Экономические науки/7. Учет и аудит

Т.С. Шилова

Т. С. Харченко

Вінницький торговельно-економічний інститут

КНТЕУ

Система економічних показників кредитних операцій та значення їх обліку

Сучасний стан економіки в Україні вимагає від підприємств мобілізації капіталу для фінансування їх операційної та інвестиційної діяльності. Якщо між капіталодавцем і підприємством виникають відносини позики, то це означає, що фінансування відбувається за рахунок позикового капіталу (кредиту).

Вивченню кредиту присвячені чисельні роботи як українських, так і західних економістів. Однак, ця тема повністю не вивчена, вона потребує ще більш детального вивчення, так як кредитні відносини в сучасних умовах досягли найбільшого розвитку. На сьогодні мова йде вже не лише про постійне збільшення грошових капіталів, що надаються в позику, але і про розширення суб’єктів кредитних відносин, а також і про збільшення різноманітності кредитних операцій.

Економічні перетворення, які відбуваються в Україні, спонукають до переосмислення змісту категорії “кредит”. Адже він є невід’ємним елементом ринкового господарства, безпосередньо впливає на процеси розширеного відтворення як на макрорівні, так і на рівні окремого підприємства.

Кредит прискорює процес відтворення на всіх етапах виробництва, розподілу, обліку і споживання. Кредит використовується для придбання основних та оборотних засобів, здійснення розрахунків між товаровиробниками, збільшення обсягів грошової маси в обігу, прискорення процесів реального накопичення, виробничого і соціального розвитку підприємств.

Кредит являє собою форму руху позичкового капіталу, тобто грошового капіталу, що надається в позику. Він забезпечує трансформацію грошового капіталу в позичковий і відображає відносини між кредиторами та позичальниками. За допомогою кредиту вільні капітали та доходи підприємств акумулюються, перетворюючись у позичковий капітал, який передається за плату в тимчасове користування.

Однак для вирішення управлінських рішень в управлінні виробничим процесом суб’єктів підприємницької діяльності, як засоби, активно використовуються бухгалтерський облік, аудит та фінансовий аналіз кредитних операцій.

Актуальність наукового дослідження підтверджує те, що облік, аудит та фінансовий аналіз зобов’язань за кредитними операціями відноситься до числа важливих показників плану економічного та соціального розвитку, оскільки кредит виступає опорою сучасної економіки, невід’ємним елементом економічного розвитку. Його використовують як великі підприємства та об’єднання, так і малі виробничі, сільськогосподарські та торговельні структури; як держави та уряди, так і окремі громадяни.

Бухгалтерський фінансовий облік кредитних операцій має вирішувати важливе завдання з вивчення сучасного стану і удосконалення обліку кредитних операцій. У літературі питання обліку кредитних операцій розглядаються як в науковому, так і в практичному ракурсі. У процесі дослідження вивчені праці відомих вчених економістів: Голова С.Ф., Бутинця Ф.Ф., Ткаченко Н.М., Шаманської В.М, Кiндрaцької Л.М., Cпяка Г.I., Фaрioна Т.I., також національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші інструктивні вказівки і рекомендації Міністерства фінансів України, облікові дані підприємств.

Метою статті є розробка системи економічних показників кредитних операцій та значення їх обліку. Для дocягнення мети були пocтaвленi такі зaвдaння: на основі дослідження сутності, необхідності та ролі кредитних операцій з точки зору господарських підприємств, вивчення постановки обліку кредитних операцій та порівняння його з обліком відповідно до національних стандартів; аналіз наукових досліджень з обліку кредитних операцій; вивчення форм та видів кредиту та значення їх обліку .

Залежно від типу фінансових відносин, які виникають між капіталодавцем і підприємством - об’єктом фінансування, вони можуть стати співвласниками або кредиторами суб’єкта господарювання. Якщо між капіталодавцем і підприємством виникають відносини позики, то це означає, що фінансування відбувається за рахунок позичкового капіталу: капіталодавець набуває статусу кредитора.

Кредит виникає безпосередньо з потреб виробництва, внаслідок розвитку процесів обміну товарами. Конкретною економічною основою, на якій з’являються і розвиваються кредитні відносини, виступає обіг капіталу. Обіг капіталу безперервний, але при цьому не виключаються коливання, припливи та відливи грошових коштів, коливання потреб у ресурсах і джерелах їх покриття.

На базі нерівномірності обігу капіталу виникають відносини, які усувають невідповідність між часом виробництва і часом обігу, вирішують відносне протиріччя між тимчасовим накопиченням коштів та необхідністю їх використання у народному господарстві. Таким відношенням і є кредит, який став невід’ємним атрибутом товарного виробництва, а отже вимагає постійного контролю за якістю виконання кредитних операцій.

В умовах ринкової економіки кредит набуває загального значення, він стає одним із найголовніших вартісних інструментів її розвитку. Необхідність кредиту тісно пов’язана з особливостями обігу індивідуальних капіталів. Ще більше він стає необхідним при становленні нових підприємств малого та середнього бізнесу, впровадженні нової техніки та технологій, що сприяє розвиткові економіки країни у цілому.

З одного боку необхідність кредиту викликана коливанням потреби в обігових коштах суб’єктів ринку та постійним виникненням потреби у створенні та відтворенні основного капіталу, а з іншого боку наявність тимчасово вільних коштів у кредитора та наявність майбутніх доходів у позичальника дає можливість розвитку кредитних відносин.

Завдяки кредиту зменшується час на задоволення господарських та особистих потреб; він виступає як опора сучасної економіки, невід’ємний елемент економічного розвитку – кредитори мають можливість отримати додаткові грошові кошти при передачі певної суми вільних ресурсів позичальнику.

Отже, необхідність кредиту викликана існуванням грошово-товарних відносин. Його передумовою є наявність вільних коштів у суб’єктів економічних відносин та наявність поточних чи майбутніх доходів у позичальників. А конкретними причинами, що зумовлюють необхідність кредиту, є коливання потреби в обігових коштах суб’єктів ринку, а також виникнення потреби у створенні та відтворенні основного капіталу.

З усього вище зазначеного можна дати визначення кредиту, а саме – це економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позички у грошовій або товарній формі на умовах повернення у певний строк і, звичайно, зі сплатою відсотку, тобто перерозподіл вартості на засадах повернення, строковості і платності. Рушійним мотивом такого перерозподілу є отримання додаткового доходу кожним із суб’єктів кредитних відносин. Виходячи з характеристики найважливіших параметрів позичкового капіталу підприємства із зовнішніх джерел видно, що існують три форми кредиту:

- комерційний (від постачальників та клієнтів);

- банківський (від банків та інших фінансово-кредитних операцій);

- державний (від держави).

Основною формою кредиту є банківський кредит, який надається суб’єктам кредитування усіх форм власності на певний строк під забезпечення з нарахуванням процентів за користування ним. Сфера використання банківського кредиту значно ширша, ніж комерційного, оскільки останній обслуговує тільки обіг товарів, а банківський – і накопичення капіталу. Головними ланками кредитної системи є банки, що мають ліцензію НБУ.

Розглядаючи кредит взагалі, ми не можемо не зазначити того, що існують й інші його форми, які набувають все більшого значення в умовах розвитку ринкової економіки. До них можна віднести наступні форми кредиту:

- лізинговий – відносини, що виникають у випадку оренди майна (форма майнового кредиту). В даному випадку банк придбає певне майно та згідно з договором оренди передає його клієнту (з можливим наступним викупом клієнтом цього майна). Орендна плата складається з двох величин: вартості майна та комісійної винагороди банку за лізингові послуги, котра дорівнює проценту за кредит;

- іпотечний кредит – надається під заставу нерухомого майна;

- споживчий кредит – його можуть отримати фізичні особи тільки у національній валюті на придбання товарів тривалого користування та повертати банку на виплати;

- банківський кредит – винятковий вид кредиту, що надається особливо надійним позичальникам без забезпечення кредиту під вищу процентну ставку;

- консорціумний кредит – надається кількома банками одному позичальнику.

Специфічним проявом суті кредиту, що відображає лише окремі її ознаки, які відрізняють кредит від інших економічних категорій, є його функції, до яких відносяться:

- перерозподільна;

- емісійна (антиципаційна);

- контрольна.

Роль кредиту характеризується конкретними проявами цих функцій у даному соціально-економічному середовищі та не залишається незмінною, оскільки зі зміною економічних умов у країні відбуваються зміни ролі кредиту та сфери його застосування. Так, в умовах функціонування повноцінних грошей роль кредиту була незначною, так як зміна маси грошей не повною мірою залежала від застосування кредиту. Зменшення маси повноцінних грошей в обігу здійснювалося шляхом перетворення їх у скарб (без участі кредиту), і навпаки. Але на сьогодні, при застосуванні неповноцінних грошей, збільшення або зменшення їх маси відбувається самезавдяки кредитним операціям. Тому роль кредиту все більше і більше зростає.

Отже, надання банківського кредиту виступає головним джерелом і, за висловом західних економістів, “еквівалентом” грошової маси. В русі кредитування економіки банки модернізують свої вимоги до позичальників, тим самим створюють гроші проти вимоги. При цьому не має значення, видають вони позику підприємствам чи приватним особам.

Слід відмітити, що раніше механізм кредитного обігу відображав в основному короткострокові поточні коливання товарної маси, і по суті, не чинив зворотної дії на її динаміку. У нинішній час пристосування грошового обігу до загальних умов товарообігу спостерігається у середньостроковій та довгостроковій перспективі.

З усього вище наведеного можна зробити висновок, що кредит у сучасному грошовому обігу відіграє важливу роль, безготівкові гроші все більше витісняють готівкові. Саме на кредиті базується функціонування економіки розвинутих країн та їх грошовий обіг. Саме він є фактором прискорення обігу грошових засобів, перерозподілу їх у народному господарстві, а отже потребує ретельного вивчення та оцінки якості кредитних операцій в системі бухгалтерського обліку, аудиту та фінансового аналізу.

Література:

1. Фастовець, М. Проблемні аспекти ризиковості кредитування малого бізнесу / М. Фастовець // Вісник НБУ. – 2010. – № 1. – С. 38–45.

2. Banking system of Ukraine // www.ukrbanking.com

3. Карчева Г. Особливості функціонування банківської системи України в умовах фінансово-економічної кризи // Вісник НБУ. - №11.- 2009. - С. 10-16.

4. Постанова Правління НБУ «Про стимулювання кредитування економіки України» від 03.11.2009 р. № 650.