Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України

Особливості мислення студентів педагогічних ВНЗ в процесі їх професійної підготовки

Особливості мислення є одним з важливіших факторів психологічної готовності студента до педагогічної діяльності. Адже від рівню розвитку основних якостей мислення в значній мірі залежить успішність особистості в обраній нею професії педагога.

Завданням нашого експериментального дослідження було виявити особливості мислення студентів педагогічних ВНЗ т визначити їх відмінності за статевою та фаховою ознаками.

Експериментальні дослідження проводилися на базі Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова та Київського міського педагогічного університету ім. Б.Грінченка.

У дослідженні взяли участь студенти факультету фізичного виховання ( 1-й курс – 24 чол.; 3-й курс – 23 чол., 5-й курс – 12 чол.) та української філології (1курс – 35 чол.; 3-й курс – 33 чол., 4-й курс – 15 чол.) Всього в дослідженнях взяли участь 142 студента.

Обстеження особливостей мислення студентів проводилося на основі таких методик:

1. Тест “Складні аналогії” – визначає рівень розвитку логічності мислення .

2. Тест “Інтелектуальної лабільність” – встановлює рівень гнучкості мислення та здатності до навчання .

3. Тест “Креативність” - спрямований на виявлення рівню творчого мислення

4. Тест “Антоніми” – виявляє рівень швидкості та узагальнення у вербальному мисленні.

Загалом за вказаними методиками отримано 5 показників, що розкривають професійні особливості мислення педагогів та в подальшому допоможуть розробити рекомендації щодо методів забезпечення психофізіологічної готовності студентів до педагогічної діяльності.

При порівнянні середніх показників особливостей мислення загальної кількості студентів різних спеціалізацій виявлено значно вищий рівень практично всіх показників у студентів факультету української філології, ніж у студентів факультету фізичного виховання (см. Таблицю 1).

Таблиця 1.

Середні показники особливостей мислення загальної кількості студентів різних спеціалізацій

	Лабільність	Логічність	Швидкість	Узагальнення	Креативність
Українська філологія	5,36	8,25	49,16	3,17	25,12
Фізичне виховання	7,18	10,62	47,29	5,98	19,18

Аналізуючи множинні порівняння достовірної відмінності показників за курсами та спеціальностями, зазначимо, зокрема, що показники лабільності у студентів 1-го, 3-го та 4-го курсу факультету української філології достовірно вищі, ніж у студентів 5-го курсу факультету фізичного виховання (р=0,00).

Показники логічності мислення студентів 3-го курсу факультету української філології достовірно вищі, ніж у студентів 1-го (р=0,01), 3-го (р=0,02) та 5-го (р=0,05) курсів факультету фізичного виховання. Показники узагальнення мислення студентів всіх досліджуваних вікових груп факультету української філології достовірно вищі, ніж у студентів 5-го курсу факультету фізичного виховання (р=0,00). Показники креативності мислення студентів 4-го курсу факультету української філології достовірно вищі, ніж у студентів всіх досліджуваних вікових груп факультету фізичного виховання (р=0,00). Цілком природно, що у філологів рівень вербального мислення вище, ніж у студентів факультету фізичного виховання. Оскільки всі запропоновані методики дослідження мали вербальний характер, стає зрозумілою різниця показників між факультетами.

Таблиця 2

Відмінності за показниками мислення між чоловіками та жінками.

Показник	Стать	n	М середнє	Стд. відхилення	p
Лабільність	Жін.	87	5,0263	3,43307	0,019
Лабільність	Чол.	55	6,7455	4,86186	0,019
Логічність	Жін.	87	8,2105	5,16221	0,019
Логічність	Чол.	55	10,3636	5,04925	0,019
Швидкість	Жін.	87	48,7632	3,17855	0,083
Швидкість	Чол.	55	47,6909	3,83875	0,083
Узагальнення	Жін.	87	3,3947	3,56307	0,012
Узагальнення	Чол.	55	5,1273	4,23414	0,012
Креативність	Жін.	87	23,4079	7,61258	0,001
Креативність	Чол.	55	19,6364	5,35192	0,001

У Таблиці 2 відображено відмінності середніх показників мислення за статевою ознакою. Ми бачимо, що крім швидкості мислення, всі показники досліджуваних особливостей мислення у жінок достовірно вище, ніж у чоловіків (р=0,01). Такі відмінності зумовлені, ймовірно, тим, що на факультеті філології більшість студентів складають жінки, а на факультеті фізичного виховання – чоловіки. Ми зазначали вище, що рівень вербального мислення у філологів вище, ніж у спортсменів. Звідси ми припускаємо, що відмінності середніх показників мислення між чоловіками та жінками зумовлені, в даному випадку, не статевими, а професійними особливостями.

Аналіз кореляційної матриці показників особливостей мислення студентів різних статей дозволив зробити висновок, що показники мислення чоловіків та жінок мають різні взаємозв’язки, що, ймовірно, обумовлюється статевими відмінностями .