Филологические науки /1.Методика преподавания языка и литературы
Крекотень О.В.,
Березняк О.П.
Сумський національний
аграрний університет
Методика
роботи з автентичними фаховими текстами.
Урахування специфіки профілюючих
спеціальностей при вивченні іноземної мови визначено в декількох напрямах,
найважливішими з яких Заскалєта С.Г. визначає наступні: 1) робота над
спеціально підібраними текстами, що відображають специфіку спеціальностей ВНЗ, за допомогою системи відповідних вправ,
завдяки яким активізується такий навчальний матеріал; 2) вивчення спеціальних
тем професійної спрямованості для розвитку усного мовлення; 3) вивчення
словника-мінімуму, що відноситься до професійної підмови спеціальності, 4)
активізація лексичного і граматичного матеріалу; 5) практика перекладу текстів
за фахом; 6) оволодіння навичками написання ділової кореспонденції, складання
ділових листів, угод, контрактів; 7) науково-дослідницька робота студентів
Читанню фахового
тексту повинна передувати робота по зняттю лексико-граматичних труднощів, які
виникають при читанні автентичних фахових текстів.. Не слід дробити текст на
частини, оскільки це руйнує його композицію і не сприяє витяганню інформації.
Проте коли текст надмірно великий, викладач може порекомендувати студентам опустити
окремі абзаци за умови, якщо це не порушить основного змісту. Виділимо такі
етапи роботи з фаховими текстами. 1. Ознайомлення студентів із загальним
змістом тексту і визначення мети роботи. 2. Роз'яснення окремих слів,
граматичних моделей, словосполучень для зняття труднощів лексичного і
граматичного характеру. 3. Виконання вправ, направлених на контроль розуміння
прочитаного і повніше осмислення змісту тексту. 4. Виконання завдань творчого
характеру. Зупинимося на окремих етапах докладніше.
1. Перший етап проходить у
вигляді бесіди. Викладач задає ряд попередніх питань, які націлюють на тематику
тексту і тим полегшують подальше сприйняття його змісту. Далі слідує вступне
слово, в якому викладач, не розкриваючи змісту тексту, стисло розповідає про
його проблематику.
2. Друге завдання викладача - допомогти
студентам розібратися в тексті, зняти труднощі лексичного і граматичного
характеру. Зняття труднощів до читання тексту - доцільний методичний прийом,
оскільки інакше читання фахової статті може перетворитися на нудну розшифровку.
3. Проте головним етапом для
досягнення безпосереднього розуміння є вправи, направлені на повніше осмислення
змісту тексту. Навчаючи фаховій лексиці, необхідно працювати із
словосполученнями, а не з ізольованими словами. Якщо викладач вестиме роботу по
накопиченню типових фраз систематично, студенти легко розпізнаватимуть їх в
процесі читання. Словосполучення можуть бути зрозумілими в тексті, але
загальний сенс неясний. Пропонуємо деякі вправи.
1) викладач пропонує студентам новий
науково-популярний фаховий текст, просить прочитати заголовок до нього і
висловити припущення про можливий зміст даного тексту по цьому заголовку (розвиток
здогадки на смисловому рівні).
2) студентам пропонується переглянути
за декілька хвилин даний текст і сказати
(на рідній або іноземній мові), про що мовиться в даному тексті (розвиток
уміння переглядового читання) ;3)
викладач дає наступну установку: прочитати (за певний час, який встановлюється)
весь текст і зрозуміти його загальний зміст (розвиток уміння
ознайомлювального читання). ;4) наступне завдання полягає в тому, що вони повинні розділити
текст на смислові частини і озаглавити їх (розвиток уміння осмислення
інформації і розвиток орфографічних навиків);
5) викладач
дає наступну установку: написати план кожної частини тексту. Цей план студенти
зачитують, і після корекції він записується на дошці (розвиток уміння
письмової мови і орфографічних навиків);
6)студенту
пропонується уважно прочитати текст і постаратися точно і повно зрозуміти кожну
його фразу; при цьому дозволяється користуватися словником (розвиток уміння
вивчаючого читання). Контроль розуміння здійснюється шляхом пофразового перекладу тексту на рідну мову;
7) студенти
роблять письмовий переклад вказаного фрагмента тексту, зачитують його і вносять
необхідні правки (розвиток уміння і навиків перекладу);
8) викладач
пропонує обговорити інформацію, що міститься в прочитаному тексті, оцінити її
новизну, значущість для науки і практики, для майбутньої професії (розвиток
уміння непідготовленого говору в діалогічній і монологічній формах);
9) студенти
отримують домашнє завдання: написати коротку анотацию/резюме тексту, над яким
працювали.
Розв’язання сучасних завдань підготовки
висококваліфікованих спеціалістів у сільськогосподарських вищих навчальних
закладах зумовлює необхідність пошуку найбільш ефективних форм організації
навчально-пізнавальної діяльності,серед яких робота з автентичними матеріалами
грає дуже важливу роль
Список
літератури:
1.
Мусницкая Е. В. Научно-популярный текст в обучении
иноязычной речевой деятельности. – ИЯШ. – 2004. - №2.
2. Заскалєта С.Г. Основи
організації самостійної пізнавальної діяльності студентів при навчанні
іноземної мови // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного
педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. – К.: НПУ. – 1999. – Ч. 1. –
С. 26-32.
3. Смирнова М.І. Управління
самостійною роботою студентів економічних спеціальностей при вивченні іноземних
мов // Вісник НТУУ “Київський політехнічний інститут”. Філософія. Психологія.
Педагогіка. — К.:ІВЦ “Політехніка”, 2003. – № 2. – С.171-176.