Право/10.Господарське право

Башевой О.О.

Донецький інститут Міжрегіональної академії управління персоналом

ПИТАННЯ УПРАВЛІННЯ в акціонерних товариствах

Узгодження законодавства у сфері права товариств, або права господарських товариств, є одним із головних завдань гармонізації законодавства ЄС [1]. На думку Європейської Комісії, право товариств «можна вважати головним підмурком усієї ринкової економіки». Тому питання удосконалення корпоративного управління є дуже актуальним у наступний час для нашої країни.

Слід відмітити, що серед усіх юридичних осіб найбільш складним є управління в акціонерних товариствах. Для цього виду господарських товариств законодавець встановлює досить детальні, хоча й не бездоганні, процедурні норми, що стосуються скликання та проведення загальних зборів. Докладна регламентація цих відносин має на меті забезпечити реалізацію прав усіх акціонерів, незалежно від кількості належних їм акцій.

Для надання рекомендацій щодо удосконалення управління в АТ, необхідно визначити поняття корпоративного управління. У широкому розумінні корпоративне управління в акціонерному товаристві розглядається як система, за допомогою якої спрямовують та контролюють діяльність товариства. У рамках корпоративного управління визначається, яким чином інвестори здійснюють контроль за діяльністю менеджерів, а також, яку відповідальність несуть менеджери перед інвесторами за результати діяльності товариства. Належна система корпоративного управління дозволяє інвесторам бути впевненими у тому, що керівництво товариства розумно використовує їх інвестиції для фінансово-господарської діяльності і, таким чином, збільшується вартість частки участі інвесторів у капіталі товариства.

Таким чином, суттю корпоративного управління є система відносин між учасниками акціонерного товариства, його менеджерами, а також заінтересованими особами для забезпечення ефективної діяльності товариства, рівноваги впливу та балансу інтересів учасників корпоративних відносин.

Корпоративне управління підпорядкується відповідним принципам, які характеризують управління та мають істотне значення для розуміння його як системи і як механізму.

Загальними для всіх акціонерних товариств є наступні принципи управління:

- принцип законності. Всі управлінські рішення повинні
відповідати закону;

- принцип централізації поточного управління. Тобто зосередження поточного управління в межах виконавчого органу
управління;

- принцип колегіального вирішення стратегічних питань. Най
важливіші рішення повинні прийматися за участю колективу.
Маються на увазі не лише учасники, але й працівники юридичних осіб;

- принцип пріоритетності рішень вищих органів управління.
Рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу порівняно з рішеннями інших органів управління. Якщо виконавчий орган вчиняє дії, які не відповідають рішенням вищого органу, такі дії є корпоративним правопорушенням;

- принцип плановості. Робота усіх органів управління має плановий, системний характер, що забезпечує послідовний і сталий розвиток організації;

- принцип підзвітності і підконтрольності. Органи управління, котрі обираються зборами, звітують про свою роботу;

- принцип розподілу управлінських функцій. Усі органи управління діють в межах своїх повноважень, визначених установчими документами;

- принцип добросовісності. Добросовісність полягає в належному і сумлінному виконанні своїх обов'язків. Обов'язок добросовісно та розумно діяти в найкращих інтересах товариства передбачає, що посадові особи органів товариства повинні під час виконання своїх функцій, визначених законодавством та внутрішніми документами товариства, виявляти турботливість та обачність, які, зазвичай, очікуються від розважливої
людини в аналогічній ситуації;

- принципи розумності. Розумність можна пояснити як об рання такого способу поведінки, який усуває або мінімізує можливість настання негативних наслідків для юридичної особи;

- принцип додержання інтересів товариства. Обов'язок діяти в інтересах товариства передбачає, що посадові особи органів товариства повинні використовувати свої службові повноваження та можливості, пов'язані із займаними ними посадами, виключно в інтересах товариства. Посадові особи органів товариства не повинні здійснювати дії, які суперечать чи не відповідають інтересам товариства. Зокрема, посадові особи не мають права отримувати будь-яку винагороду (прямо чи опосередковано) за здійснення ними впливу на ухвалення рішення органами товариства, використовувати у власних інтересах чи в інтересах третіх осіб майно товариства, розкривати інформацію з обмеженим доступом тощо;

- принцип персональної відповідальності. Органи управління несуть різні види відповідальності за належне виконання своїх обов'язків. Звичайно, що наведені вище принципи не є вичерпними.

Слід відзначити, що мета корпоративного управління є в організації взаємодії учасників та працівників юридичної особи з метою забезпечення узгодженості їх сумісної діяльності, необхідної для досягнення цілей юридичної особи. Для практичного втілення принципів корпоративного управління, для захисту прав учасників товариств, законодавцю, на мій погляд, необхідно забезпечите ухвалення Закону України «Про акціонерні товариства».

Література:

1. Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Спільнотами та їхніми державами-членами від 14 червня 1994 року ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами» від 10.11.1994 № 237/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1994, № 46. - Ст. 415.