Филологические науки/3. Теор. и метод. проблемы исследования языка

Благодарна Т.П., Благодарна О.М.

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

ІДЕАЛІЗОВАНА КОГНІТИВНА МОДЕЛЬ КОНЦЕПТУ ЛИЦЕМІРСТВО (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНИХ ЕПІГРАМ)

Одвічна проблема вивчення та аналізу фізичного та духовного проявів людини, її поведінкових характеристик та мотивів продовжують привертати увагу вчених у ХХІ сторіччі. З-поміж багатьох досліджуваних особистих якостей людини лицемірство займає одне з провідних місць, про що свідчить згадування цієї якості у тексті Нового Завіту: слово «лицемірство» – це hupokrisis (у прямому значенні перекладається як «відповідь»). У класичній грецькій мові воно є театральним терміном і позначає: «грати» або «робити вигляд», а слово «лицемір» – hupokrites – у буквальному смислі перекладається як «актор». Розповсюдженим є визначення лицемірства як поведінки, що прикриває нещирість або злі наміри удаваною чеснотою та доброчесністю (словник Ожегова); підробка переконань, почуттів, чеснот, якими людина не володіє [8].

Явище лицемірства виступає частиною концептуальної картини світу – глобальної, цілісної, безперервно існуючої системи знань та уявлень індивіда про універсум [5]. Глобальний образ того, що слід виразити у мові, структурується відповідно до способів та стереотипів мовного вираження, а смисли, що породжуються, повинні співвідноситись з мовними структурами та одиницями, які функціонують у вигляді певного зразку, структури чи схеми [3]. При цьому у когнітивній лінгвістиці у якості провідних концептуальних структур розглядаються фрейми. За визначенням М. Мінського – засновника теорії фреймів – фрейм становить собою структуру даних, у якій відображаються одержані у результаті попереднього досвіду знання про деяку стереотипну ситуацію і про текст, що описує цю ситуацію [4]. Фрейм можна уявити у вигляді дворівневої моделі з вершиною (макропропозицією) і слотами, що заповнюються пропозиціями [1,37; 4]. Отримані знання не обов’язково є науковими, фрейми – це скоріш семантичні конфігурації побутових, щоденних знань, заснованих на культурних віруваннях та соціальних практиках [7,89]. Співвіднесені між собою фрейми формують фреймову систему/мережу [4,13], яку також називають “ідеалізованою когнітивною моделлю” [6]; створення такої моделі уможливлює інтерпретацію значення номінативної одиниці мови, яка вербалізує концепт у дискурсі.

Після аналізу корпусу прикладів маємо змогу стверджувати, що ідеалізована когнітивна модель концепту ЛИЦЕМІРСТВО/HYPOCRISY утворена сукупністю фреймів (класифікація фреймів подана за С.А. Жаботинською [2,8-10]): компаративного, в якому схеми подібності: [ЛИЦЕМІРСТВО є начебто АМБІЦІЇ/ ОБМАН/ МУДРІСТЬ/ ГРІХ] – It is the wisdom of the crocodiles, that shed tears when they would devour (Francis Bacon) – поєднуються із схемами тотожності [ЛИЦЕМІРСТВО є (як) ІНСТРУМЕНТ] – Is insincerity such a terrible thing? I think not. It is merely a method by which we can multiply our personalities (Oscar Wilde); акціонального, в якому досліджуваний концепт виступає пацієнсом [ГРІХ – платить ЛИЦЕМІРСТВОМ – ДОБРОЧИННОСТІ] – Hypocrisy is a tribute vice pays to virtue (Duc de la Rochefoucauld); а також предметним фреймом з застосуванням темпоральної схеми [ЛИЦЕМІРСТВО – існує – УСЕ ЖИТТЯ] – Hypocrisy cannot, like adultery or gluttony, be practised at spare moments; it is a whole time job (W.S. Maugham) – та кваліфікативної схеми [ЛИЦЕМІРСТВО є ЗАПЕКЛЕ/СКЛАДНЕ/НЕРВОВЕ] – Hypocrisy is the most difficult and merve-racking vice that any man can pursue; it needs an unceasing vigilace and a rare detachment of spirit (W.S. Maugham). Наявність подібних характеристик у епіграмах, присвячених концепту ЛИЦЕМІРСТВО/HYPOCRISY, свідчить про розташування досліджуваного концепту у негативній частині аксіологічної шкали сучасного англомовного суспільства.

Таким чином, маємо підстави для висновку, що реалізація концепту ЛИЦЕМІРСТВО/HYPOCRISY англомовними епіграмами ґрунтується на взаємозв’язках компаративного, акціонального і предметного фреймів, що представлені різнити типами схем і разом відображають структуру ідеалізованої когнітивної моделі концепту.

Література:

1. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика. Курс лекций / Болдырев Н.Н. – Тамбов : Издательство Тамбовского государственного университетта, 2001. – 123 с.

2. Жаботинская С. А. Ономасиологические модели и событийные схемы / С.А. Жаботинская // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. – Харків : Константа, 2009. – № 837. – С. 3-14.

3. Кубрякова Е.С. (ред) Человеческий фактор в языке: Язык и порождение речи / Е.С. Кубрякова. – М.: Наука, 1991.

4. Минский М. Фреймы для представления знаний / Минский М. – М. : Энергия, 1979. – 152 c.

5. Павилёнис Р.И. Проблема смысла / Р.И. Павилёнис. – М.: Мысль, 1983.

6. Lakoff G. Women, fire and dangerous things: What categories reveal about the mind / Lakoff G. – Chicago: Univ. of Chicago Press, 1990. – 635 p.

7. Taylor J.R. Linguistic categorization. Prototypes in Linguistic Theory / Taylor J.R. – Oxford : Clarendon Press, 1995. – 310 p.

8. http://cogmtl.net

Ілюстративний матеріал:

1. Соhen M.J. The Penguin Dictionary of Epigrams / Cohen M.J. – Penguin Books, 2001. – 482 p.