Порівняльна ефективність пробіотичних препаратів при лікуванні гінгівіту в експерименті

Медицина/ 6. Експериментальна та клінічна фармакологія

Ліснічук М.В.

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Україна

Порівняльна ефективність пробіотичних препаратів при лікуванні гінгівіту в експерименті

Дослідження видового складу мікробної флори порожнини рота засвідчило, що він доволі постійний і стабільний. Однак, при агресивності навколишнього середовища, нераціональному застосуванні антибіотиків, поганій гігієні порожнини рота сапрофіти і особливо умовно-патогенні мікроорганізми набувають патогенних властивостей. Це спричинює високу ймовірність виникнення хвороб в порожнині рота або їх рецидив, у тому числі і запальних захворювань пародонту.

Для лікування і профілактики цих хвороб застосовують антибактеріальні засоби, які знижують кількість і вірулентність мікроорганізмів, а також імуномодулятори, що підвищують опірність організму і опосередковано впливають на видовий склад мікрофлори. Шляхом до підтримання біоценозу у біологічній рівновазі є застосування пробіотиків, які сприяють розвитку і життєдіяльності нормофлори порожнини рота. Окрім пробіотиків доцільно застосовувати речовини, які стимулюють ріст і активність пробіотичних бактерій, найактивніших з яких є пребіотик інулін.

Мета роботи – порівняти ефективність лікування експериментального гінгівіту різними пробіотичних препаратами.

Експерименти проваджено на 60 білих щурах, яких поділили на 6 дослідних груп: перша група – інтактні тварини; у другій групі моделювали запалення ясен на тлі дисбактеріозу шляхом отримування щурами впродовж п’яти діб антибіотик лінкоміцин, по тому дві доби була перерва, а в подальшому – на край ясен проводили аплікації розчину бджолиної отрути п’ять діб; у третій групі моделювали гінгівіт аналогічно другій групі і з наступної доби після застосування отрути проводили аплікації на ясна суспензії препарату біфідобактерин дозою 10⁷КУО на одного щура протягом 5 діб; у четвертій групі тварини отримували лактобактерин; у п’ятій групі – синбіотик бактулін, що містить біфідобактерії і пребіотик інулін (10⁷КУО + 30 мг інуліну); у шостій групі – інулін. Тривалість експерименту у третій-шостій групах становила 17 діб.

Після завершення експериментальних досліджень тварин піддавали евтаназії під тіопенталовим наркозом і отримували тканини для проведення біохімічних досліджень.

Як показали результати досліджень місцеве застосування бджолиної отрути призводило до запалення навколозубних тканин щурів, яке за характером вияву подібне до клінічної картини у людини: гіперемія і набряк слизової оболонки, кровоточивість ясен, утворення кишень. На тлі змін в тканинах пародонту спостерігали вдвічі збільшення в них загальної протеолітичної активності (ЗПА), кислої фосфатази (КФ) проти здорових тканин, різке активування фосфоліпази (ФЛА₂) без її визначення у групі контролю (табл.). Надмірна активація прозапальних ферментів супроводжувалася дисбалансом окисно-відновних процесів: знижується активність каталази у клінічно здорових щурів порівняно з групою тварин з гінгівітом, а також збільшується рівень продукції пероксидації – МДА. Отже, аплікації бджолиної отрути на ясна на тлі дисбіозу порожнини рота призводять до виникнення у тварин гінгівіту, клінічні ознаки якого підтверджені біохімічними показниками.

Місцеве застосування пробіотиків впродовж п’яти діб не впливало на поведінку і зовнішній вигляд тварин, не спричиняло алергічних і токсичних ефектів. У кінці терміну лікування зникали симптоми запалення, ясна набували вигляду інтактних тканин. При цьому клінічної різниці в ефективності застосування біфідобактерину і лактобактерину не відмічали. Водночас спостереження за тваринами у групі де використовувався бактулін свідчать про посилення процесів виздоровлення. Зокрема, у більшості щурів ознаки запального процесу в маргінальному періодонті зникали швидше. Натомість терапевтична ефективність інуліну різко знижена. У деяких щурів спостерігали вогнищеві почервоніння країв ясен, хоча порівняно з групою „без лікування” є суттєва позитивна різниця. Змін з боку інших органів і тканин порожнини рота тварин третьої-шостої експериментальних груп не виявляли.

Проведені біохімічні дослідження свідчать, що у тканинах ясен після застосування пробіотичних препаратів знижується активність прозапальних ферментів і рівень маркерів патологічного процесу. Слід відмітити, що ці показники у групах, де було проведено лікування біфідобактерином, лактобактерином, приблизно однакові за показниками ЗПА, АПІ з тенденцією до вияву кращих лікувальних властивостей у біфідобактерину за даними КФ і особливо ФЛА₂. Біохімічні результати у групах де застосувалися пробіотичні бактерії відрізняються від другої групи і суттєво від групи контролю. Отже, пробіотичні бактерії сприяють нормалізації біохімічних процесів в організмі тварин, виявляючи протизапальну дію.

Пребіотики, зокрема інулін, практично не впливають на рівень активності ЗПА, КФ, каталази в яснах щурів з експериментально викликаним гінгівітом. Водночас вони знижують вміст ФЛА₂і МДА. Лікувальна ефективність синбіотиків перевищує дію окремо взятих пробіотичних бактерій. Підґрунтям до такого висновку слугує суттєве значне зниження ЗПА, КФ і особливо ФЛА₂, а також покращення оксидантно-прооксидантного балансу порівняно з другою групою. Доцільним виявилося поєднане застосування в експериментальній пародонтології пре- та пробіотиків. Лікувальна ефективність синбіотиків перевищує дію окремо взятих пробіотичних бактерій. Підґрунтям до такого висновку слугує суттєве значне зниження ЗПА, КФ і особливо ФЛА₂, а також покращення оксидантно-прооксидантного балансу порівняно з другою групою.

Висновки. Порівнюючи лікувальні властивості пробіотичних препаратів можна стверджувати, що найвища ефективність простежується в синбіотика бактуліну, менша – у пробіотичних бактерій лакто- і біфідобактерину. Інулін, слабо виявляючи свою ефективність, підвищує терапевтичну здатність еубіотиків.

Таблиця

Біохімічні показники тканин ясен щурів при лікуванні пробіотичними препаратами

експериментального гінгівіту на тлі дисбактеріозу (n=60)

Показники

Групи

Контроль

(інтактна)

Без лікування

Застосування препаратів

Біфідобактерин

Лактобактерин

Бактулін

Інулін

ЗПА, нкат/кг

КФ, мккат/кг

ФЛА₂, мкат/кг

Каталаза, мкат/кг

МДА, ммоль/кг

АПІ

88,00±7,11

5,71±0,21

7,25±0,10

18,08±0,58

40,1

176,60±8,82

р<0,001

10,08±0,67

р<0,001

0,238±0,018

р<0,001

5,37±0,08

р<0,001

26,79±1,20

р<0,001

20,0

153,20±8,08 ^*

р<0,001

8,06±0,30 ^**

р<0,001

0,146±0,013 ^**

р<0,01

6,02±0,09 ^***

р<0,001

21,22±0,86 ^**

р<0,05

28,4

156,10±8,00 ^*

р<0,001

9,30±0,34

р<0,001

0,187±0,016 ^*

р>0,05

6,01±0,06 ^***

р<0,001

21,38±0,97 ^**

р<0,05

28,1

138,21±7,04 ^**

р<0,001

6,72±0,25 ^***

р<0,05

0,051±0,009 ^***

р<0,001

6,23±0,07^***

р<0,001

19,85±0,56 ^***

р<0,05

31,4

173,61±11,07

р<0,001

8,96±0,33

р<0,001

0,190±0,018 ^***

р>0,05

5,40±0,08

р<0,001

22,92±1,08 ^*

р<0,01

23,6

Примітки: р – вірогідність різниці порівняно з контрольною групою; ^* - показник вірогідності різниці

порівняно з групою „без лікування” при р<0,05, ^** - р<0,01, ^*** - р<0,001