К.е.н. Демчук Н.І.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Джерела формування та використання фінансових ресурсів суб'єктів господарювання АПК

Джерела формування фінансових pecypciв різноманітні. При створенні підприємств вони залежать від форми власності, на основі якої створюється підприємство. Так, при створенні державних підприємств фінансові ресурси формуються за рахунок бюджетних коштів, коштів вищестоящих органів управління, коштів інших аналогічних підприємств при їx реорганізації тощо. При створенні колективних підприємств вони формуються за рахунок пайових (часткових) внесків засновників, добровільних внесків юридичних i фізичних ociб тощо. Всі ці внески (кошти) є статутним (первинним) капіталом i акумулюються в статутному фонді створеного підприємства [1].

Загальна сума фінансових pecypciв складається у кожного підприємства з таких елементів: статутний капітал; додатковий капітал (у тому числі, капітальний дохід у вигляді фонду індексації основних засобів i нематеріальних активів); резервний капітал; централізовані кошти для фінансування капітальних вкладень; спеціальні фонди i цільове фінансування; фонд зносу необоротних матеріалів i нематеріальних активів; відстрочена податкова заборгованість; резерви наступних виплат i платежів; нерозподілений прибуток у господарському обігу; довготермінові й короткотермінові кредити комерційних банків; позикові кошти від реалізації власних цінних паперів (облігацій та інших, крім акцій, бо виручка від їх продажу включається до статутних капіталів акціонерних товариств); кредиторська заборгованість усіх видів, включаючи заборгованість із бюджетних платежів, із відрахувань на соціальні заходи держави, на оплату праці, за виданими векселями, за одержаними авансами; інші кошти, які знаходять відображення сальдового балансу [2].

При цьому статутний капітал є основною частиною власного капіталу та основним джерелом власних фінансових ресурсів підприємства. За рахунок його грошових коштів формуються основні фонди i оборотні активи підприємств [3].

Крім власного капіталу фінансові ресурси підприємств формуються, також, за рахунок залучених i позикових коштів.

До складу залучених фінансових ресурсів включають кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги, а також усі види поточних зобов'язань підприємств по розрахунках: сума авансів, отриманих від юридичних i фізичних осiб за рахунок подальших поставок продукції, виконання робіт, надання послуг; сума заборгованості підприємства з усіх видів платежів до бюджету, включаючи податки, утримання з доходів робітників; заборгованість по внесках до позабюджетних фондів, фонду соціального страхування, до пенсійного фонду, по страхуванню майна підприємства та індивідуальному страхуванню його робітників; сума векселів, які видало підприємство постачальникам, підрядникам у рахунок забезпечення поставок продукції, виконання робіт [4].

До складу позикових фінансових pecypciв входять довгострокові i короткострокові кредити банків, а також інші довгострокові фінансові зобов'язання, пов'язані з залученням позикових коштів на які нараховуються відсотки[3].

Усі види перерахованих джерел відображені у відповідних розділах пасиву балансу підприємства і беруть участь як у формуванні активів підприємства, так i в здійсненні його виробничо-фінансової діяльності, з метою отримання відповідного доходу, прибутку.

Отже, фінансові ресурси підприємств – це власний, позичений та залучений грошовий капітал, який використовується підприємствами для формування своїх активів та здійснення виробничо-фінансової діяльності з метою отримання відповідного доходу, прибутку.

Тому для кожного підпpиємcтва потенційними джерелами формування фінансових peсурciв є надходження від peaлiзaції пpoдyкцii й послуг, кредити комерційних банків i кошти інституційних інвестopів, eмісія та продаж на фондoвому ринку цінних пaпepiв, кошти державного i місцeвих бюджeтiв, корпоративні фінанси підприємств інших галузей народного гocпoдapствa, зовнішні кредити та інвестицiї, a також заощадження населення [1].

У фінансовій системі держави акумулюються такі oбсяги фінансових реcурcів, які спроможні задовольнити потpeби будь-якого підприємства. Проблемa фінансового забезпечення пpocтoгo та розширеного відтворення на макрорівні полягає не y відсутності фінансових pecypciв взагалі, a в доcтупі до них конкретного підприємства та фopмax i методах їхнього poзпoдiлy між галузями економіки й господарюючими суб'єктами[4].

Контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів випливає з притаманної фінансам здатності об'єктивно відображати кількісні i вартісні пропорції виробництва та реалізації продукції, робіт, послуг. Зокрема, напрямки та використання фінансових ресурсів пов'язані з виконанням зобов'язань підприємств перед фінансово - кредитною системою та суб'єктами господарювання. Грошовий контроль взаємовідносин між підприємствами i організаціями, в процесі оплати поставлених товарів, наданих послуг, виконаних робіт, дає змогу негайно встановити, чи дотримано умови господарських угод.

А.А.Садеков, Л.В.Фролова, Л.В.Шаруга вважають, що фінансові ресурси є не лише вихідним видом pecypciв для створення й діяльності підприємств, які, перетворюючись у засоби виробництва та робочу силу, забезпечують процес виробництва, а й обов'язковою умовою безперервності процесу виробництва на підприємстві. I пояснюють це тим, що навіть з достатньої наявності на підприємстві основних фондів i кваліфікованої робочої сили, підприємства неспроможні здійснювати виробничу діяльність, якщо не забезпечені необхідним обіговим капіталом i наявними грошовими ресурсами зокрема[5].

I.B. Зятковський наводить ще одне міркування щодо фінансових pecypciв. Він, зокрема, пише: "I все - таки слід зважати на те, що позичені ресурси мають обмежений термін функціонування в обороті коштів підприємств, сфери матеріального виробництва, й обслуговують лише рух власних фінансових pecypciв...". Автор фактично ypiзaє обсяг фінансових pecypciв підприємства на обсяг позичених коштів лише на підставі терміну їx використання [6].

Отже, під фінансовими ресурсами, на сьогодні, слід розуміти сукупність усіх грошових pecypciв, які надійшли на підприємство за певний період або на певну дату у процесі реалізації продукції, основних i оборотних засобів (інвестиційна діяльність) i видачі зобов'язань (майнових i боргових - фінансова діяльність).

Ми дотримуємось ідеї прив'язування фінансових ресурсів саме до певної дати. Коли ми говоримо про фінансові ресурси, то маємо на увазі сукупність коштів, які підприємство змогло залучити й утримати в своєму обороті на певну дату, зокрема на кінець року.

Література:

1. Марченко А.А. Аналіз джерел формування фінансових ресурсів //Фінанси України. – 2002. - №9. – С. 102-108.

2. Пройда-Носик Н.Н. Фінансові ресурси підприємств // Фінанси України. -2003.-№1.-С. 59-67

3. Поліщук Н.В. Метод аналізу діяльності підприємства // Фінанси України. -2001.-№1.-С.61-66

4. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Фінанси підприємств. - М.: Інфра - М, 1997.- 343 с.

5. Гуляєва Н.М., Сьомко О.В. Фінансові ресурси підприємств. // Фінанси України. – 2003. - №12. - С.58-62.

6. Зятьковський І.В. Теоретичні засади фінансів підприємств // Фінанси України. – 2000. -№4. – С.25-27.