Педагогічні науки / Современныен научные достижения - 2008

Миколаєнко Андрій Євгенович

аспірант ІІр. н., викладач кафедри ЗТДМВТНК

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького державного

педагогічного університету імені Григорія Сковороди»

Герасимчук Віктор Петрович

аспірант ІІІр. н., викладач кафедри ЗТДМВТНК

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького державного

педагогічного університету імені Григорія Сковороди»

 

Оптимізація виробничого процесу людини

 

В умовах сучасного виробництва окремі приватні заходи щодо поліпшення умов праці, для попередження травматизации є неефективними. Тому їх здійснюють комплексно, створюючи в загальній системі керування виробництвом, підсистему керування безпекою праці. Таким чином, керування охороною праці це програмно-цільовий комплекс по підготуванню, прийняттю і реалізації вирішень (організаційно-технічних, і лікувально-профілактичних заходів), спрямованих на забезпечення безпеки.

Об'єкт керування - це безпека праці на робочому місці, ділянці, цеху, у всій системі людина - виробництво, характеризується взаємодією людей із предметами і знаряддями праці і виробничого середовища.

Керуюча частина містить у собі керівників підприємства, керівників підрозділів, службу охорони праці. При цьому тут закладені принципи системного підходу, коли виходи об'єкта керування (показники безпеки) через систему збору й опрацювання інформації пов'язані, тобто інформація про відхилення в процесі контролю надходить у керуючий орган, де вона аналізується і приймається адекватне вирішення. Таким чином, СКОП діє за принципом зворотної зв'язок.

Планування здійснюється на основі складених планів:

·         перспективний (5 літній) - комплекс планового поліпшення умов по охороні праці. Вони є частиною бізнес-плану;

·         поточні (річні) - вони включаються в щорічну угоду по охороні праці колективного договору між адміністрацією і трудовим колективом;

·         оперативно-календарні плани по охороні праці (ОКП), місячні і квартальні.

·         У комплекс заходів щодо охорони праці входять:

·         боротьба зі шкідливими і небезпечними чинниками (шум, випромінювання, вібрація і т.д.);

·         соціальні заходи.

 

 Мета атестації робочого міста визначити всі фактори виробничого середовища і трудового процесу, які шкідливі фактори впливають на працівника, як їх усунути або послабити їх дію. Також визначити пільги та компенсації які на даються працівникові під час роботи та пільги при визначенні пенсійного забезпечення.

 З метою послаблення негативних факторів необхідно розробляти колективні та індивідуальні заходи по забезпеченню нормативних умов по охороні праці (розподіл обов’язків між службами, посадові обов’язки). Необхідні умови освітлення, опалення, заземлення єлектроплиладів та електроустановок, огородження та блокування, світлова та звукова сигналізація.

 Необхідно проводити заходи по зменшенню шкідливих речовин, противібраційні засоби, протишумові, протипожежні, електробезпечність.

 Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих включають:

ü                       вилучення шкідливих речовин з технологічних процесів, заміна шкідливих речовин менш шкідливими і т. п. Наприклад, свинцеві.

ü                       білила замінені на цинкові, метиловий спирт — іншими спиртами, органічні розчинники для знежирювання — миючими розчинами на основі води;

ü                       удосконалення технологічних процесів та устаткування (застосовування замкнутих технологічних циклів, неперервних технологічних процесів, мокрих способів переробки пиломатеріалів тощо);

ü                       автоматизація і дистанційне управління технологічними процесами та обладнанням, що виключає безпосередній контакт працюючих з шкідливими речовинами;

ü                       герметизація виробничого устаткування, робота технологічного устаткування під розрідженням, локалізація шкідливих виділень за рахунок місцевої вентиляції, аспіраційних укрить;

ü                       нормальне функціонування систем опалення, загальнообмінної вентиляції, кондиціювання повітря, очистки викидів в атмосферу;

ü                       попередні та періодичні медичні огляди робітників, які працюють у  шкідливих умовах,  профілактичне харчування, дотримання правил особистої гігієни;

ü                       контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони;

ü                       використання засобів індивідуального захисту.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.     Дріжчана С. В. Удосконалення законодавства про пра­цю неповнолітніх //У МОН.: Удосконалення трудового за­конодавства в умовах ринку / Відп. ред. Н.М. Хуторян. — К.: ІнЮре, 1999. - С. 82-88.

2.     Севастьяновым., Штефанов Б. И. Охрана труда. Труд женщин. Труд молодежи. — М., 1990.- с.23-25

3.     Ковальчук І.М. Робота і здоров’я. – Харків, 1999.- с.30-35

 

 

 

 

 

Відомості про авторів

 

 

 

 

1. Андрій Євгенович Миколаєнко – викладач, аспірант кафедри ЗТДМВТНК ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди» ІІ року навчання

Домашня адреса: Київська обл., м. Яготин, вул. Некрасова 36, індекс: 07700; дом. тел. 8-04475-2-13-35, моб. тел. 8-097-696-12-09; 8-097-343-74-66, 8-068-127-50-13

 

 

 

 

 

 

2. Герасимчук Віктор Петрович – викладач, аспірант кафедри ЗТДМВТНК ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди» ІІІ року навчання

Домашня адреса: Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Криворізька 9, індекс: 08400; дом. тел. 8-04467-7-29-57, моб. тел. 8-096-862-04-48