Кожедуб О.В.

Військовий інститут Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

місце спортивно-оздоровчої діяльності курсантів вищого військового навчального закладу

в просторі їх вільного часу

Сьогодні, сучасне українське суспільство вже не так турбують проблеми чисельності його Збройних Сил, як це спостерігалось ще декілька років тому, сьогодні громадськість переймається проблемами професійної підготовки своїх захисників. Україна прагне мати, в першу чергу, захисника-професіонала, який би мав грунтовну військово-професійну підготовку, володів широким світоглядом, розумів геополітичні, соціальні, економічні, правові, культурні процеси, які відбуваються в країні та світі. Офіцер-професіонал це не лише інтелектуал, це і людина, яка має гарну фізичну підготовку, здатна переносити фізичні навантаження, пов’язані з виконанням військового обов’язку.

Зміцнення здоров’я, загартовування організму, гармонійний розвиток функцій і фізичних можливостей курсантів вищого військового навчального закладу (ВВНЗ), формування життєво важливих рухових умінь і навичок відбувається не тільки в процесі обов’язкових занять з фізичної підготовки, яка є складовою службової діяльності. Остання здійснюється в просторі службового часу і має конкретно визначені обсяги, зміст та структуру.

Автором даної публікації у 2003 році було проведено дослідження змісту культурно-дозвіллєвої діяльності курсантів Військової інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ВІ КНУ). В результаті такого дослідження було встановлено, що простір вільного часу курсантів наповнюють понад 120 форм культурно-дозвіллєвої діяльності. Остання представляє собою активність, що сприяє задоволенню потреб духовного та фізичного розвитку курсантів, компенсуючи обмеженість основної службової діяльності. Така діяльність має наметі інтелектуальний, духовний та фізичний розвиток особистості курсантів і характеризується системою взаємопов’язаних елементів, що вирізняються функціональною спрямованістю [5].

Серед виявлених в ході дослідження 120 форм культурно-дозвіллєвої діяльності курсантів ВВНЗ, п’ята частина носить спортивно-оздоровчий характер. Найбільш популярними поміж них були визначені заняття з різних видів спорту (легкої та важкої атлетики, карате, дзюдо, плавання, спортивного орієнтування, мотоспорту, велоспорту, стендовій стрільбі); гра у спортивні ігри (футбол, волейбол, баскетбол); спортивний туризм; альпінізм; заняття в тренажерному залі, полювання; риболовля [2].

Необхідно зазначити, що спортивно-оздоровча діяльність курсантів ВВНЗ відбувається у вільні від навчальних занять та виконання службових обов’язків час та спрямована на зміцнення здоров’я та загартовування їх організму, сприяє гармонійному розвитку функцій і фізичних можливостей, формуванню у них життєво важливих рухових умінь і навичок [1]. Вищезазначені форми спортивно-оздоровчої діяльності мають переважно індивідуальних характер регулювання, тобто зміст, кількість, частота занять визначаються індивідуально кожним курсантом.

Зауважимо, що аналіз планів передвихідного та вихідного дня ВІ КНУ дозволив з’ясувати, що простір вільного часу курсантів наповнюють також і такі форми спортивно-оздоровчої діяльності, які мають суспільний характер регулювання, наприклад, спортивно-масова робота. Остання спрямована перш за все на підвищення рівня фізичної підготовленості та спортивної майстерності курсантів, організацію свідомого дозвілля курсантської молоді. Спортивно-массову роботу, як одну з форм культурно-дозвіллєвої діяльності, характеризують такі особливості: дух змагання, спрямованість до перемоги та досягнення високих спортивних результатів, поєднання обов’язковості занять спортом з добровільністю у виборі видів спорту для фізичного вдосконалення. Формами спортивно-масової роботи є навчально-тренувальні заняття з різних видів спорту, спортивні та військово-спортивні змагання, огляди спортивно-масової роботи, спортивні свята, вечори та інші заходи [1].

За даними бюджетного дослідження вільного часу курсантів ВІ КНУ встановлено, що в середньому тижневий обсяг вільного часу курсантів становить – 298 хв (приблизно 4 год, 10 хв). Серед яких 27 хвилин заповнені різноманітними формами спортивно-оздоровчої діяльності індивідуального характеру. У свою чергу аналіз планів спортивно-масової роботи ВІ КНУ дозволив з’ясувати, що така робота планується і здійснюється три рази на тиждень – по одній годині у службовий день та по три години у вихідний. Тобто, в середньому тижневий обсяг спортивно-масової роботи становить 42 хвилин на одного курсантів ВВНЗ [3].

Таким чином, різноманітні за рівнем регулювання форми спортивно-оздоровчої діяльності займають в середньому трохи більше однієї години вільного часу в день. Що, на нашу думку, є доволі оптимальним для фізичного виховання курсантів, для залучення їх до регулярних занять спортом, підвищення рівня їх спортивної майстерності і фізичної підготовленості та організації дозвілля [4].

Література

1. Добровольський В.Б., Тарасюк С.А. Конспект лекцій з фізичної підготовки: навчальний посібник – К.: Видавництво ВІКНУ, 2005.

2. Кожедуб О.В. Місце вільного часу в структурі життєдіяльності курсантів // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2005. – № 4 (32). – С.32-38.

3. Настанова з фізичної підготовки у Збройних силах України (НФП-97). – К.: Міністерство оборони, 1997.

4. Панченко В.Ф. Методика організації і проведення фізичної підготовки та масової спортивної роботи в підрозділах, частинах Військ протиповітряної оборони України: Навчальний посібник. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2004.

5. Цимбалюк Н.М. Соціологія дозвілля: навчальний посібник. – К., 2001.