Старший викладач Ткаченко С.А.

Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Україна

МЕТОДОЛОГІЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПІДСИСТЕМИ «БЮДЖЕТУВАННЯ» У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ: З ПОЗИЦІЇ ЗМІЦНЕННЯ ЇХ КОНКУРЕНТНИХ ПОЗИЦІЙ

Фінансове планування займає визначальне становище при формуванні прибутку підприємств. Саме прибуток комерційно-виробничої діяльності є найважливішим показником, що встановлює конкурентоспроможність вітчизняних підприємств в умовах світових інтеграційних процесів.

Не дивлячись на те, що проблема організації бюджетування досить детально висвітлена в роботах різних авторів [1-3] та інші, до цього часу в Україні ще не визначено в практичному аспекті його проблематику, особливо це стосується його інноваційної спрямованості.

Ціллю роботи є наведення пропозицій щодо можливих напрямів розвитку підсистеми бюджетування в забезпеченні інноваційного розвитку підприємств.

Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити наступні завдання: розглянути особливості та визначити роль методологічно-інформаційного інструментарію бюджетування у встановленні оптимальної стратегії інноваційного розвитку фірм і навести можливі напрями щодо його генезису.

На підприємствах дані окремих функцій управління підприємством доповнюються інформацією підсистеми бюджетування, орієнтованою на забезпечення інноваційного розвитку підприємств.

Для цього планово-економічні відділи підприємств у своїх підсистемах бюджетування формують інформацію про виробничо-збутову діяльність, використовуючи дані окремих функцій управління підприємством, представлені його службами і підрозділами.

В якості початкової інформації бюджетування, яка використовується в процесі встановлення показників при плануванні планово-економічними відділами інноваційного розвитку підприємств використовуються: первинні документи; регістри; звітність; відомості; кошториси; розрахунки; аналітичні дослідження; плани тощо.

А, головними джерелами інформації бюджетування про встановлення планових показників, які визначають і характеризують забезпечення інноваційного розвитку підприємств, слугують дані: первинних документів; регістрів; звітності підприємств; відомостей; кошторисів; розрахунків; аналітичних досліджень; планів тощо.

Так, на промислових підприємствах знайшла використання система планових показників, які характеризують їх інноваційну діяльність, розраховані планово-економічними відділами за даними наданими їх службами і підрозділами. Визначають наступні ключові планові показники забезпечення інноваційного розвитку підприємств: продажі; валовий прибуток; рівень збутових і адміністративних витрат; рентабельність продаж; оборотність дебіторської заборгованості; валовий грошовий потік – капітальні витрати; дебіторська заборгованість понад 60 днів; чистий грошовий потік; собівартість реалізованої продукції; собівартість продукції, списаної в брак; відсоток браку; план продажу; факт продажу; відсоток виконання плану; обсяг складських запасів на початок місяця; оборотність складських запасів тощо.

Встановлюючи показники оптимальності забезпечення інноваційного розвитку підприємств, планово-економічні відділи формують планово-інформаційні регістри бюджетування за визначений період, засновуючись на даних вище зазначених ключових показників, характеризуючи забезпечення оптимальності інноваційного розвитку підприємств.

До регістрів бюджетування інформаційно-планового забезпечення показників оптимальності інноваційного забезпечення підприємств належать: план валового доходу; план транспортних витрат на доставку продукції; план прибутків (збитків); план обсягу продаж; план витрат обертання; план рентабельності; план структури бізнесу тощо.

Використання зазначеної інформаційно-планової звітності надає можливість фахівцям планово-економічних відділів встановити імовірні параметрами ключових планових показників інноваційного розвитку підприємств та їх можливі зміни і коливання за обраний період часу.

Однак, потрібно відзначити, що хоча отримані результати і виступають підґрунтям в процесі встановлення оптимальної стратегії інноваційного розвитку підприємств та прийняття відповідних управлінських рішень планово-економічними відділами, все ж вони мають низку недоліків. Так, планово-економічні відділи користуючись даними бюджетування позбавлені можливості отримувати планову інформацію про рентабельність, витрати обертання, обсяги продажу, прибутки (збитки), транспортні витрати на доставку продукції, оцінку валового доходу, структуру бізнесу як за господарськими так і за географічними сегментами. Дуже важливим недоліком сучасного стану підсистеми бюджетування забезпечення інноваційного розвитку підприємств виступає той факт, що наявні на практиці методики не надають можливості робити зважене планування конкурентоспроможності продукції та самих підприємств. Зазначений чинник є найважливішим елементом в процесі пристосування до ринків збуту і виступає одним із напрямків забезпечення інноваційного розвитку підприємств за сучасних ринкових умов.

Тому, можливо зробити висновок, що як ні коли назріла потреба в розробці та впровадженні у практику діяльності планово-економічних служб підприємств відповідного методологічно-інформаційного інструментарію бюджетування, який би надавав можливість проводити зведене фінансове планування інноваційного розвитку підприємств та ефективного пристосування до динамічних ринків збуту їх продукції.

Список використаних джерел

1. Друри К. Управленческий учёт для бизнес-решений: Учебник / Пер. с англ. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 655 с. – (Серия "Зарубежный учебник").

2. Карпова Т.П. Управленческий учёт: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 2003. – 350 с.

3. С.Ф. Голов. Управлінський облік. Підручник. – К.: Лібра, 2003. – 704 с.