Економічні науки / 13
Зеленська О.О.
Чернігівський державний
інститут економіки і управління
Види ринків,
роль і місце споживчого ринку в їх системі
Ключовою
дефініцією ринкової системи виступає категорія “цілісного ринку”, складовими
елементами якого є ринки:
-
товарів, капіталу, робочої сили, технологій, інформації [1].
-
товарів, капіталу, робочої сили [2, с. 8];
-
праці, фінансовий, споживчий, засобів виробництва, інформації та
науково-технічних розробок [3, с. 112];
-
засобів виробництва (капіталу), товарів народного споживання, послуг,
робочої сили, інтелектуальної власності, інформації [4, с. 44];
-
споживчих товарів і послуг, робочої сили, засобів виробництва, продуктів
інтелектуальної діяльності, інформації, фіктивного капіталу (цінних паперів),
позичкового капіталу, грошей, землі [5, с. 365-366].
Із-поміж
виділеної сукупності ринків, споживчий (під
ним розуміють сукупність соціально-економічних відносин виробника й споживача,
які формуються в процесі купівлі–продажу споживчих товарів і послуг)
вирізняється певними особливостями,
найсуттєвішими з яких, на нашу думку, є:
o
масовий характер споживання;
o
спрямованість функціонування на задоволення потреб кінцевих споживачів
продукції та послуг;
o
забезпечення реалізації кожним споживачем права на свободу вибору;
o
безпосередній вплив діяльності на рівень життя населення;
o
щоденний відносно малоеластичний попит на споживчі товари (особливо
продовольчої групи);
o
висока інтенсивність актів купівлі-продажу товарів, зумовлена специфікою
процесу споживання;
o
чисельність каналів збуту товарів споживчого призначення;
o
стихійність формування товарних ресурсів;
o
величезний асортимент товарів і послуг;
o
порівняно необмежений і вільний доступ на ринок продавців і покупців;
o
високий рівень конкуренції між продавцями (виробниками, посередниками);
o
відносно високий ступінь прозорості (в плані надання та отримання
інформації учасниками ринку) функціонування.
Перелічені
особливості визначають роль і місце споживчого ринку серед інших
ринків. З нашої точки зору:
1.
Споживчий ринок посідає центральне місце серед інших видів ринків, оскільки
він задовольняє першочергові потреби людини в засобах існування, сприяючи тим
самим відтворенню головної продуктивної сили економіки, і вносить визначальний
вклад у досягнення головної мети функціонування економічних господарських
систем світу – задоволення постійно зростаючих потреб суспільства.
2.
З огляду на пріоритет задоволення людських потреб, на забезпечення
функціонування споживчого ринку орієнтована діяльність усіх інших ринків.
3.
Параметри розвитку споживчого ринку обумовлюють рівень організації і
показники функціонування суміжних ринків, і, в кінцевому рахунку, визначають
результативність діяльності соціально-економічного комплексу країни.
4.
Найвища динамічність і найбільша чутливість споживчого ринку до нововведень
є каталізатором упровадження інновацій на всіх інших ринках, що піднімає їх на
якісно новий рівень розвитку.
5.
Вимоги передусім споживчого ринку (з-поміж сукупності інших) найбільш
наочно демонструють безмежність людських потреб при обмеженості ресурсів для їх
задоволення, що актуалізує проблему впровадження ресурсозберігаючих технологій
виробництва.
6.
Споживчий ринок об’єднує стадії виробництва й розподілу з особистим
споживанням у єдиний відтворювальний процес, завдяки чому забезпечується
відшкодування відповідної частини суспільного продукту в сфері споживання.
7.
Маючи найбільший соціально-економічний ухил, споживчий ринок у найбільшій
мірі відображає соціально-психологічні відносини виробника і споживача,
торгівельного посередника і споживача, виробника і торгівельного посередника
тощо.
Список
використаної літератури:
1.
Бєлявцев М.І. Інфраструктура товарного ринку [Текст]/ М.І. Бєлявцев. – К.:
ЦНЛ, 2005. – с.8.
2.
Зайналов М.И. Формирование и функционирование продовольственного рынка: региональный аспект [Текст]/ М.И. Зайналов. – М.: Наука, 1993.-
128 с.
3.
Лігоненко Л.О. Теоретико-методологічні засади управління розвитком
споживчого ринку/ Л.О. Лігоненко // Актуальні проблеми економіки. – 2006. - №
11. – с. 103-112.
4.
Марцин В.С. Економіка торгівлі [Текст]/ В.С. Марцин. – К.: Знання, 2006. – 402 с.
5.
Рибалкін В.О. Політична економія [Текст]/ В.О. Рибалкін. – К.: Академвидав,
2007. – 672 с.