асистент Крилюк М.С., професор Давиденко І.С.

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

КОНЦЕНТРАЦІЯ ГОРМОНУ ПЛАЦЕНТАРНОГО ЛАКТОГЕНУ В СИНЦИТІОТРОФОБЛАСТІ ПРИ КАЛЬЦИНОЗІ ПЛАЦЕНТИ (ІМУНОГІСТОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Кальциноз – це відкладання нерозчинних солей кальцію (кальцинатів) у різних структурах. У плаценті кальцинати знаходять у базальній пластинці, хоріальних ворсинах (частіше – під трофобластом), септах [2].

При пролонгованій чи переношеній вагітності, або навіть при строкових пологах кальциноз плаценти зустрічається достатньо часто [3]. Тимчасом, подекуди трапляються окремі спостереження кальцинозу при передчасних пологах. Причини такого явища поки що невідомі. Однією із можливих причин може бути передчасне дозрівання плаценти, що власне і спроможне викликати передчасні пологи через відомі механізми за участю 11бета-гідроксистероїддегідрогенази плаценти, яка регулює окситоциново-простагландиновий шлях активації процесів скорочення м’язів матки та розкриття шийки [5]. У наших спостереженнях зустрічалися випадки кальцинозу як з передчасним дозріванням хоріального дерева так і з гальмуванням розвитку хоріальних ворсин – це в основному варіант з переважанням проміжних незрілих ворсин (як генералізований процес по всім котиледонам), а також дисоційований варіант розвитку котиледонів.

Слід мати на увазі, що одним із інформативних критеріїв зрілості плаценти є концентрація плацентарного лактогену в синцитіотрофобласті хоріальних ворсин, оскільки його продукція із терміном гестації постійно зростає паралельно із дозріванням хоріального дерева у цілому [3].

Для специфічної ідентифікації плацентарного лактогену використали імуногістохімічний метод з первинними антитілами проти цього гормону. Свіжий матеріал (шматочки плаценти, обережно вирізані новим лезом для гоління) фіксували протягом 22 годин в нейтральному забуференому 10% водному розчині формаліну, після чого здійснювали зневоднювання у висхідній батареї етанолу і заливку в парафін. Парафінові зрізи 5 мкм завтовшки монтували на спеціальні неімуногенні предметні скельця SuperFrost®Plus (Німеччина). Після депарафінізації зрізів, здійснювали імуногістохімічне визначення плацентарного лактогену за допомогою первинних антитіл до нього та стрептавідин-біотинової системи візуалізації LSAB2 (пероксидазна мітка + діамінобензидин) виробника DakoCytomation (Данія-США). Максимально дотримувалися стандартизації протоколу методики для всіх зрізів. Виконували всі необхідні контролі. Дофарбування ядер виконували гематоксиліном Майера. Досліджено 18 плацент з кальцинозом та 19 плацент без кальцинозу. Термін гестації коливався від 29 до 35 тижнів з рівномірним розподілом по порівнюваним групам дослідження. Для об’єктивізації результатів досліджень була виконана комп’ютерна морфометрія за допомогою спеціалізованої комп’ютерної програми ВидеоТест-Размер 5.0 (ООО Видеотест, Росія, 2000). Зокрема, оцінювали денситометричні параметри цитоплазми синцитіотрофобласта (виміряна оптична густина у відносних одиницях – у діапазоні 0-1) при забарвленні його діамінобензидином у вказаній імуногістохімічній реакції [1]. При статистичній обробці даних після процедури прийняття гіпотези про нормальність всіх вибірок за допомогою критерію Хана-Шапіро-Уілкі обраховували середню арифметичну та її похибку, а потім вірогідність різниці між групами дослідження визначали за допомогою двостороннього непарного критерію Стьюдента [4]. Результати вважали вірогідними при р≤0,05.

У результаті проведених досліджень встановлено, що при передчасних пологах концентрація плацентарного лактогену у синцитіотрофобласті різниться поміж типів хоріальних ворсин.

У плацентах без кальцинозу в синцитіотрофобласті стовбурових хоріальних ворсин оптична густина забарвлення становила 0,454±0,012, проміжних незрілих хоріальних ворсин — 0,340±0,011, проміжних зрілих хоріальних ворсин — 0,428±0,005, термінальних хоріальних ворсин — 0,574±0,008, термінальних «спеціалізованих» хоріальних ворсин — 0,608±0,010.

У плацентах з кальцинозом також відмічена відмінність поміж різних типів хоріальних ворсин, але окрім того виявлена відмінність від плацент без кальцинозу. Зокрема, у плацентах з кальцинозом (рис.1) в синцитіотрофобласті стовбурових хоріальних ворсин оптична густина забарвлення становила 0,501±0,011 (р=0,007 у порівнянні з плацентами без кальцинозу за критерієм Стьюдента), проміжних незрілих хоріальних ворсин — 0,348±0,016 (p>0,05), проміжних зрілих хоріальних ворсин — 0,495±0,008 (p<0,001) термінальних хоріальних ворсин — 0,612±0,011 (р=0,009), термінальних «спеціалізованих» хоріальних ворсин — 0,654±0,016 (р=0,021).

Рис.1. Кальциноз плаценти. Білі стрілки вказують місце кальцинату, чорні – позитивну реакцію на плацентарний лактоген у синцитіотрофобласті, Імуногістохімічна методика з первинними антитілами проти плацентарного лактогену та візуалізацією первинних антитіл стрептавідин-біотиновим методом з використанням діамінобензидину. Дофарбовування клітинних ядер гематоксиліном Майера. Мікрофотографія. Об.20^х. Ок.10^х.

Відмінностей за середнім вмістом плацентарного лактогену у синцитіотрофобласті окремо за типами хоріальних ворсин між спостереженнями з передчасним дозріванням хоріального дерева та спостереженнями з гальмуванням розвитку хоріальних ворсин не відмічено.

Висновки.

1. При передчасних пологах як при кальцинозі плаценти так і без нього концентрація плацентарного лактогену у синцитіотрофобласті різниться поміж типів хоріальних ворсин.

2. При кальцинозі плаценти у порівнянні з спостереженнями без кальцинозу концентрація плацентарного лактогену у синцитіотрофобласті є вищою у стовбурових, проміжних зрілих, термінальних, термінальних «спеціалізованих» хоріальних ворсинах. У проміжних незрілих хоріальних ворсинах концентрація плацентарного лактогену у синцитіотрофобласті в середньому не відрізняється (p>0,05) між плацентами з кальцинозом та плацентами без кальцинозу.

Література.

1. Давыденко И.С., Задорожная Т.Д. Иммуногистохимия плацентарного лактогена с помощью компьютерной микроденситометрии в синцитиотрофобласте плаценты в связи с железодефицитной анемией беременных // Здоровье женщины. - 2005.- №2 (22) - С.35-38.

2. Baergen R.N. Manual of Benirschke and Kaufmann’s pathology of the human placenta. – New York: Springer Science+Business Media, 2005. – 518 p.

3. Benirschke K., Kaufmann P. Baergen R.N. Pathology of the human placenta. - 5th ed. - 2006. - New York: Springer. – 1070 p.

4. Hardle W., Mori Yu., Vieu Ph. Statistical methods for biostatistics and related fields. - Berlin Heidelberg: Springer-Verlag, 2007. - 372 р.

5. Pepe G.J., Burch M.G., Albrecht E.D. Expression of the 11-β-hydroxysteroid dehydrogenase types 1 and 2 proteins in human and baboon placental syncytiotrophoblast // Placenta. - 1999. - Vol.20. - P.576-582.