Економічні науки/1.Банки та банківська система
Чорней
Н. М.
Буковинська
державна фінансова академія
ДОЛАРИЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ: СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТА
ОЦІНКА
На сьогоднішній день одним з
найважливіших чинників у забезпеченні стабільності розвитку вітчизняної
економіки є правильно визначена та гнучка валютна політика. Валютна політика є
комплексним механізмом регулювання валютних операцій, грошової одиниці,
курсової політики та ін. Та все ж головним об’єктом регулювання валютної
політики є валюта.
Актуальність дослідження і
регулювання валюти пов’язане з поширенням такого явища як доларизація
вітчизняної економіки, що проявляється у витісненні національної валюти більш
стабільної та стійкою іноземною валютою, наприклад, доларом.
Метою написання даної роботи є
вивчення та аналіз процесів доларизації української економіки, її тенденції та
наслідки.
Дану проблему досліджувати та
аналізували чимало вчених, таких як: Я. В. Поплюймо, В. Міщенко, А. Сомик, О.
І. Береславська, В. В. Зимовець, Н. М. Шелудько, В. І. Міщенко, С. Р. Мойсеєв
та ін.
В науковій практиці розглядають
різні типи доларизації [1]:
1) офіційна – повна доларизація в
країнах, де функції національної грошової одиниці виконує іноземна валюта;
2) напівофіційна – в країнах, де
має місце паралейний обіг національної та іноземної валюти;
3) неофіційна – в країнах з
офіційно визнаною національною грошовою одиницею, де заборонені розрахунки з
використанням інших валют, проте іноземна валюта має у структурі наявної
грошової маси досить вагому частку.
В Україні поширена неофіційна
доларизація, яка проявляється у таких формах як [1]:
1) фінансова доларизація –
наявність іноземної валюти у депозитній та у кредитній діяльності банків;
2) позабанківська доларизація –
поширення іноземної валюти у населення;
3) неофіційна фінансова
доларизація – наявність розрахункових рахунків за кордоном та придбання
іноземних фінансових активів.
Доларизація української економіки
розпочалася ще з часів проголошення Україною незалежною державою. Така
доларизація була спричинена, насамперед, недовірою населення до несформованої
стабільної банківської сфери, гіперінфляцією, нестабільністю національної
валюти та мала затяжний та довготривалий ефект.
Фінансова доларизація включає в
себе розгляд показників питомої ваги депозитів у іноземній валюті в загальному
обсязі депозитів або, так звана, депозитна доларизація, та питома вага кредитів
у іноземній валюті в загальному обсязі банківських кредитів, наданих суб’єктам
господарювання – кредитна доларизація.
Для прикладу, депозитну доларизацію
можна розглянути на основі даних діяльності нефінансових корпорацій протягом
2005-2009 рр., що нище наведина у таблиці 1. [2].
Таблиця 1.
Депозитна доларизація
нефінансових корпорацій протягом 2005-2009 рр
Роки |
Загальний обсяг долара в депозиті, млн. грн. |
Частка долара в депозиті, у % |
Загальний обсяг гривні в депозиті, млн. грн. |
Частка гривні в депозиті, у % |
2005 |
11274 |
22,11 |
37121 |
72,83 |
2006 |
15365 |
23,42 |
45732 |
69,70 |
2007 |
17135 |
17,93 |
72104 |
75,44 |
2008 |
31679 |
26,80 |
75281 |
63,70 |
2009 |
33967 |
31,01 |
64963 |
59,32 |
З вище наведених даних слід
відзначити тенденцію зростання частки долара в депозиті, особливо в останні
роки, з відповідною тенденцією зменшення частки гривні в депозиті. Дана
ситуація пояснюється збільшенням вкладу суб’єктами господарювання на депозитні
рахунки іноземної валюти як найбільш стабільної валюти в порівнянні із
національною валютою.
Для наочного прикладу тенденції
зросту депозитної доларизації можна привести дані на основі діяльності
«Приватбанку» протягом 2008-2009 років. Тільки за даний період діяльності кошти
в іноземній валюті в інших банках зросли від 2613279 тис. грн. до 3327886 тис.
грн. [4]
Кредитну доларизацію можна
розглянути на підставі діяльності нефінансових корпорацій протягом 2005-2009
рр. виходячи з даних таблиці 2. [2].
Таблиця 2.
Кредитна доларизація
нефінансових корпорацій протягом 2005-2009 рр.
Роки |
Загальний обсяг долара в кредиті, млн. грн. |
Частка долара в кредиті, у % |
Загальний обсяг гривні в кредиті, млн. грн. |
Частка гривні в кредиті, у % |
2005 |
35666 |
33,62 |
64745 |
61,04 |
2006 |
56383 |
35,13 |
91307 |
56,89 |
2007 |
90398 |
34,70 |
151135 |
58,02 |
2008 |
198099 |
44,65 |
214774 |
48,41 |
2009 |
195392 |
44,74 |
213092 |
48,79 |
Прослідковуючи тенденцію 2005-2009
років слід відзначити зростання частки долара нефінансових корпорацій в кредиті
з 33,62% до 44,74%, а також стрімкий спад частки гривні з 61,04% до 48,79% Дана
тенденція пояснюється зростанням попиту на іноземну валюту з, відповідним,
зменшенням попиту на вітчизняну.
Спираючись на дані діяльності
«Приватбанку» протягом 2008-2009 років можна проаналізувати такі тенденції
кредитної доларизації: протягом даного періоду частка кредитів юридичних та
фізичних осіб в іноземній валюті зросли з 47,94% до 54,07%. Така динаміка
пов’язана зі зростом попиту на кредити в іноземній валюті серед юридичних та
фізичних осіб та зменшенням попиту на кредити у вітчизняній валюті [4].
За присутності тенденції зменшення
національної валюти на депозитних рахунках та у здійсненні кредитних операцій
зростає обсяг національної валюти поза банками, що й ілюструє таблиця 3. на
основі даних про агрегат М0 [2].
Таблиця 3.
Обсяг валюти поза
банками протягом 2000-2008 років
Роки |
М0, млн.грн.
|
Темпи росту |
2000 |
12799 |
- |
2001 |
19465 |
1,52 |
2002 |
26434 |
1,36 |
2003 |
33119 |
1,25 |
2004 |
42345 |
1,28 |
2005 |
60231 |
1,42 |
2006 |
74984 |
1,24 |
2007 |
111119 |
1,48 |
2008 |
154759 |
1,39 |
При розгляді даної проблеми варто
врахувати торгівельні та валютно-кредитні зв’язки України з іншими країнами.
Україна встановлює та підтримує торгівельні зв’язки з різними країнами на міжнародному
ринку товарів та послуг через здійснення експортно-імпортних операції.
Здійснення таких операцій має значний вплив на рівень доларизації економіки,
оскільки передбачає закупівлю чи продаж поварів та послуг саме в іноземній
валюті.
Останні тенденції експорту та
імпорту товарів і послуг відзначають негативну динаміку торгівельних операцій.
За даними таблиць 4, 5, слід відзначити стрімке зростання протягом 2000-2008
рр. експортних операцій більшими темпами ніж ріст імпортних операцій. Це
призводить до збільшення й зосередження частки долара в економіці України,
переважання його над вітчизняною валютою [3].
Таблиця 4.
Експорт товарів та
послуг в Україні протягом 2000-2008 рр.
Роки |
Експорт товарів та послуг млн.дол. США |
у % до ВВП |
2000 |
19248 |
62,4 |
2001 |
21086 |
55,4 |
2002 |
23351 |
55,1 |
2003 |
28953 |
57,8 |
2004 |
41291 |
63,6 |
2005 |
44378 |
51,3 |
2006 |
50239 |
46,6 |
2007 |
64001 |
45,3 |
2008 |
85612 |
47,0 |
Таблиця 5.
Імпорт товарів та
послуг в Україні протягом 2000-2008 рр.
Роки |
Імпорт товарів та послуг млн.дол. США |
у % до ВВП |
2000 |
17947 |
57,4 |
2001 |
20473 |
53,8 |
2002 |
21494 |
50,7 |
2003 |
27665 |
55,2 |
2004 |
36313 |
56,0 |
2005 |
43707 |
50,6 |
2006 |
53307 |
49,5 |
2007 |
71877 |
50,9 |
2008 |
100132 |
55,0 |
Дана проблема пов’язана з складним
та суперечливим становищем України, яка потребує глобальної переорієнтації
галузевої структури економіки, збільшення частки імпортних операцій над
експортними, формування ефективної торгівельної та валютної політики. Дані
заходи дозволять зменшити валютну залежність України від долара та сприяти
зростанню конкурентоспроможності вітчизняної економіки.
Крім торгівельних зв’язків Україна
також здійснює валютно-кредитні зв’язки через надання їй кредитних послуг.
Значно активізувались в останні роки співпраця України з Міжнародним валютним
фондом шляхом надання кредитів для підтримання платіжного балансу та
забезпечення стабільності національної валюти. Дані відносини призводять не
тільки до збільшення валової заборгованості України перед міжнародними
суб’єктами, а й до притоку значного обсягу іноземної валюти, враховуючи, що всі
міжнародні розрахунки та кредитні операції здійснюються в іноземній валюті
(Таблиця 6) [3].
Таблиця 6.
Валова зовнішня
заборгованість України протягом 2000-2008 років
Роки |
Валовий зовнішній борг млн. дол.США |
у % до ВВП |
2000 |
19100 |
61,1 |
2001 |
20400 |
53,6 |
2002 |
21645 |
51,1 |
2003 |
23811 |
47,5 |
2004 |
30647 |
47,2 |
2005 |
39619 |
45,9 |
2006 |
54512 |
50,6 |
2007 |
84522 |
59,9 |
2008 |
103236 |
56,7 |
Крім даних аспектів варто
розглянути також грошові перекази
суб’єктів господарювання, як із за кордону, так і в Україну (Таблиця 7) [3].
Таблиця 7.
Грошові перекази
протягом 2003-2007 років
|
Поточні трансферти
в Україну (у % до загального обсягу) |
Поточні трансферти
з України (у % до загального обсягу) |
2003 |
60,2 |
64,0 |
2004 |
55,8 |
57,1 |
2005 |
63,7 |
66,4 |
2006 |
69,9 |
62,1 |
2007 |
69,8 |
58,4 |
В останні роки спостерігається
зростання частки переказів в Україну та, відповідне, зменшення вивозу грошових
коштів за кордон. Дана проблема пояснюється зростанням тенденції виїзду робочої
сили з метою пошуку робочого місця за кордоном у зв’язку з низьким рівнем в
Україні життєвого забезпечення. Значна кількість людей виїжджає за кордон у
пошуку постійного робочого місця з метою грошового забезпечення членів сім’ї, що залишились в Україні.
З проаналізованих даних за останні
роки, слід відзначити зростання рівня доларизації української економіки, що
зумовлені такими чинниками як: глобалізація української економіки, політична та
економічна нестабільність в країні, зростання інфляційних процесів,
нестабільність національної валюти, зростання попиту та іноземну валюту,
державна політика запозичень, зростання
імпорту над експортом, недорозвинутість фінансового ринку,
недосконалість законодавчої бази, тощо.
В контексті вищесказаного, слід
наголосити на необхідності державного управління процесів доларизації
української економіки.
Політика державного управління
повинна охоплювати такі напрямки зменшення рівня доларизації: формування
збалансованого державного бюджету, зменшення державних запозичень і залежності
України від іноземних кредитів, сприяння розвитку інвестиційної сфери,
становлення стабільних фінансових ринків, формування довіри до вітчизняної
грошової одиниці, зменшення частки надання кредитів в іноземній валюті, тощо.
Література:
1.
Я.В. Поплюйко.
Доларизація економіки України: статистичні оцінки // Статистика України. –
2008. - №2. – С.44-50.
2.
Бюлетень
Національного банку України. – 2009. - №. 3 //www.bank.gov.ua.
3.
Платіжний баланс
України протягом 2002-2008 рр. // www.bank.gov.ua.
4.
Фінансова
звітність «Приватбанку» // Урядовий кур’єр. – 2009. - №78. – С.7.