ході застосування
програмно-цільового методу;
- внесення змін до розпорядження
Кабінету Міністрів України від 14.09.2002 р. № 538-р „Про схвалення Концепції
застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі” в частині
доповнення переліку законодавчих та нормативно-правових актів, якими
регулюються основні положення програмно-цільового методу, наказом Міністерства
фінансів України від 28.01.2002 р. № 57 „Про затвердження документів, що
застосовуються в процесі виконання бюджетів”;
-
розроблення та опрацювання програмного комплексу для застосування в практиці
програмно-цільового методу сумісного з автоматизованої системою „КАЗНА”,
запровадженою в органах Державного казначейства для виконання державного та
місцевих бюджетів;
- проведення експерименту за даним методом
в кожному із регіонів України із залученням органів Державного казначейства.
В сучасних умовах окремі елементи
програмно-цільового методу уже впроваджуються в Україні. Так, розроблено і
впроваджено форми бюджетних запитів, де передбачається обов’язкове визначення
головними розпорядниками коштів основної мети діяльності, головних завдань на
плановий рік, а також аналіз результатів, досягнутих у минулому році та
очікуваних у поточному, обґрунтування розподілу граничного обсягу за функціями
та напрямками діяльності. Починаючи з 2002 року впроваджується програмна
класифікація видатків державного бюджету.
Отже, можливо зазначити, що ефективність
програно-цільового методу очевидна. Саме завдяки впровадженню в дію даного
методу можна досягти належного рівня з управління регіональними бюджетними
потоками шляхом удосконалення певних процедур з планування місцевих
бюджетів.