Ю.І. Турянський

Здобувач кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії

Характерні ознаки фіскальної функції податків

Розбудова соціально орієнтованої ринкової економіки України передбачає цілий комплекс економічних змін, у тому числі й реформування податкової системи. Ефективна система оподаткування ринкового типу в своїй основі повинна ґрунтуватися на такі універсальні принципи: розподіл податкового тягаря повинен бути рівним; через систему податків має реалізуватися принцип їх нейтральності; порушення принципів рівності й справедливості оподаткування повинні бути зведені до мінімуму; фіскальна політика повинна сприяти стабілізації та економічному зростанню країни; фіскально-економічна система має бути справедливою, простою і зрозумілою; витрати на адміністрування та управління податками повинні бути мінімальними [1, с. 29].

Вказані принципи вважаються базовими якісними критеріями оцінки податкової системи та її місця в суспільному відтворювальному механізмі. Водночас ефективна взаємодія між цими критеріями нерідко призводить до загострення певних структурних співвідношень та фінансових суперечностей. Наприклад, практичне впровадження принципу рівного оподаткування порушує його нейтральність, оскільки вимагає ускладнення державної адміністративної системи. Крім того, масштабне використання податків як фінансових важелів істотно обмежує рівність і справедливість оподаткування. З огляду на це можливі два підходи щодо розбудови раціональної системи оподаткування в частині оптимізації рівня фіскального навантаження. Згідно з першим підходом утримані суми податків та інших обов’язкових платежів повинні кількісно відповідати величині отриманих від держави суспільних благ і послуг. При другому підході пріоритет надається податковій політиці як самостійному явищу, незалежному від структури бюджетних видаткових повноважень; кожен платник повинен сплачувати таку суму податків, яку він спроможний заплатити. Утім, у практиці податкової роботи необхідно балансувати між фінансовою надійністю держави та ефективністю господарювання.

На сьогодні існують різні форми і методи оподаткування, які надають кожному окремо взятому податку відповідний фіскальний статус і функціональне призначення. Однак, суспільне призначення податків необхідно розглядати в розрізі їх економічної природи, форми прояву, організаційно-правових характеристик. За економічним змістом податкові платежі виражають грошові, розподільчі та перерозподільчі відносини з приводу примусового вилучення на загальнодержавні потреби частини новоствореної вартості з юридичних осіб і домогосподарств на засадах безеквівалентності та односторонності платежу. Матеріальною основою податків є реальна сума податкових надходжень, що акумулюються у зведеному бюджеті держави. З організаційно-правової позиції під податком слід розуміти обов’язковий платіж до бюджету згідно із встановленими законодавством умовами його нарахування та сплати.

Роль податків в соціально-економічному розвитку суспільства реалізується через функції, які вони виконують. Зокрема, у вітчизняній економічній літературі економісти розглядають фіскальну, стимулювальну, регулювальну, розподільчу, контрольну та інші функції податків (табл. 1).

Таблиця 1

Функції податків

Найменування функцій	Автори наукових дефініцій
1. Фіскальна, стимулювальна, регулювальна	О. Василик
2. Фіскальна, регулювальна	В. Федосов
3. Розподільча, контрольна	Н. Заяц
4. Фіскальна, розподільчо-регулююча. Остання своєю чергою поділяється на соціальну та економічну. Складовими підфункціями економічної функції є стимулююча і стримуюча	Ю. Іванов, А. Крисоватий, О. Десятнюк
5. Фіскальна, розподільча, контрольна, стимулювальна	О. Романенко

Серед сучасних дослідників теорії оподаткування існують певні розбіжності в трактуванні не лише функцій податків, а й практичних напрямів їх реалізації. Це зумовлено, на нашу думку, „багатоукладністю” податкової структури в умовах невизначеності фінансових пріоритетів.

Наведений у таблиці 1 перелік податкових функцій відображає дискусійність підходів щодо їх теоретичного обґрунтування виключно за формою, а не за змістом. Як складовій фінансової системи, податкам притаманні всі її риси, насамперед розподільчий характер. З іншого боку, податкові платежі мають своє функціональне призначення – виступають бюджетоформуючим чинником. Внаслідок фіскального перерозподілу відбувається вплив оподаткування на різні сторони діяльності платників, що характеризує регулюючі можливості податкової форми одержавлення національного продукту. Не слід також відкидати і здатність податків сигналізувати про кількісні та якісні зміни в процесі розподілу ВВП, тобто виступати інструментом фінансового контролю.

Як складовій фінансової системи, податкам притаманна фіскальна функція, характерними ознаками якої є:

1. Постійність. Податки повинні надходити до бюджету не у вигляді разових платежів з невизначеними термінами, а рівномірно протягом бюджетного року в чітко встановлені терміни. Оскільки призначення податків полягає у забезпеченні витрат держави, то терміни їх сплати мають бути погоджені з термінами фінансування видатків бюджету.

2. Стабільність. Визначається високим рівнем гарантій того, що передбачені Законом про бюджет на поточний рік доходи будуть отримані в повному обсязі. Немає жодних підстав встановлювати такі податки, які необхідних гарантій не дають, оскільки невизначеною стає вся фінансова діяльність держави.

3. Рівномірність розподілу податків в територіальному розрізі. Вказана рівномірність необхідна для забезпечення достатніми доходами всіх ланок бюджетної системи. Без цього виникає потреба в значному перерозподілі коштів між бюджетами, що зменшує рівень автономності кожного бюджету, ступінь регіонального самоврядування і самофінансування.

Отже, визначальним критерієм встановлення функціональних характеристик категорії „податки” має стати формат її визначеності як самостійного економічного явища з чітким окресленням суспільного призначення, сфери застосування, організаційно-правових технологій адміністрування. З огляду на це доцільно провести певне розмежування в системі вихідних компонентів фінансового розподілу, виділивши з нього притаманні власне податкам перерозподільчі ознаки – фіскальну природу та обумовлений нею механізм податкового регулювання розвитку національної економіки, фінансування соціальної сфери, забезпечення виконання низки інших загальнодержавних завдань і повноважень. При цьому фіскальна функція має ґрунтуватися на засадах постійності, стабільності та рівномірності розподілу податкового тягаря у територіальному розрізі.

Список використаних джерел

1. Василик О.Д. Податкова система України: [навчальний посібник] / О.Д. Василик. – ВАТ “Поліграфкнига”, 2004. – 478 с.