К.е.н. Масюк Ю.В.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Вдосконалення механізму ефективного управління формуванням фінансових ресурсів підприємств АПК

На шляху до стабілізації соціально-економічних процесів в Україні, в умовах глобальної фінансової кризи, однією з найнеобхідніших та найбільш вагомих умов є досягнення ефективного функціонування підприємств за рахунок виваженої системи управління. Причиною кризової ситуації, багатьох українських підприємств, є наявність недостатньо ефективного механізму управління фінансовими ресурсами, які є найважливішим чинником економічного зростання та розвитку.

Зауважимо що, успішна діяльність суб’єктів господарювання, в умовах фінансової кризи, неможлива без виваженого управління фінансовими ресурсами, тому необхідно сформувати такий ефективний механізм управління фінансовими ресурсами, який забезпечив би успішну діяльність підприємства.

На сучасному етапі до визначення поняття «механізм» висуваються достатньо жорсткі вимоги, щодо визначення механізму управління фінансовими ресурсами, вважаємо за доцільне, поєднати сукупність існуючих в економічній літературі визначень, а отже під механізмом управління фінансовими ресурсами слід розуміти сукупність форм, інструментів, важелів та методів створення і використання фондів фінансових ресурсів з метою забезпечення потреб фінансової діяльності підприємств, державних структур, господарських суб’єктів, населення.

Під час економічної кризи фінансовий стан підприємств агропромислового комплексу, як однієї з провідних галузей економіки України, значно погіршився і вони потребують значних джерел фінансування. За таких умов значно зростає необхідність пошуку зовнішніх джерел, до яких належать, насамперед, банківське кредитування, бюджетне фінансування, іноземні інвестиції та ін.

Актуальним є поширення страхування (хеджування) ризиків у агропромисловому виробництві, запровадження якого сприяє вирішенню проблеми зростання інвестиційної привабливості галузі в цілому.

На наш погляд, основною проблемою ефективного фінансування підприємств АПК, на сучасному етапі, є відсутність адаптованої до умов перехідного періоду фінансово-кредитної системи, яка б ґрунтувалася на комплексному використанні як традиційних так і нетрадиційних, для вітчизняних умов господарювання, джерел фінансових ресурсів. У вирішенні цієї проблеми слід застосовувати комплексний підхід, оскільки, залежно від розвитку ринкових відносин і наявності ресурсного потенціалу, змінюються можливості підприємств, їх потреби в обсягах залучених фінансових ресурсів. При цьому слід враховувати слабкий поточний фінансовий стан підприємств сільськогосподарської галузі.

За обмеженості бюджетних ресурсів, дорогих кредитних ресурсів та за умови низької рентабельності виробництва зростає роль саме нетрадиційних джерел фінансування, особливе значення серед них надається випуску цінних паперів.

Підприємства галузі мають можливість залучати кошти потенційних інвесторів за рахунок емісії облігацій, а корпоративні утворення – ще й випуску акцій. Така можливість надає останнім суттєві переваги порівняно з іншими формами господарювання – суб’єктами фінансування. Адже на сучасному етапі, як вітчизняні так і зарубіжні інвестори, важливою умовою інвестування в певне підприємство визначають передачу їм частини корпоративних прав останнього, оскільки застарілі основні фонди вітчизняних підприємств АПК, як правило, не становлять для інвесторів значної цінності.

Незважаючи на позитивні зрушення, які спостерігалися в останні роки, потенційні внутрішні та зовнішні інвестори не поспішають вкладати кошти в цінні папери підприємств зазначеного сектора. Основними причинами, на наш погляд, є нестійкий фінансово-економічний стан галузі, невисокий ступінь розвитку фондового ринку в агропромисловому виробництві, навіть порівняно з іншими галузями економіки, низька ліквідність акцій його підприємств, недосконалість та нестабільність законодавства, що не забезпечує правовий захист інвестицій, нерозвинутість мережі інститутів спільного інвестування, відсутність інформаційної прозорості фондового ринку та недостатній розвиток інфраструктури.

Удосконалення механізму управління фінансовими ресурсами є одним з ключових факторів підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності, від нього залежать стабільне функціонування, динамічний розвиток, позиція сільськогосподарських підприємств на ринку тощо. У таких умовах, при управлінні фінансовими ресурсами підприємства, ефективним виявляється застосування системного підходу, що підпорядкований загальній меті розвитку підприємства та визначає доцільність управлінського рішення залежно від ситуації, яка виникає під впливом внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства.

Поряд з управлінням, в економічній науці та практиці господарювання, часто використовується термін «організація». Організація пов’язана з утворенням системи і забезпеченням її стійкого функціонування, а управління – з процесами, що відбуваються в системі створеній організацією. У зв’язку з цим, під організацією управління фінансовими ресурсами підприємств розуміємо створення ефективної управлінської системи та її постійне удосконалення. Саме останнє завдання і має вирішувати реорганізація.

Таке розуміння сутності реорганізації дає можливість: чітко визначити проблему та ціль діяльності системи управління; обрати правильний об’єктивний спосіб дослідження складних економічних процесів, відібрати комплекс методів і засобів, що дають змогу досягти поставленої мети шляхом проектування здатної до адаптації економічної системи; побудувати та забезпечити функціонування цієї системи.

Отже, удосконалення реорганізації управління фінансовими ресурсами підприємств слід розглядати як один із головних чинників підвищення ефективності будь-якої виробничо-господарської діяльності, що значно поліпшує позицію підприємства в конкурентній боротьбі, його стабільне функціонування та динамічний розвиток.

Головна спрямованість реорганізації управління фінансовими ресурсами полягає в оптимізації використання ресурсів підприємства. Механізм управління фінансовими ресурсами може вважатися досить ефективним лише у тому разі, коли він дає змогу не лише раціонально використовувати наявні ресурси, а й забезпечувати активний системний пошук можливостей подальшого розвитку підприємства.

Таким чином, від ефективної організації та правильного управління фінансовими ресурсами підприємства залежить як його фінансово-економічний стан, так i становище на ринку в сучасних конкурентних умовах. Удосконалення системи управління фінансовими ресурсами є одним iз ключових факторів підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності, від чого залежать стабільне функціонування, динамічний розвиток, позиція підприємства на ринку тощо [4].

Література:

1. Білоченко А. М., Економіка АПК – 2001 - № 11 – с. 74.

2. Ванькович Д. В., Фінанси України – 2004 - № 9 – с. 112.

3. Вінц Ю. О., Держава та регіони – 2007 - № 3 - с. 267.

4. Зоря С. І., Економіка АПК – 2008 - № 9 – с.44.

5. Пойда – Носик Н.Н., Грабарчук С.С., Фінанси України – 2006 - № 1 – с. 96.