Економічні науки/10.Економіка підприємства

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

к.е.н,доц.Хільська Ірина Іванівна

студент Палак Олег Сергійович

ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

Значення платоспроможності підприємства неможливо переоцінити. ЇЇ справедливо розглядають як структуроутворюючий елемент концепції фінансової рівноваги. При цьому важливо відмітити, що платоспроможність є зовнішнім виявом фінансового стану підприємства і об'єктивною характеристикою його стійкості. За допомогою показників платоспроможності оцінюється фінансовий стан підприємства з позицій короткострокової перспективи [2].

В умовах кризи неплатежів, зростання дебіторської і кредиторської заборгованості вітчизняних суб'єктів господарювання, несприятливого податкового законодавства, проблема ефективного і збалансованого управління оборотними активами та поточними зобов'язаннями підприємства з метою забезпечення його постійної платоспроможності є особливо актуальною.

В наукових публікаціях М. Баканова, Дж. Ван Хорна, М. Крейніної, В. Ковальова, Л. Лігоненко, Р. Сайфуліна, Е. Уткіна, Т. Унковської, А. Шеремета, Р. Холта та інших авторів велику увагу приділено сутності платоспроможності підприємства.

Основною метою статті є теоретичне обґрунтування засад платоспроможності підприємства з урахуванням особливостей практики вітчизняних підприємств.

Сучасні економічні умови господарювання вимагають від керівництва нових підходів щодо управління підприємством, в тому числі аналізу показників діяльності як невід'ємної частини цього процесу.

Важливе місце у системі аналізу і, як наслідок, у роботі підприємства посідає аналіз платоспроможності підприємства — його здатності вчасно та в повному обсязі виконувати планові платежі і термінові зобов'язання, підтримуючи при цьому нормальний ритм господарської діяльності [3].

Існують різноманітні визначення платоспроможності. Так, наприклад, платоспроможність торговельного підприємства - це його готовність постійно (щоденно) виконувати свої фінансові зобов’язання з платежів, строк сплати яких настав [3]. Це здатність торговельного підприємства розраховуватися з кредиторами негайно, в день настання строку платежів, тобто йдеться про постійну наявність у нього в необхідних розмірах платіжних засобів або активів, які можуть негайно бути перетвореними у платіжні засоби (наприклад, швидколіквідні цінні папери) [2]. Коли підприємство має добрий фінансовий стан, то воно стійко платоспроможне. У разі поганого фінансового стану — воно періодично або постійно є неплатоспроможним.

Платоспроможність як економічну категорію характеризують такі моменти:

1. Стан платоспроможності обумовлюється наявним розміром грошових активів, але не обмежується ним.

2. Платоспроможність – це не тільки здатність термінового погашення зобов'язань в момент оцінки за рахунок наявних грошей, а й здатність підприємства забезпечувати генерування (утворення) грошових потоків, які за обсягами та термінами відповідають зобов'язанням та платіжним потребам підприємства.

3. Платоспроможність – це не моментна характеристика. Найбільшу цінність має динамічна платоспроможність.

4. Платоспроможність не слід ототожнювати лише з можливістю повернення боргів, оскільки платоспроможність передбачає можливість здійснення усіх платіжних потреб, які необхідні для нормального процесу господарської діяльності.

5. Виконання платіжних зобов'язань та потреб може здійснюватись за рахунок не тільки власних, але й позикових коштів. Використання останніх не є свідченням неплатоспроможності підприємства, якщо воно має потенційні можливості обслуговування та повернення позикових коштів. [3].

Рівень платоспроможності підприємства визначається низкою факторів. Розглянемо основні з них.

По-перше, стан платоспроможності підприємства безпосередньо залежить від розміру наявних грошових коштів підприємства. Але величина залишків грошових коштів на рахунках підприємства не повинна перевищувати розміри, необхідні для здійснення нормального процесу господарської діяльності, тому що надмірне їх зростання свідчить про неефективне управління коштами, що може негативно позначитись на результатах діяльності підприємства.

По-друге, рівень платоспроможності підприємства визначається його здатністю забезпечувати утворення грошових потоків, які за обсягами та термінами відповідають зобов'язанням та платіжним потребам підприємства.

Ще одним важливим фактором, що визначає платоспроможність підприємства є раціональне управління дебіторською і кредиторською заборгованістю підприємства. Підприємство повинно суворо слідкувати за строками погашення дебіторської заборгованості, не допускати її прострочення, застосовуючи до порушників фінансові санкції; визначити для себе найоптимальнішу політику кредитування покупців та залучення товарних кредитів. Позитивним фактором є скорочення періоду обороту дебіторської заборгованості.

Підприємство повинне прагнути до найоптимальнішого співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості, для чого потрібно дотримуватись такого періоду погашення кредиторської заборгованості, щоб максимально скористатись нею і вчасно її сплатити.

Позитивним фактором, що впливає на підвищення платоспроможності підприємства є зменшення середніх розмірів його матеріальних запасів за рахунок їх найоптимальнішого використання, реалізації зайвих, тощо, якщо це не є перешкодою для нормального ходу діяльності підприємства. Скорочення періодів обороту запасів і грошових коштів підприємства підвищує рівень його платоспроможності.

Одним з найвагоміших факторів, що формують рівень платоспроможності підприємства на майбутні періоди є політика фінансування активів підприємства. Вона виявляється в оптимізації об'єму і складу фінансових джерел їх формування з позиції забезпечення ефективного використання власного та позикового капіталу.

Вплив наведених факторів на загальний рівень платоспроможності можна деталізувати через вплив на коефіцієнт покриття, що є узагальнюючим показником платоспроможності, який характеризує платіжні можливості підприємства. Він показує якою мірою поточні кредиторські зобов’язання забезпечуються поточними активами. [4].

Нездатність підприємства виконувати свої фінансові зобов’язання з платежів, строк сплати яких настав визначає неплатоспроможність підприємства. Причинами неплатоспроможності торговельного підприємства є: помилки в розрахунках планових обсягів виробництва і реалізації продукції, її собівартості; невиконання планових завдань виробництва і реалізації продукції, порушення її структури та асортименту, зниження якості;підвищення собівартості продукції; в умовах конкуренції втрата каналів реалізації і постійних покупців, замовників; неплатоспроможність самих покупців і замовників з різних на це причин; невиконання плану прибутку і нестаток власних джерел фінансування підприємства; інфляційні процеси і податкова політика; значне відволікання коштів у дебіторську заборгованість та у надлишкові виробничі запаси; низьке обертання оборотного капіталу[3].

Метою аналізу платоспроможності підприємства є пошук шляхів і кількісне обчислення резервів, надання об'єктивного аналізу величини, структури активів і пасивів підприємства для поліпшення їхньої структури та підвищення на цій основі здібності підприємства своєчасно й ефективно виконувати свої платіжні зобов'язання, що виходять з кредитних чи інших грошових операцій, які мають визначені терміни оплати. Це веде до збільшення ринкової вартості підприємства [1].

Аналіз платоспроможності проводиться за поточний та прогнозований періоди, звідки виокремлюють поточну та перспективну (довгострокову) платоспроможність.

Поточна платоспроможність визначається за звітним балансом шляхом порівняння суми платіжних коштів зі строковими зобов'язаннями з використанням платіжного календаря. При цьому визначається коефіцієнт поточної оперативної платоспроможності на основі даних аналітичного обліку, виписок з банку, картотеки строкових платежів. Такі розрахунки складаються раз у 3-5 днів або рідше (коли підприємство платоспроможне). [2].

Щодо визначення суми платіжних засобів є різні точки зору. Правильніше до платіжних засобів відносити грошові кошти, короткострокові цінні папери (вони можуть бути швидко реалізовані й перетворені в гроші) та частину дебіторської заборгованості щодо якої є впевненість у надходженні.

До строкових зобов'язань доцільно включати поточні пасиви: короткострокові кредити банків, кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги, бюджету тощо [1].

Під довгостроковою платоспроможністю розуміють здатність підприємства розраховуватися своїми зобов'язаннями в довгостроковій перспективі [2].

Перевищення платіжних засобів над строковими зобов'язаннями свідчить про платоспроможність підприємства. Для проведення такого розрахунку використовується бухгалтерський баланс. Неплатоспроможність торговельного підприємства можна визначити і візуально (відсутність грошей на розрахунковому та інших рахунках в банку, наявність прострочених кредитів банку, позик, заборгованості фінансовим органам, тривале порушення термінів виплати заробітної плати тощо).

Показниками низької платоспроможності підприємства є наявність: недоїмок з платежів до бюджету; простроченої заборгованості торговельного підприємства робітникам і службовцям із заробітної плати і прирівняних до неї платежів; непогашених у встановлений строк банківських кредитів; заборгованості працівникам за матеріальні цінності і послуги, не сплачені в строк .

При дослідженні даної теми слід зробити наступні висновки. Платоспроможність підприємства — це його здатність вчасно та в повному обсязі виконувати планові платежі і термінові зобов'язання, підтримуючи при цьому нормальний ритм господарської діяльності. На рівень платоспроможності підприємства впливають різноманітні фактори, найважливішими з них є: 1) розмір наявних грошових коштів підприємства; 2) здатність забезпечувати утворення грошових потоків; 3) раціональне управління дебіторською і кредиторською заборгованістю підприємства; 4) зменшення середніх розмірів його матеріальних запасів; 5) політика фінансування активів підприємства тощо.

Виокремлюють поточну та перспективну (довгострокову) платоспроможність. Поточна платоспроможність визначається за звітним балансом шляхом порівняння суми платіжних коштів зі строковими зобов'язаннями з використанням платіжного календаря. Під довгостроковою платоспроможністю розуміють здатність підприємства розраховуватися своїми зобов'язаннями в довгостроковій перспективі.

Список використаної літератури:

1.Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія.- К.: КНЕУ, 2003. – с.238 - 251.

2.Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. – К.: КНЕУ, 2008 – с. 88 – 91

3.Солотва В. Сутність платоспроможності підприємства / В.Солотва // Фінанси України. - 2010. - №1. - С.116-120

4.Журавльова Ю. Класифікація факторів впливу на платоспроможність підприємства / Ю. Журавльова // Вісник КНТЕУ. - 2009. - №4. - С.60-67.