Ветеринарія.Зооінженерія

к. с. – г. н. Коваленко В. Г.

Херсонський державний аграрний університет

Ефективність схрещування різних порід на відгодівельні якості свиней

Завдання по задоволенню потреб населення нашої країни в продуктах тваринництва включають багато питань, які пов’язані з інтенсифікацією галузей, в тому числі і свинарства.

Цінні господарсько корисні ознаки свиней: висока відтворна здатність, скороспілість та висока оплата корму, високий забійний вихід та енергетичність продуктів забою гарантує перевагу у виробництві м’яса порівняно з іншими видами сільськогосподарських тварин.

Одним з основних факторів, який стримує збільшення виробництва свинини є недостатня кількість кормів, низька їх якість та постійний дефіцит в раціонах протеїну, амінокислот, вітамінів та мікроелементів.

Прогрес, досягнутий у цій галузі, зумовив модернізацію свинарства, яке в значних масштабах було переведено на індустрію, що стало основою для збільшення обсягів виробництва свинини. Поряд з тим, значну частину становлять невеликі ферми, утворюються нові форми господарств, які займаються розведенням і виробництвом продукції свинарства. Тому тема наших досліджень являється актуальною для всіх форм господарств.

Метою наших досліджень явилось проведення господарських дослідів по відгодівлі свиней полтавської м’ясної породи, червоно поясної спеціалізованої лінії м’ясних свиней та їх помі сей раціонами помірно-концентратного типу та дати порівнюючу оцінку ефективності відгодівлі свиней.

Для досягнення цієї мети в 3 – х місячному віці відібрали молодняк свиней полтавської м’ясної породи, червоно поясної спеціалізованої лінії м’ясних свиней і їх помі сей, яких після підготовчого періоду розподілили по принципу аналогів. Різниця віку поросят складала п’ять днів, а індивідуальна жива маса підсвинків всіх груп в трьохмісячному віці була практично рівна. Співвідношення свинок і кабанчиків було однаковим.

Відгодівлю свиней проводили з трьохмісячного віку до живої маси 110 кг. Тварин утримували в однакових умовах. Раціони балансувалися по широкому комплексу поживних і біологічно активних речовин, згідно деталізованим нормам годівлі за рахунок дерті ячмінної, горохової, кукурудзяної, вівсяної, пшеничної, висівок пшеничних, макухи соняшникової та бобово-злакової трави.

Відгодівля проводилася за наступною структурою раціонів: концентровані корми 85 %, бобово-злакова трава 15 %.

Зважування тварин проводилося індивідуально один раз на місяць перед годівлею. В досліді використовувалися корми власного виробництва.

Встановлено, що вікова зміна живої маси свиней полтавської м’ясної породи, червоно поясної спеціалізованої лінії і їх помі сей проходила по-різному.

Однозначно, що на протязі дослідного періоду, кращими показниками добових приростів характеризувались помісні тварини, середньодобовий приріст яких складав 630 г. Це на 11 % більше продуктивності свиней полтавської м’ясної породи і на 3 % більше продуктивності червонопоясних свиней.

За 127 днів досліду приріст живої маси кожної голови помісних свиней склав 79, 7 кг, що на 7,6 кг більше свиней полтавського м’ясного типу і на 2,9 кг більше червоно поясної спеціалізованої лінії.

Скороспілість свиней характеризує виробництво свинини і зайнятість приміщення. Чим більші прирости, тим скоро спіліші тварини, тим більше виробництво свинини, тим менше днів тварини займають приміщення.

Кращими по скороспілості були помісні свині: живої маси 110 кг вони досягли за 218 днів, що на 10 днів раніше свиней полтавської м’ясної породи і на 3 дні раніше червонопоясних свиней.

М'ясо-сальні якості тварин – одні з головних показників оцінки результатів їх відгодівлі, а тому забійні показники генетичного потенціалу відгодівлі свиней мають певний науковий і практичний інтерес.

М'ясо-сальна продуктивність свиней вивчалась по виходу продуктів забою.

Головними показниками м'ясо-сальних якостей свиней являється забійна маса та кількісні показники в тушах м’яса і сала.

Після 127 днів проведеного досліду був проведений контрольний забій дослідних тварин. Кращими показниками забійної маси відрізнялися помісні свині, яка складала 82,3 кг, що на 5,3 кг більше ніж у свиней полтавської м’ясної породи і на 0,9 кг більше червонопоясних свиней. Маса парної туші значно вище була також у тварин червоно поясної м’ясної лінії та помісних тварин.

Високими показниками забійного виходу відзначалися свині контрольної і дослідних груп, а різниця цього показника між групами була незначною і недостовірною.

Одним з головних показників відгодівлі тварин являється його економічна ефективність. Економічні показника ефективності досліджень визначалися згідно наявності поголів’я, приросту живої маси, виробничих витрат по групам тварин, вартості отриманої продукції, визначенням прибутку, рівня рентабельності і порівнянням цих показників по варіантам досліду.

На протязі всього періоду відгодівлі по групі помісних свиней отримано найбільше приросту живої маси (11,16 ц), що зменшило собівартість 1 ц приросту на 63,69 грн. в порівнянні з полтавським м’ясним типом і на 26, 51 грн. в порівнянні з червоно поясною спеціалізованою м’ясною лінією свиней. Від помісних свиней отримано прибутку на 63,69 грн. більше полтавських м’ясних свиней і на 26,51 грн. більше червонопоясних тварин.

По групі помісних тварин рівень рентабельності склав 12,0 %, що значно вище рентабельності відгодівлі полтавських м’ясних і червонопоясних свиней.

Коваленко В. Г.

Назва тезів: «Ефективність схрещування різних порід на відгодівельні якості свиней»

Адреса отримувача: 73006 м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23 ХДАУ, кафедра технологій виробництва продукції дрібного тваринництва

Телефон 8 066 248 34 88

Секція зооінженерія