Право/ 3.Авторське право

к.ю.н. Романюк О.І.,

Рева Ганна

Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ЙОГО ОХОРОНА У ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ

Авторське право являє собою право особи володіти, користуватись та розпоряджатися творінням, створеним своєю інтелектуальною працею, мати особисті майнові та немайнові права згідно с законодавством, які пов’язані із авторством. Щодо галузі програмного забезпечення, то результатом інтелектуальної праці виступають комп’ютерні програми для ЕВМ, бази даних.

Комп’ютерні програми охороняються законодавством також, як і літературні твори.

Права авторів, а також інших лиць, які ними володіють, охороняються в Україні згідно з Всемірною конвенцією про авторське право, Бернською конвенцією про охорону літературних та художніх творів, Законом України “Про авторські та суміжні права”, а також рядом інших нормативно-правових актів.

Авторське право на програмне забезпечення (ПЗ) діє з моменту його створення протягом всього життя автору та 50 років після його смерті, а право авторства на ім’я та право на захист репутації автора охороняються безстроково.

Розповсюдження комп’ютерних програм та баз даних згідно з Законом України “Про розповсюдження екземплярів аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних” можливо лише при наявності відповідного маркірування контрольними марками. [3]

Контрольна марка являє собою спеціальний знак, який підтверджує зберігання авторських прав на продукт ПЗ та право на розповсюдження його екземплярів. На контрольну марку наноситься інформація, яка дає можливість ідентифікувати відповідний екземпляр продукту ПЗ.

Користувачі, які правомірно володіють копією комп’ютерної програми, мають право адаптувати та компілювати програму, виготовляти її копію з метою збереження, вивчати принципи її роботи. Крім того, можуть бути надані додаткові права, які обговорюються у ліцензійному договорі.

Із аспекту користування примірником комп’ютерної програми випливає такий аспект, як “вичерпання права”, тобто припинення будь-яких авторських прав на примірник програми після її першого продажу.

Директивою Ради Європейського співтовариства про правову охорону комп’ютерних програм від 14.05.91р. №91/250/ЄЕС передбачено, що “перший продаж примірника програми в Співтоваристві носи їм права або з його згоди вичерпує право на розповсюдження цього примірника в Співтоваристві, за виключенням права контролю за подальшим використанням програми чи її примірника”.

Автор, при першому введенні в обіг примірника продукту ПЗ, в ціні реалізації цього примірника вже отримує авторську винагороду за право користування продуктом його інтелектуальної праці шляхом отримання її корисних властивостей. І, відповідно, при подальшій реалізації примірника програми мова йде лише про відчуження об’єкта (носія), який містить в собі цю комп’ютерну програму.

Слід пам’ятати, що в разі придбання ліцензійного примірнику продукту ПЗ, згідно з Переліком товарів належної якості, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 19.03.1994 №172, диски для лазерних систем зчитування обміну та поверненню не підлягають.

Згідно с законодавством України, існує три види відповідальності щодо порушення авторських прав – адміністративна, цивільно-правова та кримінальна.

Адміністративна відповідальність на даний момент часу є найпоширенішою. Це зв’язано з тим, що, по-перше, така відповідальність не потребує наявності відповідача чи його довіреної персони. По-друге, не має значення сума збитків, яка була нанесена. Достатньо мати встановлену на комп’ютері неліцензійну програму, щоб був складений адміністративний протокол.

Адміністративна відповідальність регулюється ст.51 Кодексу об адміністративних правопорушеннях (КоАП). Санкція статті передбачає штраф у розмірі від 10 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян із конфіскацією незаконно виготовленої продукції, обладнання та матеріалів, які призначені для її виготовлення.

Адміністративна відповідальність стосується також використання контрольної марки. Згідно ст. 164 КоАП розповсюдження комп’ютерних програм, баз даних, які не маркіруються контрольними марками, веде за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу та конфіскації цих екземплярів.

Щодо цивільно-правової відповідальності, то вона знаходиться у компетенції суду, до якого суб’єкти могуть звертатись с позикою щодо встановлення порушення прав, чи припинення дій, які ці права порушають, вимагати відшкодження збитків, включаючи втрачену вигоду та виплату компенсації тощо. Згідно ст. 52 Закону України “Про авторське право та суміжні права” сума компенсації може колихатися від 10 до 50000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Також цивільно-гражданської відповідальності підлягають дії, якими не було вчинено матеріального або морального збитку автору, але які створювали загрозу порушення авторського права.

Література:

1. Закон України “Про авторське право та суміжні права” від 28.02.1995р. / Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 13, ст.64

2. Журнал “Інтелектуальна власність”, №3, 2007 / Селіванов М. Проблеми правової охорони комп’ютерних програм 6, 23