Економіка/12.Економіка сільського господарства

К.е.н. Марчук Л.П.

Миколаївський державний аграрний університет

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО

ГОСПОДАРСТВА В ПОЛЬЩІ

Нині сільське господарство Польщі перебуває у стані адаптації, обумовленому залученням країни до Євросоюзу. У зв’язку з цим розвиток аграрного сектора економіки країни перш за все визначається спільною аграрною політикою, що проводиться в рамках ЄС. Але процес адаптивного реформування поєднується з урахуванням національних особливостей сільськогосподарського виробництва, на які зважає уряд країни, обираючи заходи аграрної політики. З огляду на цю двоїстість Польща пропонує свій варіант інноваційного розвитку аграрного виробництва.

В основу інноваційної моделі розвитку сільського господарства в країні покладено три основні напрями реформування аграрної сфери:

1) удосконалення земельних відносин, використання переваг товарно-грошового обороту земель;

2) реструктуризація аграрного сектора, створення нових організаційних формувань з метою підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва і розв’язання соціальних проблем села;

3) активне просування на агропродовольчі ринки європейських країн.

Розглянемо ці складові інноваційного розвитку сільського господарства в Польщі більш докладно.

Економічною основою земельних відносин тут, як і в більшості країн світу, є приватна власність на землю. Згідно Конституції, у Польщі основним типом сільськогосподарського підприємства вважається сімейне господарство, яке може використовувати і особисту працю членів сім’ї, і найману працю сезонних робітників. Нині цим господарствам належить 88% сільськогосподарських угідь, а середній розмір господарства становить 7,5 га [1].

Залучення земель у товарно-грошовий оборот здійснюється в інтересах селян і супроводжується опосередкованим регламентуванням рівня концентрації виробництва. Починаючи з 1990 року, землі сільськогосподарського призначення можуть вільно продаватися і купуватися як громадянами Польщі, так і іноземцями. Але при цьому діє низка обмежувальних норм, за яких неможлива надмірна концентрація сільськогосподарських угідь, а також спекуляція ними. Сімейним господарствам не може належати більше 300 га землі. Потенційний покупець може придбати землю через спеціальну установу – Агенцію земельної нерухомості за умови, що у його власності знаходиться не більше 500 га сільськогосподарських угідь.

Помірна концентрація земель дозволяє подолати значну роздрібненість земельних ділянок і узгодити розміри сільськогосподарських угідь з технологічно конкурентними масштабами підприємств. При цьому створюються умови для подальшого розвитку технічного прогресу в сільському господарстві та диверсифікації виробництва.

Необхідність організаційно-економічної перебудови сільського господарства Польщі диктується в першу чергу потребою його перетворення на складову ланку єдиної системи аграрного виробництва в межах ЄС, наближення рівня його розвитку до стандартів Євросоюзу. Зважаючи на актуальність цієї проблеми, у Польщі було створено спеціальну установу – Агенцію реструктуризації і модернізації сільського господарства. Структурна перебудова сільського господарства спрямована на формування господарств з високим рівнем товарності, поліпшення їх внутрішньої інфраструктури, розвиток кооперативних форм організації виробництва з метою створення й удосконалення інфраструктури загального користування: електромереж, агротехсервісу, автомобільних доріг, систем меліорації земель тощо.

Заради структурних перетворень в аграрному секторі економіки виконуються державні цільові програми, які фінансуються як за рахунок бюджету Польщі, так і за рахунок Євросоюзу. Наприклад, зараз у Польщі за підтримки коштів ЄС виконуються Програма розвитку сільських районів і секторна операційна Програма «Реструктуризація і модернізація харчового сектора» [2].

У рамках першої програми здійснюється підтримка господарств, що працюють в економічно несприятливих районах. Їм надається фінансова допомога, що диференціюється залежно від зональних умов виробництва. Кошти, виділені для виконання секторної операційної програми, спрямовуються на інвестування селянських господарств, поліпшення інфраструктури, професійну підготовку фермерів, охорону довкілля.

Успішно розвивається й зовнішня торгівля Польщі продовольчими товарами. Цим видом діяльності опікується Агенція сільськогосподарських ринків.

Результати експортної аграрної політики Польщі говорять самі за себе: ставши членом ЄС, країна вперше досягла профіциту в торгівлі сільськогосподарськими товарами з більшістю країн Євросоюзу. Після 2004 року Польща щороку подвоює позитивне сальдо зовнішньої торгівлі продовольством. Збільшення продажу сільськогосподарської продукції, а також субсидування з боку ЄС значно підвищили доходи польських селян.

Своїми успіхами виробники продовольчої продукції в значній мірі зобов’язані продуманій експортній політиці, яка включає різноманітні заходи щодо регулювання сільськогосподарського виробництва та аграрних ринків. До цих заходів можна віднести інтервенційні закупівлі й подальшу реалізацію продовольчої продукції, нагромадження резервів, бюджетні дотації, прямі доплати фермерам, мобілізацію коштів для розвитку сільських територій за допомогою фондового ринку тощо.

Сільське господарство Польщі швидко асимілює наукові досягнення. Важливий напрям досліджень для польських вчених – це селекційна робота, спрямована на виведення нових елітних сортів сільськогосподарських культур і нових порід племінної худоби. Нові сорти рослин в країні оцінюються за євро-стандартами якості, а краща племінна худоба заноситься до каталогів Євросоюзу.

Інноваційна діяльність в аграрному секторі також пов’язана з розробкою і впровадженням ресурсозберігаючих технологій, з пошуком відновлюваних джерел енергії, поступовим розвитком безвідходного виробництва та виробництвом екологічно чистої сільськогосподарської продукції.

У зв’язку з цим на особливу увагу заслуговує проблема розвитку органічного сільського господарства, адже саме воно орієнтовано на виробництво екологічно чистої продукції. Як відомо, органічне землеробство спрямовано на виробництво сільськогосподарської продукції без використання агрохімікатів, синтетичних харчових домішок, мінеральних добрив тощо.

У 2007 році в Польщі прийнято закон про органічне виробництво. Відповідно до нього в країні було створено належну систему виробництва харчових продуктів, контролю і сертифікації. У 2005 році в Польщі нараховувалося 7183 органічних господарства з площею 162 тис. га. Передбачається, що у 2010 році їх кількість зросте до 20 тисяч [1].

Сільськогосподарські підприємства, що займаються органічним виробництвом, отримують фінансову допомогу з національного бюджету і бюджету Євросоюзу. Необхідність такої допомоги обумовлена більш високими витратами на виробництво органічної продукції [3].

Отже, інноваційна модель розвитку сільського господарства Польщі, яка нині активно впроваджується у практику господарювання, має багатоваріантний характер. Її цільова спрямованість полягає у створенні стабільного й конкурентоспроможного аграрного виробництва в умовах розвитку євроінтеграційних процесів.

Література:

1. Могильний О.М., Герасименко Н.А. Конкурентні переваги аграрних секторів України та Польщі // Економіка і прогнозування. – 2007. – № 4. – С. 55-74.

2. Кулина С.Я. Вплив державної підтримки на розвиток аграрного сектору економіки в Польщі // Економіка АПК. – 2007. – № 6. – С. 133-139.

3. Сельское и пищевое хозяйство в Польше / Министерство сельского хозяйства и развития села. – Варшава, 2006. – С. 28-31.