Предко Ірина Юріївна

Коледж ресторанного господарства

Національного університету харчових технологій

Аудит в умовах диверсифікації

У більшості країн відчутний поштовх у розвитку диверсифікація отримала в середині 1950-х років у зв’язку з негативним впливом (з різною гостротою в окремих країнах) відносного вичерпання внутрішніх джерел зростання ефективності виробництва.

Дослідження визначень сучасних вчених-економістів показало, що діяльність, яка відбувається в результаті реалізації проекту диверсифікації, безумовно, може розглядатись як самостійний вид господарської діяльності підприємства, але сама диверсифікація не може вважатися самостійним видом економічної діяльності (це поняття відсутнє у переліку видів економічної діяльності як у міжнародному, так і у відповідному українському класифікаторі). Диверсифікація також не є окремим напрямом господарської діяльності за українським законодавством, яким визначено такі основні види останньої: операційна, інвестиційна, фінансова. При цьому, відповідно до форми № 2 “Звіт про фінансові результати”, визначаються фінансові результати від операційної діяльності, дохід та втрати від участі в капіталі, фінансові доходи та фінансові витрати. Крім того, обраховуються фінансові результати від звичайної діяльності та надзвичайні доходи й витрати.

Диверсифікація виробництва - це перехід від однобічної до багатопрофільної діяльності певного господарства, його орієнтація на розширення видів послуг та проведення робіт поряд з основним видом діяльності. Кінцевою метою такого переходу є отримання доходів з декількох джерел, що зменшує ризик недоотримання прибутку, пов’язаного з падінням або взагалі відсутністю попиту на продукцію основного виробництва.

Формування диверсифікаційної політики як на мікрорівні (суб’єктів господарювання), так і на макрорівні (державному) забезпечується вибором нового напряму, який би був найбільш вигідним та забезпечував довгострокову перспективу розвитку декількох галузей. Для визначення ефективності певного напряму необхідно зосередити зусилля на вивченні впливу диверсифікації діяльності за цим напрямом як на доходи, так і на витрати як ключового чинника, що забезпечує потенційне збереження та розвиток економіки суб’єктів господарювання.

Досягнення поставлених цілей за проектом диверсифікації діяльності забезпечується сукупністю принципів системи аудиту при здійсненні функцій аудиту.

У діяльності системи аудиту під цим терміном розуміють сукупність вихідних базових положень, ідей, відповідно до яких вона функціонує. До їх числа віднесено ті, що визначені вченими та відображені в декларативних документах, а також рекомендовані автором щодо стратегії внутрішнього аудиту у зв’язку зі зміною мети підприємства з отримання прибутку на збереження суб’єкта господарювання та забезпечення його розвитку за рахунок впровадження проектів диверсифікації.

У сучасній економічній літературі диверсифікацію пов’язують, насамперед, з переходом від однобічної виробничої структури до багатопрофільного виробництва з широкою номенклатурою продукції, що виробляється. Здійснення диверсифікації окремих підприємств направлено на підвищення динамічності ринкової економіки в цілому, швидку зміну попиту, виникнення великої кількості нових галузей та ринків продукції. Зустрічається також поняття “диверсифікація виробництва”. Традиційно під ним розуміється одночасний розвиток багатьох не пов’язаних між собою видів виробництва, розширення асортименту вироблених продуктів у рамках одного підприємства, концерну та ін.

Сутність аудиту при диверсифікації діяльності суб’єктів господарювання в теоретичному його значенні полягає у визначенні відхилення фактичних показників (значень) від передбачених проектом. Необхідність здійснення аудиту зумовлена потребою дослідження відхилень з метою їх подальшого аналізу, прийняття ефективних управлінських рішень для визначення можливості досягнення та/або забезпечення запланованих у проекті показників.

Конкретний, деталізований перелік методологічних завдань організації внутрішнього аудиту складається з урахуванням потреб щодо запровадження проекту диверсифікації діяльності саме того суб’єкта господарювання, де він організується і здійснюється.

Визначення методологічних підходів для здійснення внутрішнього аудиту при диверсифікації діяльності суб’єкта господарювання залежить від обраного напряму (проекту) диверсифікації.