Гадзало А. Я.
Львівська комерційна академія
Інформаційна культура, як важлива складова
людського капіталу
У другій половині ХХ століття
відбулися значні структурні зміни в економіці провідних країн світу, в
результаті чого головну роль у виробництві почали відігравати організаторські
здібності працівника, його економічне мислення, мобільність. Знання, навички та
способи їх практичного застосування стали основним джерелом прибутку провідних
країн світу. Усе це зумовлює реалізацію
в Україні інноваційної стратегії
розвитку, що спричиняє необхідність формування інтелектуального капіталу
суспільства, що реалізується через інтелектуальну працю, яка є творчим процесом
взаємодії інтелекту з елементами культури, який є головним творчим ресурсом і
створює інтелектуальну продукцію та відтворює творчу особистість [1].
Формування
інформаційної культури обумовлено, в першу чергу, прискореним розвитком
інформаційних технологій. Інформаційна культура являє собою процес набуття
індивідом нових якостей, які проявляються у вмінні працювати з інформацією за
допомогою інформаційних технологій [2]. На наш погляд, інформаційна культура є таким рівнем знань,
який дозволяє людині вільно орієнтуватися в інформаційному просторі, брати
участь у його формуванні і сприяти інформаційній взаємодії [3]. Новими якостями
індивіда стали [2]: уміння
використовувати інформаційні комп’ютерні технології; здатність шукати
інформацію з різних джерел; оволодіння основами обробки інформації; уміння
виділяти інформаційні процеси й управляти ними; знання норм роботи з
інформацією.
На наш погляд, інформаційна
культура – це складник усієї культури,
правові норми професійної діяльності, правила поведінки, мотивація особистості,
комунікабельність, спілкування в інформаційному, комп’ютерному суспільстві з
використанням Інтернету. Сьогодні є всі підстави стверджувати про формування
нової інформаційної культури, основними компонентами якої є: культура
організації подання інформації; культура сприймання та користування
інформацією; культура використання нових інформаційних технологій; культура
спілкування через засоби НІТ.
Основою інформаційної культури є
знання про інформаційне середовище, закони його функціонування,
уміння орієнтуватися в інформаційних потоках. Інформаційна культура
вносить якісно нові риси до складу життя людини, призводить до змін
багатьох соціально-економічних, політичних і духовних уявлень. На даний час
інформаційна культура є ще показником не загальної, а, радше, професійної
культури, але у майбутньому повинна стати важливим чинником розвитку
кожного індивіда. Саморозвиток індивіда виступає як початок і подальше
вдосконалення процесу керування розвитком особистості. Інформація в цьому
процесі відіграє роль ланки між відомим і невідомим.
Ми повністю поділяємо думку В. Виноградова та Л. Скворцова, які
стверджують, що у вузькому розумінні
інформаційна культура – це оптимальні засоби маніпулювання
зі знаками, даними, інформацією та подання їх зацікавленому споживачу
для вирішення теоретичних і практичних задач; механізми
вдосконалення технічних середовищ виробництва, зберігання і передачі
інформації; розвиток системи навчання, підготовки людини до
ефективного використання інформаційних засобів та інформації [4].
Підсумовуючи вищенаведене, вважаємо що інформаційна
культура є важливою складовою людського капіталу. Звідси, людський капітал
як економічна категорія – це вартість, авансована і втілена у вигляді запасу
неуречевлених форм продуктивних здібностей індивіда: здоров’я, знань, таланту, інформаційної культури, досвіду, навичок,
мотивацій і мобільності, які приносять вищий дохід індивіду у вигляді
заробітної плати, прибутку, ренти чи позичкового проценту.
Література:
1.
Гуревичов М.
Ринок інтелектуальних продуктів України //Економіка України. – 1994. – №5. –
С.31-35.
2.
Шевчук А.В.
Інформаційні технології в забезпеченні соціально-економічного розвитку регіону.
/ НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2007. – 138с.
3.
Медвєдєва
Е.А. Основы информационной культуры // Социс. – 1994. – №11. – С. 59.
4.
Виноградов В.А., Скворцов Л.В. Создание информационной культуры для
Европы. Доклад на VI конференции ЕКССИД, 23-25 марта 1991 г. Кантербери,
Великобритания // Теория и практика обществ.-научн. информатики. – 1991. – № 2.
– С.5-29