Харіна
Н.В.
Старший
викладач кафедри фінансів
Чернівецького
торговельно-економічного
інституту КНЕУ
Теорія дисфункцій ринкових
інститутів в діяльності
Державної іпотечної установи
Незважаючи на значну кількість робіт присвячених розвитку житлового іпотечного
кредитування в Україні функціональна
ефективність інститутів житлового
іпотечного кредитування є малодослідженою. На початку 90-х років в Україну було
запозичено інститут житлового іпотечного кредитування з розвинутих інституційних
середовищ, де вони довели свою ефективність.В нових умовах, коли інституційне
середовище є не таким розвинутим, інститут житлового іпотечного кредитування
виявився не таким ефективним.
Як наслідок, ті функції, виконання від впровадженого інституту, виконуються
ним не в повній мірі, не виконуються
взагалі або виконуються функції, відмінні від очікуваних. Така ситуація в
економічній науці порівняно недавно отримала назву «дисфункцій інститутів».
Загальна теорія дисфункцій ринкових інститутів розроблена В. Полтеровичем [5-6].
В діяльності Державної іпотечної установи (утворена наприкінці 2004 року як
іпотечна фінансова установа другого рівня) також має місце ряд дисфункцій.
Зокрема прикладом переродження ДІУ є те, що свою практичну діяльність через 2,5
роки після створення даний інститут розпочав не з залучення ресурсів фондового
ринку (шляхом емісії іпотечних облігацій), а програмами рефінансування окремих
банків за рахунок статутного фонду (бюджетних коштів). Якщо така практика є
тимчасовою і надалі буде реально здійснюватися емісія іпотечних облігацій, то
про виродження даного інституту можна говорити як про тимчасове явище,
зумовлене перехідним періодом діяльності ДІУ.
Фінансові ресурси ДІУ формувалися шляхом випуску облігацій під гарантії уряду, але з огляду
на те, що на відкритому ринку вони не користувалися попитом, уряд зобов'язав
держбанки викупити ці облігації. Уряд наділив установу функціями ріелтора: з серпня 2009 р. ДІУ має
право скуповувати житло безпосередньо у забудовників і передавати його
пільговим категоріям черговиків [1]. Так, у 2009 р.
Державна іпотечна установа під державні гарантії викуповувала квартири у
забудовників і передавала на безкоштовній основі пільговикам [3]. В 2010 році
також було заплановано, що ДІУ буде субсидувати покупцям-черговикам 30% від вартості квартири, решту 70% покупець
доплачує своїми коштами [4] (однак інформації, чи здійснювалося таке
фінансування в реальності, нам знайти не вдалося). Таким чином, замість того,
щоб працювати над створенням вторинного іпотечного ринку, задля чого даний
інститут і було ініційовано, його діяльність зміщується в сферу первинного
кредитування та безпосереднього субсидування громадян.
Якщо і в майбутньому діяльність ДІУ буде
здійснюватися виключно за бюджетні кошти та концентруватися навколо
ріелторських функцій, то тоді можна буде говорити про стійку дисфункцію ДІУ по
типу переродження, яка:
а) не буде дозволяти здійснювати
широкомасштабне рефінансування іпотечних кредитів (державні ресурси є
обмеженими і навряд чи держава в найближчому майбутньому зможе виділяти значні
кошти на такого роду програми);
б) буде сприяти фактичному перерозподілу державних ресурсів на користь
окремих комерційних банків та забудовників (дозволить їм отримувати додатковий
дохід за сприяння державної установи і бюджетних коштів).
Висновки та перспективи подальших
розвідок.
В діяльності
Державної іпотечної установи спостерігається дисфункції, «атрофія» та «переродження». Суть означених дисфункцій в тому, що ДІУ, замість рефінансування (однієї з
основних функцій) іпотечних кредитів,
наданих первинними кредиторами, за
рахунок ресурсів фондового ринку, зміщує свою діяльність в сферу ріелторства.
Для уникнення дисфункцій ДІУ необхідно,
насамперед відповідні дії на верхніх ешелонах влади. Адже це не ринковий
інститут, він створений директивно і так же директивно регулюється його
діяльність. Тому, насамперед, в урядових структурах потрібне чітке
усвідомлення, для чого і з якою метою створювався даний інститут і недопускати
переводу його роботи в інші напрями на шкоду тій меті, задля якої його було
створено.
Список
використаних джерел
1.
Питання забезпечення
житлом окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства
потребують поліпшення житлових умов. Постанова КМУ від 5 серпня 2009 р. N 832. [електронний ресурс] – режим доступу:
http://ipoteka.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=210:-5-2009-n-832-&catid=1:latest-news
2.
Введення в експлуатацію загальної площі житла та кількість збудованих
квартир – режим доступу:
http://ukrstat.gov.ua/
3.
Затуманений ринок житла або інвестиції до чужої кишені [електронний ресурс]
// Юридичний вісник . – №1-2. – режим доступу: http://www.yurincom.com/ua/legal_bulletin_of_Ukraine/archive/?aid=3562&jid=307
4.
Полтерович В.М. Формирование ипотеки в догоняющих
экономиках / В. М. Полтерович, О. Ю. Старков. – М.: Наука, 2007. – 196 с.
5.
Полтерович В. М. Трансплантация экономических институтов. / В. М. Полтерович.// Экономическая наука современной России. – 2001.- №3.- С.24—50.